Strefa Alergii | основи алергії

Кропив’янка має кілька назв

/ 5.

Data publikacji: 2022-12-02
Читається за 2 хвилини
Ви боретеся з повторюваними сверблячими пухирями на шкірі? Неприємні симптоми з’являються тоді, коли ви їх найменше очікуєте? Виявляється, ви зовсім не виняток. Кропив’янка вражає майже 25% дорослих людей. Звідки вона береться і як з нею боротися?

Що таке кропив’янка?

Кропив’янка – це захворювання з дуже різноманітними причинами і перебігом, тому чітко визначити його досить складно.  Найпростіший спосіб описати – це наявність пухирів, ангіоневротичного набряку [1].  Зазвичай вона супроводжуються сверблячкою або печінням, що може дуже турбувати, особливо дітей.  Кропив’янка майже завжди червона.  Її характерною особливістю є те, що вона з часом спадає, не залишаючи слідів.  Тому не варто переживати, що після зникнення симптомів залишаться рубці або виразки.  Кропив’янка може бути гострою, тобто тривати до 6 тижнів, або хронічною, яка проявляється протягом тривалого періоду часу [1, 2].

Які можуть бути причини кропив’янки?

У цьому випадку важко дати одну конкретну відповідь.  Причин може бути багато, і вони також істотно відрізняються один від одного.  Ми поділяємо їх на три основні групи: IgE-опосередковані, IgE-незалежні та абсолютно не пов’язані з реакціями імунної системи [3]:

  •  IgE-опосередковані причини, як випливає з назви, пов’язані з антитілами класу E (IgE).  Вони лежать в основі багатьох поширених алергічних реакцій.  Причини кропив’янки в цій групі включають інгаляційні, харчові, контактні алергени, отрути комах, ліки та паразитарні інфекції.
  • Причини, не пов’язані з IgE, включають інші реакції, пов’язані з імунною системою, але не антитіла класу E. До них належать аутоімунні захворювання, кріоглобулінемія, інфекції, лімфома та васкуліт.
  • У свою чергу, до неімунних причин належать, зокрема, підвищення температури, світло, холод, вода тощо [3].

 

Звідки береться кропив’янка?

Простіше кажучи, кропив’янка виникає в результаті посиленого виділення специфічних речовин тучними клітинами нашого організму.  До них відноситься, наприклад, гістамін, який також бере участь в алергічних реакціях.  У результаті секреції цих речовин в організмі активуються чутливі нерви і розширюються кровоносні судини, що викликає почервоніння.  Плазма рухається до тканин, що зовні можна спостерігати як набряк [1].

Кропив’янка може бути, наприклад, наслідком іншого захворювання.  Також може розвиватися на ґрунті різних алергій, у тому числі харчових [1].  У цьому випадку молекулярна діагностика може бути надзвичайно корисною.  Вона дозволяє точно визначити, який алерген викликає неприємні нездужання.  Кропив’янка також може супроводжувати аутоімунні захворювання, такі як вовчак і ревматоїдний артрит [2].  Звучить досить серйозно, але пухирі на шкірі з’являються і з менш важливих причин.  Тут, наприклад, слід назвати холод, світло або інші, часто важко ідентифіковані фактори [1].

pokrzywka na plecach

Як боротися з кропив’янкою?

Як завжди, коли з нашим здоров’ям стається щось підозріле, потрібно звернутися до лікаря.  Спеціаліст по можливості спробує виявити причину нездужання, але, на жаль, це не завжди вдається.  Кропив’янка може бути викликана різними факторами, тому підібрати правильний іноді буває важко.  Якщо причину захворювання можна визначити, буде корисно усунути її з оточення пацієнта, якщо це можливо.  Інші варіанти – зробити пацієнта толерантним до фактора, на який він реагує кропив’янкою, або призначити відповідні ліки.  Зазвичай це ліки, які зменшують вивільнення клітинами організму речовин, що викликають кропив’янку, зокрема гістаміну.  Лікар-алерголог, завдяки своїм знанням і досвіду, зможе здійснити оптимальну процедуру в тому чи іншому випадку.  У разі будь-яких сумнівів він направить пацієнта на додаткові дослідження [1].  З цієї причини навіть у випадку такого, здавалося б, дріб’язкового захворювання, як кропив’янка, самолікування – не найбезпечніший варіант.

Sylwia Gałązka
___________

Переклад: Соломія Пукаляк

 

1.    Zuberbier, T., et al. “Wytyczne EAACI/GA2LEN/EDF/WAO dotyczące definicji, klasyfikacji, diagnostyki i leczenia pokrzywki.” Alergologia Polska-Polish Journal of Allergology 7.1 (2020): 1-28.
2.    Emeryk A., et al. „Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego”. Termedia Wydawnictwa Medyczne 2019. Wyd. I. 112-116.
3.     Schaefer P. Acute and chronic urticaria: evaluation and treatment. Am Fam Physician 2017;95:717-24.