Чи можна алергіку заводити кота?
Лікування котячої алергії в основному засноване на уникненні контакту з алергеном. Із цього випливає, що людина, яка страждає на алергію, не повинна тримати домашнього вихованця. Це, правда, не призведе до відсутності котячих алергенів у квартирі, але значно знизить їх концентрацію. Теоретично це звучить просто. На практиці кожен прекрасно знає, що умовити алергіка знайти інший будинок для домашнього вихованця як мінімум дуже складно, щоб не сказати неможливо. Більше того, правда, що «мати кішку означає мати іншу» (Е. Хемінгуей). Шанувальники цих тварин часто тримають вдома не одну. Чи є якесь інше рішення, щоб мінімізувати алергенний потенціал кота? Їх власники найчастіше розглядають можливість знайти гіпоалергенну кішку. Їм також корисні гігієнічні процедури, які зменшують концентрацію котячих алергенів у житлових приміщеннях.
Алергія на кішок. Чи існують гіпоалергенні породи кішок?
Існують різні рейтинги гіпоалергенних порід кішок. На жаль, найменш алергенними вважаються не безшерсті сфінкси, а довгошерсті невські маскарадні сибірські кішки. За словами поширювачів цієї ідеї, вони виробляють найменше Fel d 1 з усіх порід котів. Проте марно шукати надійні джерела цієї інформації. П’ять найкращих онлайн-рейтингів гіпоалергенних порід зазвичай включають російську блакитну кішку (що цікаво, враховуючи, скільки пилу в неї шерсть), бенгальську кішку, балійську кішку, а також корніш-рекс і девон-рекс. Кажуть, що ці списки базуються на кількості Fel d 1, що виділяється цими котами. Навіть якби ці дані були надійними, коти є гіпоалергенними щодо лише одного алергену (Fel d 1). Однак досі не виведено жодної справді гіпоалергенної кішки, у якої всі алергени, які можуть викликати алергічну реакцію, були б неактивні. Тому що, як ми пам’ятаємо, окрім домінуючого Fel d 1, існують інші котячі алергени.
Тож, можливо, замість того, щоб шукати гіпоалергенну тварину, потрібно по-іншому підійти до алергії на котів. Варто зосередитися в першу чергу на мінімізації концентрації котячих алергенів у середовищі.
Як знизити концентрацію котячих алергенів в домашніх умовах?
Завдання складне. Звичайно, найголовніше – знайти для свого кота новий дім. Якщо це рішення неможливо, доведеться відмовитися від м’яких меблів, гардин, фіранок, килимів в кімнатах, де є кішка. Якщо не можна повністю усунути ці пристрої та прикраси, то слід проводити часте миття та чищення. Необхідним заходом також є регулярне і часте прибирання житлових приміщень, прання одягу та постільної білизни.
Слід враховувати, що концентрація котячих алергенів в житлових приміщеннях взимку вища, ніж влітку. Тому напрошується висновок, що часте провітрювання кімнат знижує концентрацію котячих алергенів у квартирі. Також варто забезпечити собі т. зв «місця без домашніх тварин», такі як спальня. Звучить весело, але не все так просто. Ця стратегія добре працює для собаки. З іншого боку, коту, на відміну від собаки, важко завадити піти туди, де він зараз хоче бути.
З огляду на те, що кішки менш алергенні, ніж самці, а кастрати менш алергенні, ніж некастровані самці, можна спробувати тримати вдома кішку або кастрованого самця. На жаль, цієї стратегії може виявитися недостатньо для того, щоб у людини-алергіка не було симптомів алергії в компанії такої тварини.
Також не рекомендується тримати вдома молодняк як гіпоалергенний варіант кішки. Коли тварина росте і дорослішає, вона може збільшити свій сенсибілізуючий потенціал. В обох випадках згодом може виникнути необхідність знайти вашому улюбленцю інший дім. І така ситуація не комфортна ні кішці, ні її опікуну.
Звичайно, можна спробувати знизити концентрацію котячих алергенів на самій тварині. У цьому відношенні Інтернет є джерелом різноманітних абсурдних ідей, таких як часте купання кота чи гоління шерсті. Більшість цих ідей настільки ж обтяжливі для тварини, наскільки й неефективні.
Зараз можна зменшити концентрацію активного Fel d 1, що виділяється кішкою, за допомогою готових кормів, збагачених пташиними антитілами, що зв’язують Fel d 1. Ця стратегія виглядає багатообіцяючою і, на думку її авторів, нешкідливою до тварини. Однак на даний момент цей вид корму важко придбати в Польщі та є досить дорогим.
Що ще варто пам’ятати про алергію на кішок?
Запідозрена алергія може не бути нею зовсім або може виявитися алергією не тільки на кішку. Шерсть тварини – можливе джерело котячих зовнішніх паразитів (наприклад, бліх) і яєць котячих внутрішніх паразитів (наприклад, котячих аскарид). Шерсть також може бути покрита не котячими алергенами. Це можуть бути кліщі домашнього пилу, пилок, миючі засоби, що використовуються для купання кішки, котяча косметика, інсектициди. І укуси бліх, і зараження внутрішніми паразитами, і контакт з алергенами шерсті можуть викликати сенсибілізацію та призвести до алергії. Тож може виявитися, що не лише кіт є причиною спостережуваних симптомів алергії.
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
