Кульбаба
Кульбаба лікарська, або кульбаба звичайна, яку також називають кульбабою, від латинського Taraxacum officinale L. Росте майже по всій Європі, Африці та Азії. Кажуть, що в Польщі існує понад 200 різних сортів кульбаби. Це багаторічна рослина. Кульбаба виростає до 0,5 м у висоту. Стебла кульбаби порожнисті, дуже короткі і повністю підземні. На поверхні рослина утворює розетку з глибоко зубчастих листків розмахом до 0,3 м. Цвіте кульбаба навесні і на початку літа, іноді з вторинним цвітінням восени. У теплому кліматі кульбаби можуть цвісти цілий рік. Квіткові головки 2-3 см в діаметрі розташовані поодиноко на кінці голих порожнистих стебел. Квітконоси можуть досягати висоти до 50 см. Одна квіткова головка містить від 100 до 300 жовтих квіток.
Лікувальні властивості кульбаби
Хоча кульбаба зазвичай вважається бур’яном, століттями відомо, що вона також має велику цілющу силу. Стародавні греки та римляни використовували кульбаби, напр. при лікуванні шкірних і очних захворювань. У середні віки настої кульбаби були незамінним засобом при захворюваннях селезінки та печінки. Чому така популярність? Секрет криється в інгредієнтах, які входять до складу цієї рослини. Активними речовинами, що містяться в кульбабі, є переважно гіркі на смак сесквітерпенові лактони (в основному глюкозид тараксової кислоти), фенольні кислоти, поліфеноли, стерини, солі калію, тритерпени та інулін. Усі ці активні речовини мають очищаючу та детоксикаційну дію на організм, виводять шкідливі продукти метаболізму та мають антиоксидантну дію (вони є антиоксидантами). Використовуються різні типи сиропів і екстрактів, як для прийому всередину, так і для місцевого нанесення на шкіру. Кульбабу можна вживати в їжу (також у вигляді салату), з коренів можна отримати настій, який розглядають як замінник кави з інтенсивно гірким смаком. Цікавий факт, що з квітів кульбаби можна робити вино. Отже, начебто у нас тут однаково добре, але чи для всіх воно?
Чи викликає кульбаба алергію?
Ми вже знаємо, що з анатомічної точки зору в кульбабі можна розрізнити корінь, листя, стебло, квітку, плід і насіння. Теоретично кожна з цих частин може бути джерелом алергенів. Хоча фрукти, мабуть, найменше загрожують нам. Чи знаємо ми щось про них? Ну щось, так. База даних Allergome (https://www.allergome.org/script/search_step2.php) містить три молочні алергени:
- Тар о – пилок (суміш алергенів, екстракт),
- Тар о – корінь (суміш алергенів, екстракт),
- Tar o 1 – молекула алергену (з сімейства білків Bet v 1).
таро (пилок)
Пилок кульбаби є визнаним джерелом повітряних алергенів, класифікованих як пилок бур’янів. Екстракт алергену пилку кульбаби класифікується під номером w8. Дотепер із пилку цієї рослини не виділено специфічного білка-алергену. Пилкові зерна кульбаби мають діаметр 45-48 мікрометрів. Оскільки кульбаба — рослина, що запилюється комахами, його пилок досить липкий і недовго затримується в повітрі. Його найбільша концентрація спостерігається біля землі, на рівні низькорослої рослини. Незважаючи на те, що пилок кульбаби сам по собі вважається досить м’яким алергеном, недаремно кульбаба відноситься до сімейства рослин Astraceae, в якому полин є безсумнівною «королевою алергії».
Пилок полину є визнаним сильним алергеном, який «робить» життя алергологів на нього, в основному в серпні, і може бути джерелом перехресних реакцій різного ступеня тяжкості як на алергени пилку інших споріднених рослин, так і на різні харчові продукти. Дійсно, виявляється, що багато пацієнтів, які страждають алергією на кульбабу, також мають алергію на полин. Варто також відзначити, що у «кульбабових» алергіків, крім полину, алергія буває і на інші рослини з сімейства айстрових, особливо на соняшник і хризантему. Варто також мати на увазі, що пилок кульбаби не тільки вдихається, але також може споживатися (наприклад, сиропи), і тоді він також може викликати чутливість через їжу. Крім того, пилок кульбаби також може бути «природним забруднювачем» у різних інших продуктах харчування та парафармацевтичних продуктах, таких як препарати прополісу, «бджолиний пилок» або мед.
Алергія на пилок кульбаби може викликати астму, алергічний риніт або алергічний кон’юнктивіт. Також повідомлялося про випадки контактного дерматиту та анафілактичних реакцій після прийому препаратів з пилку кульбаби у людей, які спочатку мали алергію на полин.
Таро (корінь)
Корінь кульбаби є багатим джерелом інуліну і сесквітерпенових лактонів. Сесквітерпени є подразниками та, як вважають, викликають реакції гіперчутливості. Вони вважаються контактними алергенами. Ці сполуки при надмірному споживанні (варто знати, що цей «надлишок» часто є індивідуальною особливістю даної людини) також можуть викликати біль у животі, діарею та нудоту. Тож це має бути не алергія, а харчове отруєння. Хоча для стебла кульбаби не описано алергенів, відомо, що сесквітерпенові лактони також присутні в листі та стеблах цієї рослини. Тому вони також можуть викликати різні алергічні та алергоподібні реакції (так звані псевдоалергічні) після вживання цих частин рослини.
Однак лактони та інулін – не єдина проблема кореня кульбаби. З кореня цієї рослини виділено білок з молекулярною масою 18 кДа, який є білком, подібним (гомологічним) до основного алергену пилку берези Bet v 1. Цей білок є єдиною відомою молекулою алергену, отриманою з кульбаби. Тар о 1.
Пилок кульбаби і берези
Bet v 1 є основним алергеном пилку берези, що належить до білків захисту рослин 10 групи (PR-10). Це просто білки імунної системи рослин, які мають захищати рослину від інфекцій. Білки PR-10 можуть, крім інгаляційної алергії (нежить, кашель, астма), також бути причиною харчової алергії, переважно легкого ступеня, яка найчастіше проявляється оральним алергічним синдромом ОАС (https://strefaalergii.pl/abc-alergii/zespol-alergii-jamy-ustnej/). Якщо алергеном кульбаби Tar o 1 є білок PR-10, гомолог Bet v 1, теоретично можливий розвиток алергічних симптомів (головним чином OAS) після вживання кореня кульбаби у людей з алергією на березу. І тут варто пам’ятати, що білки PR-10 чутливі до високої температури, яка їх руйнує. Таким чином, теоретично термічно оброблений корінь кульбаби повинен бути менш чутливим.
То як кульбаба ставиться до алергії?
Як бачите, кульбаба може викликати алергію. Будь то пилок чи корінь, стебло чи лист. Пилок може викликати інгаляційну, харчову та контактну алергію. Корінь, стебло або лист можуть викликати алергічні реакції та неалергічні побічні реакції, викликані подразниками, які вони містять. Ці алергени особливо важливі для людей з алергією на пилок полину або берези. Здається, тільки плоди та насіння кульбаби не викликають алергії. Але в цьому теж немає нічого дивного – плоди і насіння цієї рослини ми не вживаємо в їжу.
____________
Переклад: Соломія Пукаляк
