Яке відношення має бруд до алергії?
Взаємозв’язок між впливом мікроорганізмів і розвитком алергічних захворювань досліджується протягом кількох десятиліть. Результати досліджень і спостережень підтверджують, що збільшення захворюваності на алергію пов’язане, зокрема, з надмірною гігієною, малою кількістю членів сім’ї, зміною раціону харчування та широким використанням антибіотиків. Усі ці умови разом називають «західним способом життя».
Чому це відбувається?
Виходить, що ми все більше віддаляємося від «природного» способу життя, це ще можна назвати життям у гармонії з природою. Рухаємось до так званої західної моделі. Це призводить до дедалі більшого порушення різноманітності нашої природної бактеріальної флори. Ми не стерильні. Деякі бактерії небезпечні для нас, а інші – навіть необхідні. Більше того, щоб імунна система функціонувала належним чином, у житті ми повинні стикатися не лише з корисними бактеріями, а й зі шкідливими. Така мікробна динаміка необхідна для правильного розвитку та функціонування імунної системи. Наслідком надмірної стерилізації середовища є знищення не тільки поганих мікроорганізмів, а й корисних. Також відбувається порушення природного балансу між ними. Це, зрештою, несе більший ризик розвитку так званої хвороби способу життя, в тому числі алергії.
Добре мати братів і сестер
Гігієнічна гіпотеза розвитку алергії вже досить стара. І, що дуже важливо, це лише одна з кількох теорій, які намагаються пояснити ескалацію алергічних захворювань. Першу гігієнічну теорію сформулював Девід Страчан у 1989 році. Він включив це в статтю, опубліковану в British Medical Journal під назвою «Сінна лихоманка, гігієна та розмір домогосподарства». Публікація стала підсумком багаторічних спостережень, аж за 23 роки. Страчан провів епідеміологічне дослідження групи з 17 414 британських дітей, які народилися в березні 1958 року. Спостереження тривало до 23 років. Основну увагу приділяв виникненню алергічного риніту та атопічного дерматиту (на першому році життя та у віці 7, 11 та 23 років). Він зробив висновок, що чим більше дітей у сім’ї, тим менша ймовірність у них алергічного риніту. Цей зв’язок був особливо очевидний у молодших братів і сестер.
Таким чином, спостереження Страчана показали, що алергічним захворюванням запобігли інфекції в ранньому дитинстві, передані через «негігієнічний контакт» зі старшими братами і сестрами або від матері, інфікованої через контакт зі старшими дітьми. Мала сім’я зменшує кількість таких інфекцій. Зрештою це може призвести до збільшення частоти алергічних захворювань у дітей. Чому це відбувається? Частіша захворюваність дітей раннього віку різними інфекціями (вірусними, бактеріальними, паразитарними), характерними для цього періоду життя, які є нормальною рисою людського середовища (тобто багатодітних сімей, ясел чи садків), «моделює» імунну систему. Отже, це знижує ризик алергії в майбутньому.
Тому добре мати братів і сестер, особливо старших. Можна приємно провести час разом, а заодно потренувати імунітет і запобігти алергії.
Високий рівень життя не завжди приносить користь
Девід Страчан помітив ще одну цікаву річ у результатах свого дослідження. Він зазначив, що раніше алергічний риніт був переважно у дітей та дорослих із забезпечених сімей. Поліпшення побутових умов суспільства та підвищення стандартів особистої чистоти зменшили можливість перехресного зараження в сім’ях (тобто один від одного). Ці зміни призвели до загострення алергії, яка раніше з’являлася переважно у більш заможних людей.
Прийнято вважати, що зниження частоти інфекцій у ранньому дитинстві, пов’язане з підвищенням гігієнічних стандартів побуту, може мати негативний вплив на розвиток імунної системи та сприяти розвитку алергічних захворювань.
Сучасна алергологічна гігієнічна гіпотеза
Нині існує модифікована гігієнічна теорія, тобто гіпотеза кишкової мікробної депривації. Це стан постійної незадоволеності потреби кишечника щодо бактеріальної флори. Інша назва -мікробіотична теорія. Згідно з цією гіпотезою, західний, гігієнічний і іноді навіть стерильний спосіб життя зменшує не тільки кількість інфекцій, але й вплив усіх мікроорганізмів (включаючи корисні). Це перешкоджає заселенню кишечника відповідними бактеріями, порушує розвиток імунної системи, формування та підтримку імунної толерантності. Кінцева ціна наукового прогресу, промислового розвитку, урбанізації та «стерильного» способу життя є, зокрема, схильність до розвитку алергічних захворювань.
Диявол криється в деталях, або гігієнічна гіпотеза на практиці
Напевно, кожен з нас чув різні поширені приказки щодо періодичності та гігієни, наприклад, «від бруду ще ніхто не помер», «часте миття вкорочує життя», «дітей ділять на чистих і щасливих» або «здорові люди живуть у бруді». Ми часто ставимося до них з поблажливою посмішкою. Але ці приказки не виникають на порожньому місці. Зазвичай вони походять із спостережень за повсякденним життям. І, як часто виявляється, у них є доля правди. Однак диявол завжди криється в деталях, і жодна крайність не є доброю. Людина і мікроби її організму — унікальна система. Доцільно і необхідно уникати навмисного контакту з патогенними мікроорганізмами, сприяти вакцинації або підтримувати гігієнічні звички в харчуванні та догляді. Безумовно, прибирати в будинку слід, але постійно дезінфікувати- ні. Більше того, нагадаймо, що побутова хімія може бути подразником шкіри або слизових оболонок дихальної системи. Багато авторів зазначають, що для правильного розвитку імунної системи дитини необхідний контакт із зовнішнім середовищем (природою). Тому добре дозволити їй побігати на вулиці, пограти з котом, собакою або друзями і забруднитися при цьому, зберігаючи здоровий глузд, мити руки після гри, перед їжею тощо. Такий підхід може принести велику користь для правильного розвитку імунної системи дитини. Пам’ятайте, що імунна система не любить нудьги. Якщо ми не дозволимо їй зіткнутися з реальними загрозами (вірусами, бактеріями, паразитами), вона шукатиме інших «ворогів», з якими буде запекло боротися, наприклад, алергени.
___________
Переклад: Соломія Пукаляк
