Алергени в іграшках. Що таке іграшковий дерматит? - Strefa Alergii
Strefa Alergii | тенденції в алергії

Алергени в іграшках. Що таке іграшковий дерматит?

/ 5.

Читається за 4 хвилини
Іграшки - невід'ємна частина дитячого світу і очевидний вибір подарунка для малюка. Дні народження, День Святого Миколая, Різдво, День захисту дітей... Приводів дарувати іграшки не бракує, як не бракує і охочих зробити дитині подарунок. Тож ми не завжди можемо контролювати якість та склад іграшок, які потрапляють до наших домівок. А часто в них є алергени та шкідливі хімічні речовини. Які речовини з іграшок можуть викликати алергічну реакцію? Що таке іграшковий дерматит?

Дитина серед кімнатних алергенів

Alergeny w zabawkach, pluszak renifer, zabawkowe zapalenie skóry

З перших тижнів життя малюк перебуває в мікросередовищі кімнатних алергенів, які накопичуються переважно в пилу. Серед них переважають алергени пилових кліщів, тарганів, домашніх тварин та деяких пліснявих грибів [3,6]. Найвищі їх концентрації спостерігаються у спальні (у постільній білизні, матраці), на кухні (на підлозі), а також на поверхнях килимів та м’яких меблів. Завдяки аеродинамічним властивостям алергени можуть переноситися, наприклад, на шкірі та на поверхні одягу [3]. Вони легко потрапляють у дихальні шляхи.

Передачі алергенів сприяють певні види іграшок. Переважно це стосується талісманів, які використовуються для гри вдень, а вночі стають м’якими іграшками та подушками для сну дітей [3]. Відомо, що контакт з такими накопичувачами пилу загострює скарги у астматиків та пацієнтів з атопічним дерматитом [6,7]. Дослідники все ще шукають відповіді на питання, чи сприяє вплив алергенів у приміщенні розвитку астми та алергії у дітей [6]. А як щодо малюків, які вже мають алергію або схильні до її розвитку? Чи можуть іграшки бути для них небезпечними

Які алергени ховаються в іграшках?

Речовини з алергенним потенціалом, які широко використовуються у фабричному виробництві, а також можуть застосовуватися при виготовленні іграшок, становлять загрозу для маленьких алергіків. У науковій літературі описані випадки контактного дерматиту (КД) після контакту з предметами, призначеними для дітей. Дослідники з Нью-Йорка вивчили це явище, щоб оцінити його масштаби [1,2]. Вони визначили різні групи іграшок, пов’язані з випадками КД у дітей і виявили, що за появу алергічних симптомів відповідальні наступні речовини:

  • хром і нікель (в електронних пристроях, таких як ігрові контролери та мобільні телефони, а також у дитячих прикрасах)
  • латекс і гума (в ювелірних виробах і компонентах, таких як кермо велосипеда),
  • мідь (у ювелірних виробах та металевих автомобілях)
  • пігменти (у пластиліні, кондитерських виробах, татуюваннях) [1,2].

Нікель є основною причиною алергічного контактного дерматиту у дітей. Сенсибілізація до цього металу вражає 8% дітей [11]. Кілька років тому в США та Данії було досліджено склад 212 іграшок. З них 73 (34,4 %) містили нікель [2]. Латекс рідко буває алергенним, але становить значний ризик для атопіків. Серед дітей з атопічним дерматитом реєструється високий відсоток алергічних реакцій на латекс (трапляються навіть анафілаксії) [8].

Що стосується барвників, то основними алергенними агентами є кохінеальний червоний та алюра червоний. З іншого боку, метилизотиазолинон, метилхлороизотиазолинон і хлорметилацетамід можуть призвести до алергічної реакції після контакту з пластиліном [1,2].

Як виглядає іграшковий дерматит? Симптоми алергічної реакції на іграшку

Zabawkowe zapalenie skóry, lekarka ogląda zmiany skórne u małej dziewczynki

Алергічна реакція після контакту з іграшкою зазвичай називається іграшковим дерматитом. Симптоми зазвичай проявляються на руках або обличчі. Ця реакція може призвести до алергічної екземи на пальцях, щоках або в області вушних раковин [1,2]. У літературі описано випадок семирічного пацієнта, який протягом року боровся з екземою кінчиків пальців. Було встановлено, що це було проявом алергії на шумову шпаклівку [2]. У дев’ятирічної пацієнтки, яка регулярно носила дитячі прикраси, розвинулися специфічні ураження шкіри на кистях і передпліччях, які називалися ліхеніфікованими бляшками [2]. На противагу цьому, на шкірі 14-річного підлітка після носіння тимчасового татуювання протягом декількох годин з’явився сверблячий пухир, оточений еритемою [2]. Таким чином, різні дитячі іграшки та аксесуари можуть викликати алергічну реакцію, причину якої не завжди легко визначити.

