___________________________________
Ева Требас-П’єтра – алергологиня і завідувачка відділення алергології та легеневих захворювань обласної лікарні ім .Стефана кардинала Вишинського в Любліні.
__________________________________
—Згідно з науковими даними, близько 40% з нас мають алергію. Є люди, які не знали про це роками, вони часто ігнорують симптоми і купують ліки без рецепта. Як ви думаєте, звідки ця тенденція і чи може вона стати небезпечною?
Лікарка Ева Требас-П’єтрас: – Людей із симптомами алергії стає все більше, і це пов’язано з кількома факторами. По-перше, це наші гени. По-друге, це середовище, в якому ми живемо. Навколишнє середовище, в якому жили наші дідусі, бабусі та батьки, було іншим, тобто чистим і позбавленим великої кількості хімікатів, що розпилювалися в атмосфері. Це означає, що вони жили в більш здоровому світі з точки зору розвитку алергії. Третій елемент, найважливіший, це спосіб життя, який ведемо. Ми постійно піддаємося різного роду радіації, стресу і шкідливих факторів у їжі. Ці вищезазначені елементи призводять до зростання кількості людей із симптомами алергії. Але чи небезпечні вони для нас? Спочатку здається, що вони не загрожують життю. Якщо у людини є симптоми алергічного риніту, тобто чхання і виділення з носа, і нічого більше з ним не відбувається, здається, що йому нічого не загрожує. Але згідно з клінічними дослідженнями, алергічний риніт при неправильному лікуванні може призвести до поширення запального процесу на нижні дихальні шляхи і розвитку бронхіальної астми. Тоді виникає серйозна проблема, яка може загрожувати життю, якщо астма пов’язана з важкою алергією та важким перебігом. Однак, якщо ці симптоми алергії не турбують і ми приймаємо власні ліки, тобто ліки, що відпускаються без рецепта, стан не змінюється. Симптоми можуть зникати, але поки невідомо, чому вони з’являються. Найголовніше в лікуванні – виявити причину і запобігти її.
– Коли симптоми мають насторожити і спонукати звернутися до алерголога?
– Момент аналізу має відбутися, коли симптоми настільки неприємні, що дезорганізують наше нормальне функціонування. Варто звернути увагу на себе і відповісти на питання: чи симптоми вже дезорганізують наше життя і чи виникають вони регулярно щороку. Якщо ми розуміємо, що вони повторюються, особливо в певну пору року, то саме час піти до алерголога і пройти обстеження. Ми повинні знати, що це може бути не простий синусит через кондиціонер, а інший фактор.
-Як виглядає шлях до візиту до алерголога? Куди вам потрібно піти в першу чергу?
– Найпростіший спосіб – попросити у сімейного лікаря направлення до спеціаліста, алергологічного диспансеру. Якщо нас щось турбує з осені до весни, то до алерголога варто йти на початку літа, тобто в той час, коли у нас ще немає гострих симптомів. Потім, коли ми йдемо до фахівця і вже чуємо, що він проводить аналізи, варто запитати, наприклад, свого сімейного лікаря чи іншого спеціаліста, чи варто нам припинити прийом ліків, які ми зараз приймаємо, до проведення аналізів. Часто буває так, що пацієнти самі купують різні засоби в аптеці, але сімейний лікар ще й виписує антигістамінні препарати чи краплі в ніс, що не дозволяє швидко поставити діагноз. Якщо пацієнт приймає їх, слід припинити і почекати 10-14 днів перед тестуванням. Якщо ми ставимо діагноз у той час, коли у нас немає жодних симптомів, це добре, тому що нам не потрібно припиняти прийом ліків або чекати, поки потенційний алерген у навколишньому середовищі заспокоїться та зникне. Тому найкращий час для діагностики – коли ми здорові. Коли є клінічні симптоми, їх потрібно лікувати, а не діагностувати. Хоча, звичайно, бувають і ситуації більшої необхідності. Наприклад, коли пацієнт після тривалого очікування нарешті потрапляє в клініку і записується на прийом. Тоді краще не втрачати віри і не відкладати цей візит, наприклад, на півроку, а скористатися цією датою.
-Припустимо, ми вже записалися на прийом до алерголога. Як виглядає такий візит і як до нього підготуватися пацієнту? Що може запитати лікар в алергологічному диспансері?
– Коли ми йдемо до алерголога, добре мати при собі всі попередні аналізи, які робив сімейний лікар чи інший спеціаліст. Це можуть бути аналізи крові, мазки або радіологічні дослідження. Алерголога все цікавить. Це дозволяє нам дивитися на пацієнта в цілому, а не тільки на застуду, яка виникає в даному місяці. Також варто заздалегідь розпитати своїх рідних, чи були у когось проблеми з алергією. Також фахівець запитає про сезонність симптомів. Третє, про що запитає алерголог, — інтенсивність симптомів. Він захоче знати, чи симптоми однакові цілий рік, чи вони стають особливо серйозними в певний час. Інше питання, про яке я зазвичай запитую, це домашні тварини, з якими ми постійно контактуємо, або про хобі, пов’язані з тваринами, наприклад, розведення птахів, курей, голубів, канарок, папуг. Це може бути пов’язано із захворюваннями пацієнта. Ми також завжди запитуємо про будь-які попередні спроби лікування, що пацієнт застосовував до цього часу та з якими результатами. Буває, що у випадку з безрецептурними антигістамінними препаратами пацієнт уже приймав різні, але вони йому зовсім не допомогли. Також запитуємо, чи добре почувається пацієнт після всіх прийомів їжі, тобто чи є у нього метеоризм, біль у животі, печія. Чому ми хочемо це знати? Тому що, коли є відчуття печіння в роті, біль у шлунку або погане самопочуття після їжі, наприклад, салату з яблук, моркви або селери, це сигнал, що ви можете мати справу з перехресною реакцією з алергенами навколишнього середовища. Тоді ми знаємо, на чому зосереджуємося в діагностиці.
