Боротьба з неприємними симптомами алергії
Поряд зі зміною клімату, динамічним способом життя, що впливає на наші харчові звички, а також через спадковість наш організм змушений стикатися з різними зовнішніми факторами, які іноді помилково сприймаються як вороги.
Мова йде про алергени – білки, які потрапляють в наш організм або під час їжі (наприклад, алергени коров’ячого молока), або під час гри з домашніми тваринами (алергени епідермісу собак). На перший погляд безпечні речовини можуть викликати небажані симптоми у деяких із нас. Вони можуть бути легкими та місцевими (нежить, біль у животі, блювота), а також важкими та системними, такими як:
- кропив’янка,
- ангіоневротичний набряк
- анафілактичний шок, що загрожує життю.
Алергічні захворювання вражають понад 40% поляків. Часто вони є справжньою детективною загадкою. Це тому, що один і той самий алерген може викликати різні симптоми у різних людей. Крім того, ми не завжди можемо вказати, що насправді викликало у нас алергічну реакцію. Це може бути при контакті з багатьма алергенами одночасно. Тому дуже важливо, щоб процес діагностики базувався на новітніх знаннях в галузі алергології та сучасних методах. Це дає змогу прискорити діагностику та розробити ефективне лікування, яке може запобігти розвитку ускладнень, наприклад, бронхіальної астми.
Прорив у діагностиці алергії
Основою для діагностики алергії була і залишається історія хвороби. Її метою є збір інформації про симптоми, які виникають після контакту з даним алергеном. Історія хвороби доповнюється діагностичними методами, які перевіряють реакцію нашого організму на обрані алергени. Серед них ми знайдемо:
- провокаційні тести (введення «підозрілої» їжі),
- шкірні проби (шкірна реакція після контакту з алергенами)
- аналізи крові (перевірка концентрації антитіл Е в сироватці крові проти вибраних алергенів).
До недавнього часу методи діагностики алергії базувалися на цілісних алергенах, тобто екстрактах алергенів, а не на окремих білках, присутніх у даному алергені. Ці білки називаються молекулами алергенів. Діагностика алергії на основі екстрактів алергенів не завжди дозволяла виявити причину симптомів. Тут на допомогу приходить молекулярна алергологічна діагностика, яка є проривом у діагностиці алергічних захворювань, – каже Емілія Майсяк, доктор медичних наук, фахівець у галузі молекулярної алергологічної діагностики.
Застосування молекулярної алергодіагностики дозволяє точно визначити алерген, відповідальний за симптоми алергії, і таким чином визначити первинну чи вторинну алергію (в результаті перехресних реакцій). Це дозволяє відслідковувати реакцію нашого організму на той чи інший алерген (наприклад, чи «переростає» у дитини алергія на молоко). Молекулярна діагностика алергії також полегшує оцінку ризику анафілактичного шоку та визначення репертуару можливих симптомів після контакту з даним алергеном. Це значно скорочує час, необхідний для встановлення діагнозу, і дозволяє ефективно розробляти індивідуальні терапевтичні рекомендації, включно з тим, чи є показання до алергенної імунотерапії.
Серед доступних тестів у галузі молекулярної алергологічної діагностики, які використовуються для визначення концентрації антитіл Е в сироватці крові, можна виділити тести Polycheck®, що містять екстракт і найважливіші білки одного або двох алергенів, і мультиплексні тести, такі як FABER® і ALEX2®, які містять майже 300 алергенів.
Діагностика алергії сьогодні
У даний час, коли йдеться про алергію, то маємо на увазі алергію на певну молекулу – білок, який будує алерген.
Прості відомості про наявність у нас алергії, наприклад, на пилок берези, недостатні для розробки терапевтичних рекомендацій. Це тому, що кожен алерген складається з багатьох білків, що належать до певних груп. Ця асоціація дає нам детальні знання про окремі молекули і, таким чином, дозволяє нам створити наш індивідуальний профіль алергії. Завдяки молекулярній діагностиці алергії ми дізнаємося зокрема:
- Де саме знаходиться молекула, наприклад, у пилку чи плоді дерева?
- Він стійкий до температури і травлення чи ні?
- Чи має певний білок перехресну реакцію?
- Які симптоми можуть виникнути при сенсибілізації до конкретної молекули?
- Який ризик анафілактичної реакції?
Чим більше такої інформації надає діагностичний метод, тим міцнішу терапевтичну основу зможе побудувати лікар.
– Корисність молекулярної діагностики алергії добре ілюструє приклад людини з алергією на молекулу Cor a 8 з фундука, що належить до групи nsLTP. Цей білок міститься в горіхах, а не в пилку ліщини, тому ми говоримо про харчову алергію. Він характеризується стійкістю до температури і травлення – незалежно від того, чи ми їмо свіжий горіх прямо з дерева, у батончику чи запечений у тістечку. Молекула Cor a 8 не розпадеться та все одно викличе алергічні симптоми у людей, які мають на нього алергію. Більш того, антитіла Е, які виробляються в нашому організмі проти цієї молекули, можуть розпізнавати молекули, подібні за структурою до молекули Cor a 8, і викликати перехресні реакції з продуктами, що містять такі подібні молекули (арахіс, персик, ківі, яблуко, помідор). Отже, люди, які страждають алергією на Cor a 8, можуть відчувати симптоми також після їх споживання. Варто підкреслити, що молекула Cor a 8 належить до групи молекул, яким за певних умов потрібен ініціюючий фактор, щоб викликати симптоми – т.зв. кофактор, яким може бути, наприклад, зусилля. Це означає, що в деяких людей з алергією на нього вживання батончика з фундуком, а потім заняття спортом можуть викликати задишку, ангіоневротичний набряк, припливи і навіть втрату свідомості, – пояснює Емілія Майсяк, доктор медичних наук, фахівець у галузі медицини та молекулярної алергологічної діагностики.
Сучасні методи діагностики
Інструменти, які дозволяють отримати таку детальну інформацію про нашу алергію, – це тести третього покоління для молекулярної діагностики алергії. Їх можна розділити на два типи тестів.
Перший тип – тести, в яких визначається концентрація антитіл класу Е до екстрактів і найважливіших молекул одного або двох алергенів. Це, наприклад, молекулярні тести Polycheck® для молекулярної діагностики алергії на молоко, яйце, арахіс, кліща домашнього пилу або березу і траву.
Другий тип тестів – це мультиплексні тести, які дозволяють визначити майже 300 алергенів в одному тесті. Тут можна відзначити такі тести, як FABER® і ALEX2®, які відрізняються використанням сучасних технологій, багатим складом і можливістю визначення чутливості як до екстрактів алергенів (цілісні алергени), так і до молекул алергенів (білки, які створювати алергени) протягом одного тесту.
Виконуючи мультиплексний тест під час одного тесту, ми отримуємо інформацію про те, чи є у нас алергія на одне або багато джерел алергену, які молекули відповідають за симптоми алергії, до яких груп білків вони належать і чи в межах цих груп вони перехресно реагують з іншими білки. Ці знання дозволяють визначити, чи ми маємо справу з первинною чи вторинною алергією, і розробити індивідуальний профіль сенсибілізації. Завдяки цьому лікар може скласти дієтичні рекомендації або застосувати алергенну імунотерапію, що значно покращить якість життя пацієнта.
У разі проведення вищевказаних тестів немає необхідності припиняти прийом протиалергічних препаратів
Natalia Palus
______________
Переклад: Соломія Пукаляк
