Найчастіше кліщі концентруються на ліжках, у постільній білизні, а також пилу, килимах і шторах. Алергія на кліщі широко відома як алергія на пил. Чому? Тому що дослідження та спостереження за людьми з цією алергією показали кореляцію між загостренням її симптомів після контакту з пилом, що містить кліщі.
Однак слід пам’ятати, що пил може містити й інші алергени, такі як шерсть домашніх тварин, пилок дерев або трав.
У Польщі, як і в інших країнах Європи, найчисленнішими та найпоширенішими пиловими кліщами у квартирах є види: Dermatophagoides pteronyssinus, Dermatophagoides farinae та Euroglyphus maynei.
Невеликий, але дратівливий
Кліщі домашнього пилу є однією з найпоширеніших причин алергії та астми [2]. Вони можуть викликати алергічний риніт (АР), зміни шкіри, атопічний дерматит (АД) або бронхіальну астму (БА). Кліщі живляться зроговілим епідермісом і якби не їх алергенні білки, вони не були б для нас проблемою.
Кліщі присутні в наших оселях цілий рік, однак найсприятливішим є осінньо-зимовий період, коли ми зачиняємо вікна від холоду і перебуваємо в закритих приміщеннях [1].
Симптоми цієї алергії додатково посилюються при ввімкненні центрального опалення, через що в повітря, яким ми дихаємо, піднімаються екскременти кліщів і пил. Ці білки, подразнюючи слизову оболонку дихальних шляхів, викликають ряд змін, що призводять до місцевого запалення.
Що викликає алергію у пилових кліщів?
Ми знаємо понад 30 різних білків кліщів, які можуть бути потенційно алергенними
- Der p 1 і Der p 2 – основні алергени кліщів
Найбільш поширеними сенсибілізуючими білками кліщів є Der p 1 і Der p 2, на які страждає більше 80% людей. Важливо, що вони є дуже хорошими претендентами для десенсибілізації. Як показали дослідження, у таких пацієнтів ефективність імунотерапії найвища [3].
- Der p 23 – низька кількість білка становить велику проблему
Люди з симптомами алергії на кліщів також можуть мати алергію на Der p 23, що пов’язано з деякими діагностичними та терапевтичними проблемами. Справа в тому, що як у препараті, який використовується для шкірних тестів, так і в аналізах крові цього білка може бути недостатньо або зовсім не бути. Як результат, у людини з алергією на білок Der p 23 спостерігаються негативні тести, незважаючи на симптоми алергії на кліщів. Це трапляється у 8-10% людей з алергією на кліщів, які є чутливими лише на білок Der p 23 [4]. Алергія в цьому випадку може бути виявлена шляхом визначення антитіл Е (IgE) до окремих білків алергену кліща. Цей метод називається молекулярною діагностикою алергії. За останні 10 років він підвищив точність діагностики багатьох алергій, наприклад, на кліщів, шерсть собак, бджіл, ос, сої, арахісу та лісових горіхів.
Відсутність білка Der p 23 або його недостатня кількість у препаратах для десенсибілізації може стати причиною невдалої імунотерапії. Це лікування триває від 3 до 5 років і є дуже ефективним, але у людей з алергією лише на Der p 23 воно не принести бажаного результату [5].
Перед початком імунотерапії варто посилити діагностику і проконсультуватися з алергологом, який визначить оптимальну форму лікування за результатами тесту.
- Der p 10 – харчовий алерген…? Ми не їмо пилових кліщів!!
Іншим алергеном кліща, який може спричинити проблеми з діагностикою, є білок Der p 10. На відміну від білків, розглянутих вище, які містяться у фекаліях кліщів, Der p 10 міститься в м’язах цих павукоподібних. Багато препаратів, що використовуються для діагностики алергії на кліщів, як для шкірних, так і для аналізів крові, містять лише білки фекалій кліща. Тому люди, які мають алергію на Der p 10, також можуть залишитися без діагностики. Як і у випадку алергії на білок Der p 23, імунотерапія може бути неефективною у осіб з алергією на Der p 10. Тому перед початком лікування варто виключити алергію на молекулу Der p 10 у кліщах.