Не лише алергени. Хімічні речовини в іграшках

Згідно з чинним законодавством, іграшки, що продаються в Польщі (після 20 липня 2013 року), не можуть містити алергенні ароматизатори [4]. Виняток становлять косметичні набори та ігри зі смаком і ароматом, але на їхній упаковці повинно бути попередження про ризик алергічної реакції. Іграшки також підпадають під дію спеціальної директиви ЄС, що встановлює вимоги до безпеки [9]. Інформація про товари, які можуть становити ризик для здоров’я, з’являється в системі ЄС Rapex [10].

 

Однак контроль за маркуванням інгредієнтів та дотриманням стандартів виробництва все ще необхідний [1]. На ринку є багато іграшок без маркування СЕ, яке є гарантією того, що виробник провів належну процедуру оцінки відповідності технічним вимогам [4]. Особливо проблематичними є інтернет-продажі, які особливо погано контролюються. У 2019 році OCCP провів лабораторні дослідження, які охопили 546 іграшок. Порушення були виявлені загалом у 230, або понад 42% з них [10]. У 17,8% іграшок був перевищений допустимий рівень фталатів (присутніх у так званому м’якому пластику). У іграшках із слизу найчастіше виявляли перевищення допустимого рівня міграції бору (86,7%) [10].

 

Щоб захиститися від іграшок, які становлять ризик для вашої дитини, звертайте увагу на якість виготовлення, джерело, з якого вони походять, і маркування. Окрім символу CE, варто шукати на упаковці сертифікати Інституту матері і дитини та Національного інституту гігієни. Вони свідчать про те, що іграшка відповідає стандартам безпеки, які діють у Польщі [10].

Aleksandra Lipiec

___________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Fenner J., Hadi A., Yeh L., Silverberg N., Hidden risks in toys: A systematic review of pediatric toy contact dermatitis (2020). Contact Dermatitis, 82, 265–271. Online: [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32087040/].

[2] Kaszuba M., Zabawkowe zapalenie skóry – ukryte ryzyko (2020). Online: [https://www.mp.pl/pacjent/pediatria/lista/235358,zabawkowe-zapalenie-skory-ukryte-ryzyko].

[3]  Wu F.F.-S., Wu M.-W., Ting M.-H., Crane J., Siebers R., Cat, Dog and House Dust Mite Allergen Levels on Children’s Soft Toys. Journal of Asthma, 51(1), 75–78. Online: [https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24024879/].

[4] Urząd Ochrony Konkurencji i Konsumentów, Kupujemy bezpieczne zabawki. Poradnik dla konsumentów (2015). Online: [https://uokik.gov.pl/download.php?plik=16587].

[5] Rapiejko P., Ekspozycja na alergeny wewnątrzdomowe a alergia (2009). Alergoprofil, 5(2), 15–16. Online: [https://www.journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/129/108].

[6] Hasan Arshad S., Czy ekspozycja na alergeny wewnątrzdomowe może mieć istotny wpływ na rozwój alergii oraz astmy (2010). Medycyna po Dyplomie, 19(11), 110–118. Online: [https://podyplomie.pl/publish/system/articles/pdfarticles/000/011/098/original/Strony_od_MpD_2010_11-15.pdf?1467981710].

[7] Stankiewicz-Sojka K., Czerwionka-Szaflarska M., Frequency of contact allergy to house dust mites in children with atopic dermatitis (2022). Pediatria Polska, 97(2), 118–124. Online: [file:///C:/Users/Emma_Tmp2/Downloads/PPED_Art_47233-10.pdf].

[8] Romańska-Gocka K., Gocki J., Zegarska B., Uchańska G., Placek W., Nowe spojrzenie na problem alergii na lateks: grupy ryzyka, objawy, rozpoznawanie, zapobieganie (2005). Postępy Dermatologii i Alergologii, XXII(5). Online: [https://www.termedia.pl/Journal/-7/pdf-3899-1?filename=Nowe.pdf].

[9] Komisja Europejska. Przedstawicielstwo w Polsce, Ochrona dzieci przed niebezpiecznymi zabawkami (2023). Online: [https://poland.representation.ec.europa.eu/news/ochrona-dzieci-przed-niebezpiecznymi-zabawkami-2023-08-01_pl].

[10] Urząd Ochrony Konkurencji i Konsumentów, Zabawki. Raport – badania laboratoryjne 2019. Online: [https://uokik.gov.pl/download.php?plik=24073].

[11] Czarnobilska E., Obtułowicz K., Wsołek K., Piętowska J., Śpiewak R., Mechanizmy alergii na nikiel (2007). Przegląd Lekarski, 64, 7–8. Online: [https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream/handle/item/273799/czarnobilska_obtulowicz_spiewak_et-al_mechanizmy_alergii_na_nikiel_2007.pdf?sequence=1&isAllowed=y].