Кропив’янка – алергічне захворювання?
Кропив’янка – це захворювання, що охоплює шкіру та підшкірну клітковину. Під час її перебігу на поверхні шкіри з’являються характерні пухирі [3,9]. Кропив’янка може мати імунологічну (переважно пов’язану з IgE) або неімунологічну основу [5]. Механізми, що лежать в її основі, до кінця не вивчені. Гостра кропив’янка здебільшого спричинена алергією [9]. А хронічна кропив’янка, наприклад, від застуди, пов’язана переважно з неімунологічними процесами [4]. На жаль, дуже часто – навіть у 80-95% випадків хронічної кропив’янки – причину симптомів не вдається встановити. Тоді це називається ідіопатичною кропив’янкою [4].
Що таке холодова кропив’янка і як вона розвивається?
Холодова кропив’янка – один з різновидів хронічної (фізичної) кропив’янки, посідає третє місце за поширеністю (11,8%) [4,5]. Вона не виникає спонтанно – її запускає фізичний подразник, тобто контакт з низькою температурою: холодне повітря, вода (або інша рідина), вітер [3]. Охолоджуватися можуть як поверхневі шари шкіри, так і слизові оболонки. Вони зазвичай охолоджуються після вживання чогось холодного, наприклад, морозива, охолоджених напоїв або інших продуктів, вийнятих з холодильника [6]. Через підвищену чутливість до холоду дрібні кровоносні судини розширюються. Їх проникність підвищується і відбувається ексудація плазми в міжклітинні простори [5].
Холодова кропив’янка може виникати як у дорослих, так і у дітей [1]. Показано, що найвища захворюваність спостерігається у молодих людей (18-27 років) [5]. Цей тип кропив’янки має або вроджену форму (успадковується за аутосомно-домінантним типом), або набуту форму, наприклад, після застуди [2]. Набута форма зустрічається частіше [6]. Фізична кропив’янка, така як холодова кропив’янка, впливає на якість життя більше, ніж інші [4].
Як розпізнати холодову кропив’янку? Симптоми
Холодова кропив’янка може проявлятися як ураженням шкіри (пухирі) та набряком одночасно (у 40% випадків), так і одним із цих симптомів [4,5]. Ураження шкіри розвиваються дуже швидко і нагадують пухирі, що з’являються після опіку кропивою [7]. Колір пухирів кропив’янки може варіюватися від червоного, рожевого до порцеляново-білого [2]. Кропив’янка часто супроводжується почервонінням і сильним свербінням. Рідше спостерігаються інші симптоми, наприклад, головний біль, лихоманка, непритомність, респіраторні розлади, біль у суглобах [1]. В екстремальних випадках холодова реакція може призвести до анафілактичного шоку [6].
Симптоми холодової кропив’янки виникають не тільки взимку, але й влітку – особливо при великих коливаннях температури [1]. Потенційно небезпечною ситуацією може бути вхід у водойму з холодною водою [6]. Саме в літній сезон спостерігаються найсерйозніші прояви холодової кропив’янки, хоча вони трапляються вкрай рідко. Взимку ураження є більш неприємними – вони можуть навіть виникати щоразу, коли людина виходить з дому [7].
Холодова кропив’янка – лікування та діагностика
Холодова кропив’янка діагностується на основі клінічної картини і так званого експозиційного тесту. Він включає в себе метод місцевої провокації, наприклад, струменем холодної води або кубиком льоду на передпліччя [1,2,3,5]. Обов’язково використовуйте поліетиленовий пакет для захисту. В іншому випадку, якщо шкіра контактує з водою – холодова кропив’янка може бути помилково прийнята за водяну кропив’янку [5]. Характерна шкірна реакція повинна розвинутися через кілька хвилин після завершення провокації [2]. Однак трапляються сповільнені реакції, що виникають через кілька годин після контакту з холодом [1]. У деяких пацієнтів – незважаючи на наявність холодової кропив’янки – провокація дає негативний результат. Це пов’язано з тим, що в деяких випадках холод повинен діяти на більшу ділянку шкіри, щоб викликати реакцію [7].
Однак основою діагностики є детальний збір анамнезу у пацієнта [5]. У процесі діагностики важливо виключити інфекції та інші захворювання. При непереносимості холоду варто провести обстеження на гіпотиреоз [3]. Також рекомендується визначити порогове значення причинного подразника, тобто температури, що можливо за допомогою приладу TempTest [5]. Через схожість симптомів холодову кропив’янку іноді плутають з мультиформною еритемою, атопічним дерматитом та алергічною контактною екземою [8].
Лікування полягає в усуненні симптомів. З цією метою найчастіше застосовують антигістамінні препарати (2-го покоління) або антигістамінні препарати в комбінації з нейролептиками [1,4]. Короткострокові кортикостероїди та опромінення ПУВА-лампою застосовують у підтримуючому лікуванні [1,4,6]. Також можлива своєрідна “десенсибілізація” у вигляді поступового збільшення впливу холоду [6]. Профілактика є надзвичайно важливою. Вона ґрунтується на навчанні пацієнтів, спрямованому на зменшення небезпечних ситуацій. Щоб уникнути виникнення холодової реакції, слід остерігатися раптового переохолодження організму, уникати вживання холодної їжі та напоїв [6].
Aleksandra Lipiec
_______________
Переклад: Соломія Пукаляк
