Дитина серед кімнатних алергенів
З перших тижнів життя малюк перебуває в мікросередовищі кімнатних алергенів, які накопичуються переважно в пилу. Серед них переважають алергени пилових кліщів, тарганів, домашніх тварин та деяких пліснявих грибів [3,6]. Найвищі їх концентрації спостерігаються у спальні (у постільній білизні, матраці), на кухні (на підлозі), а також на поверхнях килимів та м’яких меблів. Завдяки аеродинамічним властивостям алергени можуть переноситися, наприклад, на шкірі та на поверхні одягу [3]. Вони легко потрапляють у дихальні шляхи.
Передачі алергенів сприяють певні види іграшок. Переважно це стосується талісманів, які використовуються для гри вдень, а вночі стають м’якими іграшками та подушками для сну дітей [3]. Відомо, що контакт з такими накопичувачами пилу загострює скарги у астматиків та пацієнтів з атопічним дерматитом [6,7]. Дослідники все ще шукають відповіді на питання, чи сприяє вплив алергенів у приміщенні розвитку астми та алергії у дітей [6]. А як щодо малюків, які вже мають алергію або схильні до її розвитку? Чи можуть іграшки бути для них небезпечними
Які алергени ховаються в іграшках?
Речовини з алергенним потенціалом, які широко використовуються у фабричному виробництві, а також можуть застосовуватися при виготовленні іграшок, становлять загрозу для маленьких алергіків. У науковій літературі описані випадки контактного дерматиту (КД) після контакту з предметами, призначеними для дітей. Дослідники з Нью-Йорка вивчили це явище, щоб оцінити його масштаби [1,2]. Вони визначили різні групи іграшок, пов’язані з випадками КД у дітей і виявили, що за появу алергічних симптомів відповідальні наступні речовини:
- хром і нікель (в електронних пристроях, таких як ігрові контролери та мобільні телефони, а також у дитячих прикрасах)
- латекс і гума (в ювелірних виробах і компонентах, таких як кермо велосипеда),
- мідь (у ювелірних виробах та металевих автомобілях)
- пігменти (у пластиліні, кондитерських виробах, татуюваннях) [1,2].
Нікель є основною причиною алергічного контактного дерматиту у дітей. Сенсибілізація до цього металу вражає 8% дітей [11]. Кілька років тому в США та Данії було досліджено склад 212 іграшок. З них 73 (34,4 %) містили нікель [2]. Латекс рідко буває алергенним, але становить значний ризик для атопіків. Серед дітей з атопічним дерматитом реєструється високий відсоток алергічних реакцій на латекс (трапляються навіть анафілаксії) [8].
Що стосується барвників, то основними алергенними агентами є кохінеальний червоний та алюра червоний. З іншого боку, метилизотиазолинон, метилхлороизотиазолинон і хлорметилацетамід можуть призвести до алергічної реакції після контакту з пластиліном [1,2].
Як виглядає іграшковий дерматит? Симптоми алергічної реакції на іграшку
Алергічна реакція після контакту з іграшкою зазвичай називається іграшковим дерматитом. Симптоми зазвичай проявляються на руках або обличчі. Ця реакція може призвести до алергічної екземи на пальцях, щоках або в області вушних раковин [1,2]. У літературі описано випадок семирічного пацієнта, який протягом року боровся з екземою кінчиків пальців. Було встановлено, що це було проявом алергії на шумову шпаклівку [2]. У дев’ятирічної пацієнтки, яка регулярно носила дитячі прикраси, розвинулися специфічні ураження шкіри на кистях і передпліччях, які називалися ліхеніфікованими бляшками [2]. На противагу цьому, на шкірі 14-річного підлітка після носіння тимчасового татуювання протягом декількох годин з’явився сверблячий пухир, оточений еритемою [2]. Таким чином, різні дитячі іграшки та аксесуари можуть викликати алергічну реакцію, причину якої не завжди легко визначити.
Не лише алергени. Хімічні речовини в іграшках
Згідно з чинним законодавством, іграшки, що продаються в Польщі (після 20 липня 2013 року), не можуть містити алергенні ароматизатори [4]. Виняток становлять косметичні набори та ігри зі смаком і ароматом, але на їхній упаковці повинно бути попередження про ризик алергічної реакції. Іграшки також підпадають під дію спеціальної директиви ЄС, що встановлює вимоги до безпеки [9]. Інформація про товари, які можуть становити ризик для здоров’я, з’являється в системі ЄС Rapex [10].
Однак контроль за маркуванням інгредієнтів та дотриманням стандартів виробництва все ще необхідний [1]. На ринку є багато іграшок без маркування СЕ, яке є гарантією того, що виробник провів належну процедуру оцінки відповідності технічним вимогам [4]. Особливо проблематичними є інтернет-продажі, які особливо погано контролюються. У 2019 році OCCP провів лабораторні дослідження, які охопили 546 іграшок. Порушення були виявлені загалом у 230, або понад 42% з них [10]. У 17,8% іграшок був перевищений допустимий рівень фталатів (присутніх у так званому м’якому пластику). У іграшках із слизу найчастіше виявляли перевищення допустимого рівня міграції бору (86,7%) [10].
Щоб захиститися від іграшок, які становлять ризик для вашої дитини, звертайте увагу на якість виготовлення, джерело, з якого вони походять, і маркування. Окрім символу CE, варто шукати на упаковці сертифікати Інституту матері і дитини та Національного інституту гігієни. Вони свідчать про те, що іграшка відповідає стандартам безпеки, які діють у Польщі [10].
Aleksandra Lipiec
___________
Переклад: Соломія Пукаляк
