Що викликає алергію у тварин?
Як і люди, домашні тварини можуть мати алергію, навіть на людей. Алергія викликає значний дискомфорт і занепокоєння і у домашніх тварин. Цікавий факт, що найбільше інформації можна знайти про алергію на собак, кішок і коней.
Існує три основних типи алергії, які вражають домашніх тварин: харчова алергія, алергія на укуси бліх і алергія на різні алергени навколишнього середовища (наприклад, домашній пил і пилок).
Харчова алергія у тварин
Підраховано, що побічні реакції на їжу вражають менше ніж 10% усіх кішок і собак. Важливо, що як і у людини, вони можуть розвинутися у тварини в будь-якому віці. Так само тут можна виділити як алергію, так і харчову непереносимість, що пов’язано з механізмами цих розладів. Алергія та харчова непереносимість можуть проявлятися подібно (або навіть ідентично). Розрізнення між цими двома умовами вимагає спеціальних досліджень.
У разі харчової алергії у кішок найчастіше алергія виникає на яловичину, молочні продукти, птицю або рибу. Гіперчутливість до цих алергенів становить приблизно 80% усіх випадків харчової алергії у котів. У свою чергу собаки найчастіше мають алергію на яловичину, пшеничні білки, баранину, сою, птицю та курячі яйця. Разом на ці продукти припадає понад 90% випадків харчової алергії у собак.
Загалом основними харчовими алергенами, відповідальними за розвиток алергії у собак і котів, є: молоко (50%), яловичина (48%), курячі яйця (48%), кукурудза (33%), рис (32%), кролик 30%), соя (28%), птиця (28%), баранина (16%).
У собак з харчовою алергією домінуючим симптомом є свербіж, який може супроводжуватися або не супроводжуватися вторинними ураженнями шкіри, найпоширенішим з яких є піодермія. Також може розвинутися вторинне, посттравматичне запалення лап (так звані гарячки). Що важливо, свербіж виникає цілий рік. Хоча як свербіж, так і ураження шкіри можуть локалізуватися на будь-якій ділянці шкіри тварини, найчастіше (до 80%) вони стосуються його вух. Іноді вони виникають тільки в ділянці вух (близько 16% випадків). Варто відзначити, що іноді симптоми можуть бути схожі на симптоми алергії на бліх.
У кішок симптоми харчової алергії також проявляються в основному сверблячкою, а ураження шкіри переважно локалізуються в ділянці голови і шиї. Можуть бути також міліарні та гнійні ураження, які часто розвиваються вторинно після механічних ушкоджень в результаті подряпин тварини.
Цікаво, що харчова алергія у собак і котів важко піддається лікуванню. Вони погано реагують як на елімінаційні дієти, так і на фармакологічне лікування.
Алергія на бліх
Блохи – велика проблема для домашніх тварин. Після укусу блохи ваш вихованець піддається впливу слини бліх. У свою чергу, проживання на шкірі тварини піддає її постійному контакту з виділеннями і виділеннями цих комах. Крім того, укуси провокують свербіж, механічно пошкоджують шкіру, що полегшує проникнення алергенів. Все це може призвести до блошиного алергічного дерматиту. Це не що інше, як підвищена чутливість до слини та інших виділень і виділень бліх (також відома як гіперчутливість до укусу блохи).
Підраховано, що слина та фекалії цих комах є джерелом аж 15 різних білків з молекулярною масою 25-28 кДа. Кожен з цих білків потенційно може бути алергеном. При цьому звертається увага на те, що деякі з них можуть бути алергенами, спільними для різних видів бліх. Характерно також, що при підвищеній чутливості до укусів бліх слина цих комах викликає роздратування, непропорційне реальній кількості бліх, що живляться на тварині. Було також відмічено, що постійний контакт з блохами призводить до часткової толерантності (тобто знижується гіперчутливість), тоді як періодичне зараження блохами підвищує сенсибілізацію.
Цікаво, що було помічено, що алергія на бліх у собак і кішок не однакова. У собак підвищена чутливість до укусів бліх у перші півроку життя зустрічається дуже рідко. Його частота зростає з віком тварини і особливо важка у собак 3-5 років. У кішок такого зв’язку немає. Імунний механізм реакції у собак і кішок також виявляється різним. Було помічено, що у собак реакція на бліх може бути як негайною, так і відстроченою, тоді як у кішок це завжди негайна реакція. У випадку обох видів не спостерігалося, щоб стать або порода тварини будь-яким чином сприяли розвитку цієї гіперчутливості.
Алергія тварин на алергени зовнішнього середовища
Алергія на навколишнє середовище у тварин може бути спричинена алергенами в приміщенні (наприклад, кліщі домашнього пилу, цвіль, інгредієнти тканини, побутова хімія, алергени інших тварин) і на вулиці, у просторіччі «на задньому дворі» (наприклад, пилок, цвіль тощо).
Алергія на повітряно-крапельні алергени у тварин часто проявляється подразненням шкіри, особливо навколо рота і носа, запаленням вуха. Також можливі кон’юнктивіт очей і нежить, чхання або хрипи. У деяких тварин також розвивається астма. У випадку алергії на сезонні або вуличні алергени існує чіткий зв’язок із сезоном пилку або активністю тварини на вулиці (наприклад, після прогулянки). Симптоми алергії на пил посилюються вдома. Хорошим прикладом є мій кіт, для якого нюхання під меблями завжди закінчується чханням, хрипами та загальною втратою гарного настрою (так звана деменція).
Цікаво, що і в цьому випадку собаки і коти реагують по-різному. У собак інгаляційна алергія зазвичай проявляється у віці один-два роки. Однак у кішок це може виникнути в будь-якому віці. Також встановлено, що астма частіше зустрічається у котів, ніж у собак. Цікавий факт, що відомі описи котячої астми 90-річної давності.
Особливий випадок – алергія на людину
Насправді це особливий і водночас не особливий випадок. Сенсибілізація тварини до білків, що виділяються людьми (людські алергени), не є незвичайним. Подібно до того, як люди можуть мати алергію на алергени тварин, домашні тварини також можуть мати алергію на алергени людини. Наші білки є чужорідними антигенами для імунної системи тварин. Тому очевидно, що у тварин на них може виникнути алергія. А що тоді робити? Кожен, хто має домашнього улюбленця, знає, що однозначної відповіді на це питання немає. Ми прив’язані до тварин, а вони – до нас. Віддати свого вихованця комусь іншому? Це нелегко ні людям, ні тваринам.
Алергія у тварин – що варто знати?
Алергію на тварин можна діагностувати та лікувати. Хоча описані різні стратегії лікування, ви, безумовно, повинні покладатися на ветеринара – спеціаліста. Загалом завжди краще звести до мінімуму контакт вашого вихованця з алергеном.
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