У той час як Der p 1, Der p 2 і Der p 23 є інгаляційними алергенами, Der p 10 є харчовим. У результаті контакту з цим білком може виникнути ризик розвитку серйозних системних симптомів, включно з анафілактичним шоком, що загрожує життю. Це стається у результаті перехресної реакції у людей з алергією на Der p 10 після вживання їжі, що містить білок, подібний за структурою до кліщів Der p 10. Це пояснюється тим, що імунна система розпізнає цей «подібний» білок, як Der p 10, і почати виробляти антитіла Е, що призводять до серйозних анафілактичних реакцій.
До продуктів, що містять цей «подібний» білок, належать креветки, молюски, равлики та краби. Нематоди Anisakis simplex, які є паразитами морських риб, таких як тріска, оселедець, сардини, скумбрія, тунець, сіль і анчоуси, також містять даний білок. Ці білки є термостабільні, а це означає, що вони зберігають здатність викликати симптоми навіть після відварювання, смаження або запікання креветок та інших морепродуктів, які їх містять, а також риби, зараженої нематодами. Згідно з літературними даними, приблизно 10-15% людей з алергією на кліщі мають алергію на білок Der p 10. Пацієнти з алергією на кліщі повинні проходити цей тест, щоб запобігти небезпечним алергічним реакціям після вживання продуктів, що містять білок Der p 10[6].
Однак, варто підкреслити, що людям з алергією на кліщі домашнього пилу не слід припиняти вживати креветки чи інші морепродукти, виходячи лише з позитивних шкірних тестів або позитивних антитіл E в сироватці крові [7]. У кожному випадку алерголог, маючи результати аналізів і аналізуючи їх на підставі супутніх симптомів у пацієнта, розгляне необхідність виключення цих продуктів з раціону.
У людей із симптомами алергії на кліщів домашнього пилу позитивні результати для 𝗗𝗲𝗿 𝗽 𝟭 𝗶 / 𝗹𝘂𝗯 𝗗𝗲𝗿 𝗽 𝟮 є хорошими маркерами, які передбачають ефективність усіх білків, які сприяють дегенерації крові! Тоді як імунотерапія у людей з алергією на білки Der p 10 або Der p 23 може не принести очікуваних результатів. Це пов’язано з тим, що кількість білків Der p 10 і Der p 23 у вакцинах для десенсибілізації може бути недостатньою для вироблення толерантності організму до кліщів.
Пацієнти з алергією на Der p 1, Der p 2 і Der p 23 зазвичай страждають від респіраторних і шкірних симптомів, які можуть бути цілий рік і посилюватися восени та взимку. А у людей з алергією на Der p 10 в результаті перехресних реакцій можуть з’явитися шлунково-кишкові симптоми і навіть анафілактичний шок після вживання морепродуктів.
Складна діагностика
Щоб підвищити ефективність діагностики, передбачити можливі симптоми і результат десенсибілізації, потрібно розширити діагностику на білки кліща у пацієнтів з алергією.
Отже, якщо у вас закладений ніс, нежить, постійне чхання або головні болі в осінньо-зимовий період, це може бути симптомами алергії на пилового кліща. У такому випадку потрібно відвідати алерголога, який збере детальний анамнез і призначить відповідну діагностику за допомогою шкірних проб або аналізу крові.
Лікар-алерголог також може розширити діагностику окремих білків кліщів. Зазвичай, він робить це тоді, коли є наявні симптоми алергії на кліщів, а шкірні проби чи аналізи крові негативні, або є необхідність в імунотерапії.
Молекулярна діагностика алергії на кліщів домашнього пилу дозволяє точно визначити, який БІЛОК відповідає за симптоми, і передбачити чи буде десенсибілізація ефективною.
