Strefa Alergii | основи алергії

Алергічний риніт – проблема мільйонів

/ 5.

Data publikacji: 2023-03-01
Читається за 4 хвилини
Алергічний риніт може заважати нормальному функціонуванню. Одні хворіють ним періодично, інші борються з проблемою цілий рік. Більше того, це вже стосується більше третини з нас. Що таке алергічний риніт і як його лікувати?

Від сінної лихоманки до алергічного риніту

Алергію не дарма називають епідемією ХХІ століття. За різними даними, нею страждає від 25 до 40 % суспільства [1,2]. У найближчі роки кількість алергіків може зрости ще більше. Серед найпоширеніших алергічних захворювань лідирує алергічний риніт (АР). До 25% поляків борються з цим.[2].

Однак виявляється, що АР з’явився не так давно. Про це було відомо ще в ХІХ столітті, коли англійський лікар Джон Босток вперше назвав це захворювання «сінною лихоманкою» [3]. Зараз алергічний риніт є однією з найпоширеніших причин звернення до лікаря-спеціаліста. Цікаво, що Польща, порівняно з іншими європейськими країнами, займає перше місце за кількістю хворих на АР [4].

Що таке алергічний риніт і як він проявляється?

Alergiczny nieżyt nosa, kobieta aplikuje sobie krople do nosa

Але почнемо з самого початку. Що таке алергічне запалення носа? Це те, що ми називаємо запаленням слизової оболонки носа та навколоносових пазух. Його викликають звичайні інгаляційні алергени. Проте деякі пацієнти з пилковою алергією також можуть мати симптоми АР після контакту з харчовими алергенами [5].

Найпоширеніші симптоми алергічного риніту включають:

  • чхання
  • свербіж і почервоніння носа,
  • закладеність носа,
  • водянисті виділення

Часто алергічний риніт також викликає симптоми з боку очей. Таким чином, алергіки можуть відчувати:

  • сльозотечу, почервоніння кон’юнктиви
  • свербіж і набряк повік [5].

АР також може супроводжуватися ураженням шкіри, симптомами харчової алергії та навіть синдромом оральної алергії (ОАС). Їх виникнення найчастіше викликано перехресними реакціями, у разі сенсибілізації білків зі схожою структурою. Якщо їх схожість перевищує 80%, то виникнення перехресної реакції стає дуже ймовірною. [7].

Як ми класифікуємо АР?

Алергічний риніт може бути періодичним і хронічним. Періодичний – триває менше 4 днів на тиждень протягом приблизно чотирьох тижнів. Про хронічний АР говорять тоді, коли симптоми тривають довше, ніж при інтермітуючій формі [6].

Алергічний риніт також можна класифікувати за вираженістю симптомів. У легкій формі симптоми захворювання не настільки турбують, щоб вплинути на повсякденну діяльність пацієнта, порушити концентрацію або перешкодити навчанню. Гірше, якщо має місце середня або важка форма. В обох випадках симптоми АР настільки неприємні, що впливають на якість життя пацієнта. Вони можуть порушувати сон, перешкоджати навчанню, заняттям спортом, обмежувати соціальні контакти [6].

Які алергени найчастіше викликають алергічний риніт?

birch pollen

У пацієнтів з АР тести переважно підтверджують сенсибілізацію до інгаляційних алергенів. Найпоширенішими є кліщі домашнього пилу – позитивні результати у понад 23 % людей з АР. Не відстають від них трав’яні алергени (21,3%) і полин (16,1%). Серед дерев найчастіше симптоми АР викликають алергени берези (14,9%), ліщини та вільхи (по 11%). Люди з алергією на кішок також страждають на алергічний риніт (9-11%) [2].

Буває, що симптоми АР викликані харчовими або професійними алергенами (наприклад, латекс). Однак такі випадки не дуже поширені. Забруднення повітря також має значення для тяжкості симптомів АР [3].

АР та бронхіальна астма

Алергічний риніт часто виникає разом з астмою. За даними досліджень, до 85% з у людей з астмою також діагностовано алергічний риніт. Цікаво, що лише у 20-30% пацієнтів з алергічним ринітом також діагностована астма [2]. Чи впливають ці дві хвороби одна на одну? Так. АР може викликати загострення інших респіраторних захворювань, у тому числі астми [3].

У великому дослідженні ECAP (Епідеміологія алергічних захворювань у Польщі) фахівці також довели, що алергічний риніт є найсильнішим фактором ризику розвитку астми. Виявилося, що АР може збільшити ризик його виникнення до 4-8 разів. Більше того, якщо його не лікувати, це призводить до розвитку астми та її частих загострень [8]. Тому вкрай важливий правильний підхід до цього захворювання і підбір відповідної терапії.

Як лікувати алергічний риніт?

Лікування АР часто викликає багато проблем. Вирішальне значення має діагностика та визначення сенсибілізуючого фактора. Як і при інших алергічних захворюваннях, діагностика алергічного риніту починається з ретельного збору історії хвороби. Спеціаліст через питання, поставлені пацієнту, шукатиме зв’язок між симптомами та впливом конкретних алергенів [9].

Потім він може направити пацієнта на алергопроби (шкірні прик-тести, аналізи крові), які підтвердять алергію на вибрані алергени. Що далі?

  • Коли сенсибілізуючий фактор, тобто тригер алергічного риніту, визначено, пацієнт повинен уникати його, якщо це можливо.
  • Фахівці також акцентують увагу в діючих стандартах ведення АР на знаннях пацієнта, його родини та оточення.
  • Надзвичайно важливим є також застосування імунотерапії, тобто десенсибілізації. Лікар завжди кваліфікує пацієнта для такого виду терапії та контролює його.
  • Призначає відповідні препарати, які зменшать симптоми та покращать якість життя пацієнта [10].

Agnieszka Kalinowska

________________

Переклад: Соломія Пукаляк

  1. B. Samoliński et al., Epidemiologia Chorób Alergicznych w Polsce (ECAP), Alergologia Polska – Polish Journal of Allergology, 2014
  2. B. Samoliński et al., ARIA 2019 – zintegrowana opieka w alergicznym nieżycie nosa – Polska, Alergologia Polska – Polish Journal of Allergology 2019
  3. W. Brzoznowski, Standardy diagnostyczne i terapeutyczne alergicznego nieżytu nosa, Forum Medycyny Rodzinnej 2009
  4. B. Samoliński, F. Raciborski, A. Tomaszewska, Częstość występowania alergii w Polsce — program ECAP. Alergoprofil 2007
  5. Z. Doniec, J. Sybilski, Alergiczny nieżyt nosa – nowe wyzwania przed sezonem pylenia, Alergoprofil 2020
  6. R. Lipiec, D. Jurkiewicz, Nowa opcja terapeutyczna w leczeniu alergicznego nieżytu nosa, Otolaryngologia Polska 2021
  7. R .Fornal, R. Kurzawa, Ł. Błażowski, I. Sak, Nieżyt nosa – najważniejsze fenotypy i endotypy oraz zasady leczenia, Alergia Astma Immunologia 2015
  8. B. Samoliński et al., Alergiczny nieżyt nosa w świetle badania ECAP, Alergia 2017
  9. A. Grad, L. Bartoszewicz, B. Kalicki, A. Jung, Rozpoznanie i leczenie alergicznego nieżytu nosa, Pediatria i Medycyna Rodzinna 2008
  10. A. Emeryk, J. Emeryk -Maksymiuk, A. Jędrzejewski, Nawrotowe zakażenia dróg oddechowych czy alergiczny nieżyt nosa?, Alergoprofil 2019.