Strefa Alergii | основи алергії

Алергія на морепродукти, тобто в океані алергенів

/ 5.

Data publikacji: 2023-08-23
Читається за 3 хвилини
Устриці, креветки, мідії, восьминоги. Морепродукти часто зʼявляються на наших тарілках . Виявляється, вони теж можуть приносити проблеми. Тож давайте розберемося, що таке алергія на морепродукти і як з нею боротися.

Наскільки поширена алергія на морепродукти?

Частота гіперчутливості до морепродуктів залежить від регіону та кількості цього виду продукту в раціоні [1].  За світовими оцінками, люди, які страждають на цей вид алергії, можуть становити до 2,5% населення [2].  Тут варто відзначити, що морепродукти – це не тільки устриці і креветки.  Виділяють три підгрупи: риби, молюски та ракоподібні [3].

Як може проявлятися алергія на морепродукти?

Симптоми після вживання морепродуктів можуть з’явитися протягом декількох хвилин, а також через тривалий час.  До них відносяться: нудота, блювота, кропив’янка, задишка.  Варто зазначити, що морепродукти можуть викликати генералізовані симптоми, тобто анафілаксію [4].  Вони є причиною анафілактичного шоку, який вже є небезпечним для життя алергіка.

Яка реакція на морепродукти?

На жаль, знайти правильну причину реакції організму на риб та інших морських тварин не так просто.  Не завжди причиною симптомів є алергія.

Перехресні реакції виникають і на морепродукти тоді, коли організм з алергією на білок «А» плутає його зі схожим білком «В».  Потім імунна система реагує на другу молекулу в результаті свого роду помилки [5].  Molecules Pen m 1 креветка, Гелій як 1 равлик, Cra g 1 устриця, Per v 1 молюск — це деякі з білків, які перехресно реагують з… Der p 10 кліщами домашнього пилу!  Хоча на перший погляд це абсолютно різні істоти, у них спільний білок, тропоміозин.  Саме ця молекула, яка будує м’язи різних організмів, «збиває з пантелику» нашу імунну систему [6].

Другою потенційною причиною алергічної реакції на морепродукти є нематода Anisakis simplex, дрібний паразит. Треба сказати, що їх ніхто не споживає в їжу.  На жаль, ми все ще можемо наразитися на них.  Згідно з дослідженням 2004 року, більше 80% прибережних оселедців у Балтійському морі можуть бути заражені цим паразитом [7]!  Це створює ризик для інших риб, які живуть у тому ж середовищі, і, звичайно, для споживачів.  Більшість алергенів Anisakis simplex є термостабільними.  Це означає, що навіть після смаження чи запікання зараженої личинками риби може виникнути алергічна реакція [8].

Вибрані алергени морепродуктів

Переважна більшість алергенних білків морепродуктів відноситься до однієї групи – тропоміозинів.  Вони містяться в м’язах багатьох організмів, таких як кліщі домашнього пилу, таргани, равлики, різні види устриць, омарів і крабів.  На жаль, алергія на ці молекули несе високий ризик важкої анафілактичної реакції.  Однак на цьому погані новини не закінчуються.  Тропоміозини термостабільні, тобто алергенні навіть після смаження, варіння або запікання.  Іншою характерною рисою цих молекул є їх дуже схожа структура.

У яких організмах виявлені тропоміозини, на які слід звернути увагу алергіку?

  • Кліщі домашнього пилу: Der p 10, Der f 10, Aca s 10
  • Нематода Anisakis simplex: Ani s 3
  • Равлик:  Hel as 3
  • Креветка: Lit v 1, Pen m 1,
  • Тарган: Per a 7
  • Кальмар: Uro du 1
  • Краб: Can p 1, Cha f 1, Cra c 1
  • Молюск: Ven ga 1 [9, 10]

Sylwia Gałązka

___________________

Переклад: Соломія Пукаляк

  1. Lyons A, Clausen M, Knulst AC et al. Prevalence of Food Sensitization and Food Allergyin Children Across EuropeSarah. Allergy Clin Immunol. Prac. 2020; 8: 2736- 2746.
  2. Fu, Linglin, et al. “Seafood allergy: Occurrence, mechanisms and measures.” Trends in Food Science & Technology 88 (2019): 80-92.
  3. Davis, Carla M., et al. “Clinical management of seafood allergy.” The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice 8.1 (2020): 37-44.
  4. Davis, Carla M., et al. “Clinical management of seafood allergy.” The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice 8.1 (2020): 37-44.
  5. Kucharek I, Pochorecka M. “Zacznijmy ab ovo–definicje i pojęcia alergologiczne”.
  6. Buczyłko K. Molekuły alergenowe. Alergia 2013-2019.
  7. Rokicki, J. Ekologia pasożytniczych nicieni ryb w polskiej strefie Morza Bałtyckiego. Wiadomości Parazytologiczne. Suplement, 2004, 50.
  8. Kochanowski M, Karamon J, Dąbrowska J, Cencek T, Bilska – Zając E, Różycki M. (2013). Uczulenia ludzi na alergeny Anisakis simplex. Życie Weterynaryjne. 88. 663-665.
  9. Samoliński B, Choina M, Majsiak E. Korzyści jakie przynosi diagnostyka molekularna w rozpoznawaniu i leczeniu alergii. Alergia 2019. 1; 33-40.
  10. allergome.org dost. dn. 04.08.2022