-Що робити далі, якщо ваш лікар підозрює алергію? Які аналізи можна здати? Який з них буде найважливішим і чи буде спектр тестів однаковим для кожної алергії?
– Найголовніше – анамнез. Наступне – додаткові лабораторні дослідження. При риніті робляться мазки з носа. Це простий тест, який покаже, які клітини присутні в епітелії пацієнта. Якщо є підтвердження того, що під мікроскопом є велика кількість еозинофілів, ми вже знаємо, що маємо справу з алергічним або еозинофільним ринітом. Ми також пропонуємо шкірні тести. Іншим діагностичним методом, коли ми підозрюємо контактну алергію , пов’язану з хімікатами, металами чи ліками, є патч-тести. У нас є інструмент під назвою «тест на антитіла IgE», який включає кілька методів дослідження. Для цього тесту береться кров, і пацієнту не потрібно припиняти прийом антигістамінних препаратів за два тижні. Зупинити їх – велика помилка. Також ми використовуємо компонентну діагностику, тобто дослідження крові, які не потребують відміни ліків. У цьому дослідженні ми розбиваємо алергени на основні фактори. Наприклад, береза містить кілька різних інгредієнтів, які викликають алергічні реакції, а деякі з них можуть викликати перехресні реакції, найчастіше з харчовими продуктами. Перед нами відкривається дуже цікаве майбутнє в алергології, адже ми перетворюємося на Шерлока Холмса.
-У який момент відвідування алергологічного диспансеру недостатньо і алерголог може прийняти рішення направити пацієнта в стаціонар?
– Тоді, якщо ми маємо справу з серйозними формами алергічних реакцій. Це анафілактичний шок, генералізована кропив’янка, з якою пацієнт не може впоратися в домашніх умовах, суперінфекції атопічного дерматиту в запущених формах. Ми направляємо пацієнтів з астматичними захворюваннями, з якими вони не можуть впоратися, а також коли наші поточні методи не дають результатів або ми хочемо поглибити діагностику. Часто використовуємо цей варіант у випадку кропив’янки, яка є загадковою хворобою. У лікарняній палаті проводимо провокацію з препаратом або іншою речовиною, щоб оцінити, як пацієнт реагує на цей інгредієнт. Якщо виникає анафілактичний шок або інша генералізована реакція, ми можемо негайно діяти в лікарні та вводити ліки.
– Які пацієнти найчастіше потрапляють у відділення лікарні?
– Більшість наших пацієнтів страждають на атопічний дерматит у важкій формі та хронічну генералізовану кропив’янку. У відділенні також є пацієнти з вродженим ангіоневротичним набряком, у яких в генах є певний фактор, який перешкоджає виробленню певного білка. У таких людей, наприклад, під час інфекції, травми або фізичних вправ, виникає набряк, який може розташовуватися в області горла, голови або різних частин тіла. Типовому протиалергічному лікуванню не підлягає. Вроджений ангіоневротичний набряк є рідкісним захворюванням. На даний момент під нашим наглядом перебуває кілька пацієнтів із таким захворюванням.
-На завершення, як ми можемо заохотити людей не недооцінювати алергію та її лікування?
– Серед пацієнтів побутує думка, що від застуди не вмираєш і до лікаря йти не треба. Але проблема не в цьому, а в тому, що алергічні захворювання прогресують. Якщо ми нічого не робимо з ними контрольованим і правильним чином, хвороба може стати дуже неприємною і навіть вимагати госпіталізації. Одним з відмінних методів профілактики алергії є імунотерапія. Це звільняє пацієнта від хвороби, необхідності пам’ятати про ліки і необхідності чогось уникати, а також знижує ризик розвитку бронхіальної астми. Пацієнти починають повертатися у світ здорових і забувати про свою хворобу. Але не кожна людина може бути кваліфікована для такого виду лікування. Він повинен відповідати декільком критеріям. Ми також проводимо медикаментозні програми, в рамках яких біологічно лікуємо пацієнтів з важкою бронхіальною астмою, атопічним дерматитом, кропив’янкою та ХАЕ. Якість життя цих пацієнтів незрівнянно краща, ніж до програми. Тому варто добре діагностувати та швидко кваліфікувати пацієнта для лікування, яке принесе йому полегшення. Люди з хронічними алергічними захворюваннями, особливо молоді люди, які вступають у доросле життя, не можуть зосередитися на навчанні чи роботі, тому що вони зосереджені на лікуванні своїх недуг. Чим швидше ми визначимо причину та знайдемо спосіб належного її лікування, якість життя цих пацієнтів та їх майбутнє будуть зовсім іншими.
Дякую за розмову,
Natalia Gajek
