Strefa Alergii | Рік з алергією

Бур’яни серед нас

/ 5.

Data publikacji: 2023-05-29
Читається за 2 хвилини
Хоча полин є найпоширенішим видом бур'янів і найбільш алергенним, не забуваймо про інші. Тим більше, що сезон пилку подорожника, щавлю та кропиви щойно розпочався. Наразі їхня концентрація все ще низька, і алергія на ці рослини зустрічається рідко. Тож чи є чого боятися? Давайте дізнаємось.

Подорожник як нешкідливий бур’ян

Серед видів подорожника найпоширенішими в Польщі є подорожник середній, великий і ланцетоподібний, який є найбільш алергенним. Його пилок становить найбільшу небезпеку за містом і в парках [1]. Однак він також має багато лікувальних властивостей. Травники використовували цю рослину як протизапальний та антибактеріальний засіб, а також для лікування кашлю та хрипоти або проблем з травним трактом. У давнину його листя використовували при переломах і набряках [2].

Сезон пилку починається на початку травня і триває до вересня, досягаючи низьких концентрацій протягом усього періоду [4]. Особи, які проходили шкірні тести і мали позитивну реакцію на пилок подорожника, як правило, мали слабкі або незначні симптоми на цей алерген. І хоча ця реакція спостерігалася у 26% обстежених, через низьку концентрацію пилку подорожник не займає значного місця в алергології. У пацієнтів з виявленою алергією на подорожник лікарі виключили цей пилок як причину важких симптомів [3].

Щавель

szczaw, roślina, chwast, chwasty, alergia na chwasty

Щавель звичайний росте на луках, галявинах та узбіччях доріг. В основному використовується в польській та єврейській кухні і є інгредієнтом багатьох супів, салатів і соусів. Найвища концентрація його пилку спостерігається поблизу луків, а в міських районах концентрація знаходиться на середньому рівні. Сенсибілізація до алергенів щавлю трапляється рідко [5]. З іншого боку, гірський щавель може становити ризик для алергіків під час перебування в горах [1]. Цей бур’ян має низьку концентрацію в травні, яка збільшується в червні і триває до липня, після чого знову зменшується. Пилкування щавлю закінчується на початку вересня [4]. При споживанні в надмірних кількостях він може викликати утворення каменів у нирках через високу концентрацію оксалатів [6].

Хоча концентрації щавлю та подорожника зазвичай низькі, більш серйозні симптоми алергії на ці рослини виникають при безпосередньому контакті на великих луках та нескошених ділянках газонів. Тому люди, які професійно доглядають за такими ділянками, можуть мати більший ризик посилення симптомів [1].

Кропива – бур’ян для здоров’я?

pokrzywa, roślina, chwast, chwasty, alergia na chwasty

Найпоширенішими видами цієї рослини в нашій країні є кропива дводомна та яглиця звичайна. Їх можна зустріти в заростях, на пустирях, у сирих лісах, на узбіччях доріг і болотах [1]. Кропива входить до складу багатьох косметичних засобів, ліків, продуктів харчування та напоїв. Вона містить вітаміни А, В2, В5, С, К, а також калій, залізо та йод [7]. Доведено, що вона має протизапальну дію, запобігає випадінню волосся або гіпертонії, знижує рівень холестерину і допомагає при загоєнні ран [8].

Кропива запилюється з кінця травня до початку жовтня і досягає високої концентрації пилку в атмосфері до вересня [9]. Серед протестованих людей 27% були позитивними на пилок кропиви. Натомість лише 3% пацієнтів мали алергічні симптоми [3].

Серед симптомів алергії на кропиву найпоширенішими можуть бути:

  • сльозотеча,
  • свербіж та печіння очей,
  • головний біль,
  • подразнення дихальних шляхів [9].

Хоча подорожник, щавель і кропива не становлять великої загрози для алергіків, повністю забувати про них не можна. Пилок цих бур’янів може поширюватися в повітрі у величезних кількостях, і з цієї причини варто бути обережним. Полин, з іншого боку, може мати найбільше значення для алергіків.

Natalia Gajek

_____________
Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Komunikaty pyłkowe dla alergików, Uniwersytet Rzeszowski, https://www.ur.edu.pl/pl/kolegia/kolegium-nauk-przyrodniczych/jednostki-naukowe/inst-biologi-i-biotechnologi/komunikaty-pylkowe-dla-alergikow [dostęp: 25.05.23].
[2] T. Lewkowicz-Mosiej, Leksykon roślin leczniczych, Świat Książki, Warszawa 2003; 27.
[3] P. Rapiejko, W. Stankiewicz, K. Szczygielski, D. Jurkiewicz, Progowe stężenie pyłku roślin niezbędne do wywołania objawów alergicznych, Otolaryngologia Polska 2007.
[4] Kalendarz Pylenia, Polskie Towarzystwo Alergologiczne, https://dlapacjentow.pta.med.pl/baza-wiedzy/kalendarz-pylenia/ [dostęp: 25.05.23].
[5] P. Rapiejko, Ośrodek Badania Alergenów Środowiskowych, Pyłek szczawiu, https://www.odetchnijspokojnie.pl/pylek-szczawiu/ [dostęp: 26.05.23].
[6] M. Kalemba-Drożdż, Czy szczaw powoduje kamicę szczawianową? Przegląd czynników dietetycznych wpływających na wystąpienia tej choroby, Medycyna Ogólna i Nauki o Zdrowiu, 2020, 1, 29-34.
[7] K. Jakubczyk, K. Janda, S. Szkyrpan, I. Gutowska, J.,  Wolska, Pokrzywa zwyczajna (Urtica dioica L.) – charakterystyka botaniczna, biochemiczna i właściwości prozdrowotne, Pomeranian Journal of Life Sciences, 2015.
[8] M. Pieszak, P. Mikołajczak, Właściwości lecznicze pokrzywy zwyczajnej (Urtica dioica L.), Postępy Fitoterapii 4/2010.
[9] M. Andrzejewski, Kalendarz pylenia roślin, http://www.alergen.info.pl/kalendarz_pylenia_roslin.php?r=region_3 [dostęp: 26.05.23].
[10] B. Majkowska-Wojciechowska, Pyłek roślin i alergeny sezonowe w Polsce, Alergia Astma Immunologia, 2016.