Десенсибілізація до пилку дерев? Занадто пізно - Strefa Alergii
Strefa Alergii | основи алергії

Десенсибілізація до пилку дерев? Занадто пізно

/ 5.

Читається за 4 хвилини
Кінець зими - весна – це складний час для людей з алергією на пилок дерев. Саме в цей період багато з них хотіли б розпочати імунотерапію. Однак це не найкращий пора для десенсибілізації. Коли варто про це подумати?

Що таке імунотерапія?

odczulanie, kobieta kicha w chusteczkę

Для людей з алергією фахівці можуть рекомендувати різні методи лікування. Пацієнтам з харчовою алергією часто радять уникати алергенної їжі або готувати її таким чином, щоб вона не викликала симптомів. У випадку алергії, викликаної пилком, алергенами тварин або кліщами, дуже важко, якщо взагалі можливо, усунути алергенні агенти з навколишнього середовища.

У таких випадках фахівець призначить відповідне симптоматичне лікування. Він також може дати направлення на імунотерапію, якщо пацієнт відповідає критеріям. Імунотерапія, або десенсибілізація, є єдиним методом лікування причин алергії. Вона полягає у введенні пацієнту вакцини проти алергену, щоб викликати толерантність до алергенного агента [12]. Терапія зазвичай триває від трьох до п’яти років, але це єдиний метод, який може ефективно звільнити нас від надокучливої хвороби.

Десенсибілізація? Не для всіх.

Якщо імунотерапія може вилікувати алергію, чому не всі пацієнти отримують від неї користь? По-перше, тому що деякі алергіки можуть мати протипоказання до її введення, наприклад:

– неконтрольована астма,

– вагітність,

– СНІД,

– діти віком до двох років, чутливі до отрут комах, і діти віком до п’яти років, чутливі до інгаляційних алергенів,

– активне онкологічне захворювання,

– активні аутоімунні захворювання (наприклад, тиреоїдит, хвороба Хашимото, ревматоїдний артрит, виразковий коліт, хвороба Крона та діабет 1 типу [3]),

– у деяких випадках – прогресуючі серцево-судинні захворювання,

– інші протипокази: важкі психічні захворювання, хронічні інфекції, ВІЛ, імунодефіцити та важкі системні захворювання [2,4,5].

До яких алергенів можна застосовувати десенсибілізацію?

Odczulanie na jad pszczoły, pszczołą na dłoni

Призначаючи пацієнту імунотерапію, фахівець повинен також визначити, яким є механізм нашої алергії. Десенсибілізація може бути проведена лише пацієнтам, у яких діагностовано IgE-залежну алергію. Це означає, що у цих пацієнтів підтверджено наявність специфічних IgE-антитіл до конкретних алергенів [4].  Яких саме? Для десенсибілізації в основному розглядаються інгаляційні алергени, такі як:

– пилок дерев берези, вільхи, ліщини

– кліщі домашнього пилу

– трави, жито, злаки

– альтернарія (пліснявий грибок)

– оливка

– полин

– амброзія полинолиста [6]

– кішка

– собака

Імунотерапія також застосовується при сенсибілізації до отрут комах, переважно бджіл та ос [7].

Однак важливо пам’ятати, що в кожному алергенному джерелі, наприклад, у пилку берези, полиновому або пиловому кліщі, є кілька алергенних білків. У нас може бути алергія на один або декілька з них. Важливо знати, на які саме, оскільки це підвищує очікувану ефективність імунотерапії. На які алергенні білки в пилку нам потрібно звернути увагу? У випадку берези це білок Bet v 1, кліщів – Der p 1 і 2, трав – Phl p 1 і 5, плісняви – Alt a 1, оливи – Ole e 1, полин – Art V 1 і амброзії – Amb a 1 [8].

Як працює десенсибілізація?

Розглянемо, як працює імунотерапія і чому вона може дати нам шанс позбутися алергії. Основна мета її застосування – змусити імунну систему ігнорувати присутність певного алергену в навколишньому середовищі. Більше того, це буде ефект, який зберігатиметься і після завершення лікування [9]. Алергік, який бажає пройти десенсибілізацію, повинен враховувати, що терапія буде довготривалою (від 3 до 5 років).

