Алергія навколо нас - Strefa Alergii
Strefa Alergii | основи алергії

Алергія навколо нас

/ 5.

Читається за 2 хвилини
Вона вражає приблизно 40 відсотків людей і може бути спадковою. Алергія часто проявляється в дитинстві, але й виникає у дорослих і літніх людей. Симптоми, які вона викликає, можуть істотно вплинути на життя хворої людини. Отже, що ми повинні знати про алергію?

Що таке алергія?

Алергію прийнято вважати хворобою цивілізації, витоки якої шукають у 20 столітті.  Однак виявляється, що його симптоми були описані кількома століттями раніше.  Термін «алергія» не був уведений до 1906 року.

Її автор, Клеменс Петер фон Пірке, об’єднав два слова грецького походження: allos – інший і ergos – реакція.  Цим підкреслив, що в разі алергії ми маємо справу з «іншою реакцією організму».  У наш час алергія визначається як системне захворювання, яке розвивається внаслідок підвищеної чутливості імунної системи до подразника (алергену).

Види алергії

Алергію можна класифікувати, зокрема, за типом фактора, який здатний викликати алергічну реакцію.

  • Харчова алергія може бути викликана реакцією, наприклад, на коров’яче молоко, курячі яйця, пшеницю, рибу, фрукти, овочі, горіхи. Найпоширеніші симптоми: блювота, діарея, печія, запор, відрижка, нудота, метеоризм, біль у животі (включаючи коліки), печіння та набряк губ або язика, атопічний дерматит.  Детальніше про харчову алергію читайте тут
  • Інгаляційна алергія виникає внаслідок контакту з факторами повітря: пилком, кліщами або пліснявою (грибками). Найпоширеніші симптоми: періодичний нежить, свербіж у носі, першіння в горлі, чхання, сухий кашель, задишка, повторний кон’юнктивіт, сльозотеча, свербіж в очах.
  • Контактна алергія виникає при контакті, наприклад, з металами, ароматизаторами, хімікатами, консервантами, пластиком, ліками, що використовуються зовнішньо. Найпоширеніші симптоми: свербіж, печіння, почервоніння, лущення шкіри, висип.

Як розвивається алергія?

Імунна система відповідає за захист організму людини від загроз (патогенів).  Якщо вона працює належним чином, то подає сигнал «тривоги» при контакті з бактеріями, вірусами, грибками, паразитами, хімічними речовинами або радіацією.

До переліку також мають бути включені алергени, тобто речовини, нешкідливі для здорового організму, а для хворої людини сприймаються імунною системою як загроза.  До поширених алергенів належать: пил, пилок, шерсть тварин, молоко, яйця, горіхи, морепродукти, селера, морква, полуниця, молоко, пшениця та ліки.  Однак алергологи зазначають, що список алергенів насправді не закритий.

Реакція на алерген

Що відбувається в організмі хворої людини після контакту з алергеном?  Спочатку він розпізнається дендритними клітинами.  Ці клітини після зустрічі з алергеном подорожують до лімфатичних вузлів і стимулюють Т-лімфоцити [1], які, у свою чергу, призводять до вироблення антитіл, так званих імуноглобулінів, особливо типу Е (IgE).  Це IgE-опосередкована алергія.  Після IgE зв’язується з іншими клітинами імунної системи – тучними клітини, що вивільняють речовини, які називаються медіаторами запалення, включаючи гістамін.

Організм може одразу відреагувати на контакт з алергеном.  У разі негайної реакції медіатори викликають розширення судин і підвищують їх проникність.  Це, у свою чергу, призводить до падіння артеріального тиску, сльозотечі, нежитю або появи висипу.  Також медіатори можуть дратувати нервові закінчення, викликаючи свербіж і чхання. А також – призвести до бронхоспазму та набряку гортані, тобто до задишки, сухого, неприємного кашлю або хрипів під час дихання.  Негайна реакція виникає через 15-30 хвилин після контакту з алергеном і зазвичай проходить через 1-3 години.

У деяких пацієнтів рання фаза може супроводжуватися пізньою фазою алергічної реакції.  Це результат припливу запальних клітин, які з’явилися під час негайної реакції.  Симптоми цієї фази можна спостерігати через 6-8 годин після контакту з алергеном.  Однак вони зникають через 12-24 години[2].

Agnieszka Kalinowska
__________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Krzysztof Pałgan, Zbigniew Bartuzi, Magdalena Żbikowska-Götz, Komórki dendryczne a alergie, Via Medica, 2009, s. 530 – 531
[2] M. Nittner-Marszalska. Późna faza reakcji alergicznej typu natychmiastowego (LAR) – dlaczego jest warta poznania?. „Alergia”. Nr 4, s. 12, 2008.