Що таке алерген
Сьогодні алергію визначають як системне захворювання, що розвивається через підвищену чутливість імунної системи до певного подразника (детальніше про алергію). Тому варто розглянути, що це за “подразник” і як він впливає на організм.Алергени – це невеликі, переважно білкові молекули [1], які викликають загальну або місцеву алергічну реакцію. Імунна система розпізнає їх як потенційно небезпечні та запускає реакцію, спрямовану на їх усунення. Ця реакція організму може призвести до пошкодження тканин і стати початком сенсибілізаційної (алергічної) реакції. Вона в першу чергу передбачає вироблення імунними клітинами антитіл IgE[2].
Проблема, однак, полягає в тому, що алергеном може бути практично будь-яка речовина в навколишньому середовищі людини. Його правильна ідентифікація зазвичай є найбільшим викликом для лікаря. З іншого боку, підтвердження алергії та ідентифікація алергенів-сенсибілізаторів мають вирішальне значення для подальшого правильного лікування [3]. Для ідентифікації алергенних молекул лікар зазвичай призначає відповідні тести.
Сенсибілізуючі речовини можна розділити щонайменше на кілька типів. Залежно від способу контакту з організмом розрізняють інгаляційні, харчові та контактні алергени[4].
Інгаляційні алергени
Можуть міститися, наприклад, у кліщах домашнього пилу, пилку або спорах грибків. Алергени тваринного походження також поширені в цій групі.
Пилкові алергени можуть знаходитися в різних частинах пилку трав, квітів або дерев. Коли пилки потрапляють на поверхню носа або горла, вони можуть переносити алергени. Таким чином, вони дозволяють їм проникнути через слизову оболонку і викликати реакцію в організмі.
Найважливішими джерелами алергенів плісняви є гриби родів Altenaria та Cladosporium. Їх найвища концентрація в повітрі спостерігається в період з червня по серпень. Іншими джерелами алергенів плісняви є гриби з родів Penicillium та Aspergillus. Вони переважно утворюються в закритих приміщеннях з поганою вентиляцією і підвищеною вологістю. Також зберігаються в повітрі протягом року в однакових концентраціях[5].
Домашні та сільськогосподарські тварини є поширеною причиною симптомів інгаляційної алергії. До високоалергенних тварин належать коти, собаки, коні, миші, щури, хом’яки, кролики, а також вівці, свині та корови. Основним джерелом алергенів собак і котів є шерсть та епідерміс, тоді як у випадку морської свинки, миші або щура джерелом сенсибілізації є сеча цих тварин[6].
Кліщі домашнього пилу – це дуже маленькі павукоподібні, які населяють майже всі житлові приміщення (меблі, матраци, постільну білизну, килими, плюшеві іграшки), а також нас самих. Їхньою основною їжею є відлущений епідерміс людини (кератин), тканини (целюлоза) та шматочки міцелію (хітин). Основними алергенами кліщів є їхні травні ферменти, які виділяються з перетравленою їжею, та частини тіла кліщів, які разом складають основні компоненти пилу[7].
Харчові алергени
Харчові алергени – це природні речовини, що містяться переважно у вигляді рослинних і тваринних білків. Вони містяться у всіх групах продуктів харчування[8]. Основні з них: коров’яче молоко, яєчний білок, соя, арахіс, злаки, що містять глютен, м’ясо, морепродукти, риба, кунжут.
Алергени також можуть міститися в харчових добавках (консерванти, барвники або підсилювачі смаку) [9].
Найпоширенішими симптомами харчової алергії є шкірні реакції: сухість шкіри, почервоніння, еритема, кропив’янка, а також скарги з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, блювота або кишкові коліки.
Контактні алергени
Коли ми говоримо про контактні алергени, ми маємо на увазі хімічні сполуки, більшість з яких є гаптенами[10]. Ці сполуки стають повноцінними алергенами лише після зв’язування з білками епідермісу і викликають різні види подразнення при безпосередньому контакті зі шкірою.
Хоча приблизно. Хоча відомо приблизно 4000 алергенних хімічних речовин, найпоширенішими алергенами в цій групі є метали, консерванти, пластмаси та ароматизатори. Найпоширенішими алергенами серед металів є нікель, кобальт, хром, золото і паладій[11].
Консерванти – це хімічні речовини, які додають у косметику, холодоагенти, миючі засоби, будівельні матеріали тощо, щоб пригнічувати ріст мікробів[12].
Пластмаси – синтетичні полімери, які не зустрічаються в природі. Вони містять хімічні добавки, такі як стабілізатори або барвники. Серед них найпоширенішими алергенами є смоли, які широко використовуються в промисловості, або акрилати, які застосовуються, наприклад, у стоматологічних операціях.
Ароматизатори входять до складу косметики, побутової хімії та продуктів харчування. Лише у парфумерній промисловості використовується близько 3 000 000 ароматизаторів. Натуральні ароматизатори, в свою чергу, додаються в їжу, напої, жувальну гумку, солодощі або морозиво.
Agnieszka Kalinowska
Переклад: Соломія Пукаляк
