Strefa Alergii | Рік з алергією
Алергія на пилок берези

/ 5.

Читається за 17 хвилин
Береза запилюється вже в березні. Іноді її зерна знаходяться в повітрі навіть до липня. Після пилку трав, вона є другою з причин інгаляційної алергії в нашій країні. Крім того, ця алергія часто викликає багато перехресних реакцій.

Береза поширена на Півночі

Це одне з найпоширеніших дерев у Північній півкулі. В ній налічується близько 60 видів рослин [1]. Сезон пилку в деяких регіонах світу починається вже в січні. У нашій країні запилення берези починається в березні. Найбільша концентрація пилку залишається в повітрі протягом кількох тижнів. Проте дослідники довели, що вони можуть бути присутніми в атмосфері навіть у липні [2].
Характерно, що береза є причиною інгаляційної алергії, особливо серед людей, які живуть у північній півкулі. У Скандинавії вона викликає сенсибілізацію найчастіше, у Польщі у разі інгаляційної алергії пилок берези випереджає лише пилок трав [3].
За оцінками експертів, алергія на березу може вражати близько 5,5 % жителів нашої країни [2]. Що за чисельністю населення становить понад 2 млн осіб.

Березові алергени

У пилку берези близько десяти алергенів, два з яких є найважливішими.

  • Bet v 1 є основним алергеном берези. Це означає, що він сенсибілізує від 50 до 95% алергіків на пилок цієї рослини [2]. Алерген часто перехресно реагує з білками подібної структури, особливо у випадку рослинної їжі та іншого пилку.
  • Ставка v 2 відноситься до так званих незначних алергенів. Це означає, що менше 50% людей мають алергію на цей білок. Але важливо, що алерген Bet v 2 часто викликає перехресні реакції з багатьма фруктами та овочами [3].

Перехресні реакції

 

Фахівці наголошують, що однією з характерних ознак алергії на березу є численні перехресні реакції з іншими рослинами [3]. Їх причина – схожість між алергенними білками. Якщо алергену перевищує 70%, то ймовірна перехресна реакція. У людей, які переважно мають алергію на алерген Bet v 1, можуть виникати симптоми при запиленні вільхи і ліщини, а також після вживання яблук, сої, моркви або селери. У разі алергії на Bet v 2 може виникнути перехресна реакція при запиленні трав і оливок, а також після вживання груш, вишні, селери або яблук [2].

Симптоми алергії на березу

Люди, які мають алергію на пилок берези, зазвичай не можуть точно передбачити, коли їхні симптоми посиляться. Найчастіше це відбувається раптово, поряд з появою пилку берези [4]. Згідно з дослідженнями, перші симптоми алергії з’являються у пацієнтів, коли концентрація пилку в повітрі перевищує 20 зерен на кубічний метр. При концентрації 75 зерен кожен, хто страждає на алергію, вже відчуває симптоми. Якщо їх кількість в кубометрі повітря перевищує 155, то у хворих може виникнути задишка [5].
Під час запилення берези алергіки відчувають: водянисті виділення, свербіж у носі, чхання, закладеність носа, сльозотеча, почервоніння та печіння очей [6].
У хворих на алергічну астму, алергію на пилок берези, симптоми можуть загострюватися [7].
Також варто згадати про симптоми, які виникають у результаті перехресної реакції після вживання фруктів і овочів. У таких випадках може розвинутися оральний алергійний синдром, який характеризується свербінням, печінням та набряком язика і губ, нежиттю, сльозотечею, охриплістю голосу [3]. Важливо відзначити, що у людей з алергією на березу симптоми харчової алергії зазвичай виражені слабко [8].

Проблеми діагностики

Діагностика більшості алергічних захворювань ґрунтується на кількох основних етапах. Спочатку збирають анамнез. Після цього лікар-алерголог призначає проведення відповідних тестів. Які тести призначають людям з підозрою на інгаляційну алергію? Найчастіше проводять шкірні прік-тести та визначення специфічних антитіл Е в сироватці крові [9].
При підозрі на алергію молекулярна діагностика важлива з кількох причин. При алергії на пилок берези часто зустрічаються перехресні реакції. Шкірні проби чи визначення антитіл Е не дадуть нам відповіді, чи симптоми є наслідком первинної алергії чи перехресної реакції. Таку інформацію отримаємо після проведення молекулярного тесту [10].
Цей тип діагностики також матиме велике значення на призначення імунотерапіі, тобто на десенсибілізацію. У такій ситуації найголовніше – визначити, який алерген є причиною алергії у пацієнта, і на підставі цього підібрати відповідний препарат для імунотерапії. Ця процедура дає значно більше шансів на успішну десенсибілізацію пацієнта [10].

Agnieszka Kalinowska 

[1] M. A. Ruggiero et all, A Higher Level Classification of All Living Organisms, „PLOS ONE”, 10 (4), 2015,
[2] K. Buczyłko, Molekuły alergenowe, 2019
[3] E. Rudzki, Alergeny, 2008
[4] E. Rudzki, Pyłek brzozy a zespół alergii jamy ustnej, www.mp.pl
[5] P. Rapiejko, M. Puc, A. Woźniak – Kosek et all, Pyłek brzozy w powietrzu wybranych miast Polski w 2015 r., Alergoprofil 2015
[6] A. Emeryk, P. Rapiejko, A. Bodajko – Grochowska et all, Choroby alergiczne dróg oddechowych, w Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego, 2019
[7] F. Mejza, Objawy astmy, https://www.mp.pl/pacjent/objawy/45783,objawy-astmy
[8] A. Krogulska, Znaczenie alergenów pokarmowych u dzieci i dorosłych z alergią wziewną, Alergia Astma Immunologia 2016
[9] A. Emeryk, M. Bartkowiak – Emeryk, Diagnostyka alergologiczna, w Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego, 2019
[10] B. Samoliński, M. Choina, E. Majsiak, Korzyści jakie przynosi diagnostyka molekularna w leczeniu i rozpoznawaniu alergii, Alergia 2019