Що відбувається в організмі людини, яка отримує імунотерапію? На першому етапі відбувається десенсибілізація клітин імунної системи (базофілів, тучних клітин), які викликають алергічні симптоми. Введення наступних доз вакцини також стимулює вироблення спеціальних антигенів (IgG4), які перешкоджають зв’язуванню антитіл Е з алергеном. Це запобігає запуску алергічної реакції. Під час імунотерапії також виробляються клітини пам’яті (В-лімфоцити), які відповідають за довготривалий ефект десенсибілізації [6].

Типи препаратів для десенсибілізації

Odczulanie metodą podskórną, zastrzyk w ramię

Наразі імунотерапія може проводитися у двох формах: підшкірній та сублінгвальній. Перший вид десенсибілізації передбачає отримання ін’єкцій з вакциною. Найчастіше їх роблять у руку. Спочатку пацієнт відвідує клініку раз на тиждень. На більш пізніх етапах лікування дози вакцини вводять рідше, кожні 4-6 тижнів [1]. Дуже важливо, що деякі препарати для підшкірної імунотерапії відшкодовуються в Польщі.

Другий метод – сублінгвальна десенсибілізація – передбачає прийом вакцини у формі крапель або таблеток. У цьому випадку пацієнт зазвичай приймає першу дозу в кабінеті лікаря, а наступні дози – вдома [1]. Ця форма імунотерапії є більш зручною для багатьох людей, але в даний час не відшкодовується в Польщі.

Коли починати терапію?

Саме в цей період багато з них хотіли б розпочати імунотерапію. Однак це не найкращий пора для десенсибілізації.

Кінець зими і весна – період, коли люди починають відчувати симптоми алергії на пилок. У цей час багато людей починають замислюватися про імунотерапію. На жаль, це не найкращий момент. При сезонній алергії, до якої належить алергія на пилок дерев, трав, бур’янів та інших рослин, десенсибілізація починається ще до початку сезону запилення. У випадку препаратів, що вводяться підшкірно, залежно від обраної вакцини, імунотерапію слід розпочинати за 4 або навіть 24 тижні до початку сезону запилення. З другого боку, сублінгвальні препарати слід застосовувати щонайменше за 8-16 тижнів до початку сезону запилення.

По іншому виглядає ситуація, коли йдеться про алергени, що діють цілий рік (наприклад, кліщі домашнього пилу, пліснява та домашні тварини). У цьому випадку десенсибілізацію можна починати в будь-яку пору року [10].

Agnieszka Kalinowska

____________

Переклад: Соломія Пукаляк

  1. M. Jutel red., Odczulanie – immunoterapia alergenowa „w pigułce”, Warszawa, 2022
  2. M. Bartkowiak – Emeryk, A. Emeryk, Immunoterapia alergenowa w alergicznym nieżycie nosa, Postępy Dermatologii i Alergologii, 2012
  3. R. Gawlik, Kliniczne przeciwwskazania do immunoterapii alergenowej – bezwzględne i względne oraz stałe i czasowe, Alergologia Polska, 2018
  4. E. Jura-Szołtys, B. Rogala, Immunoterapia w alergiach sezonowych, Alergia Astma Immunologia, 2016
  5. C. Pitsios, P. Demoly, M.B. Bilo et al., Clinical contraindications to allergen immunotherapy: an EAACI position paper., Allergy, 2015
  6. B. Rogala, Immunoterapia alergenowa w uczuleniu wieloważnym, Alergologia Polska, 2018
  7. A. Maślany, A. Jung, Alergenowo-swoista immunoterapia u dzieci, Alergenowo-swoista immunoterapia u dzieci, Pediatria Medycyna Rodzinna, 2012
  8. M. Kupczyk, Diagnostyka molekularna w kwalifikacji do immunoterapii swoistej, Alergologia Polska, 2019
  9. M. Nittener – Marszalska, Immunoterapia alergenowa, www.wiadomoscidermatologiczne.pl, dostęp: 15.03.2023
  10. J. Gocki, Z. Bartuzi, Podskórna i podjęzykowa droga stosowania immunoterapii alergenowej. Schematy leczenia, Alergologia Polska, 2018