Strefa Alergii | основи алергії

Алергени, або що викликає алергію?

/ 5.

Data publikacji: 2021-06-19
Читається за 3 хвилини
Дрібні частинки, які деколи навіть не видно. Однак вони можуть викликати дуже бурхливу реакцію організму, а іноді ставити під загрозу життя. Що таке алергени і чому вони викликають алергію?

Що таке алерген

Сьогодні алергію визначають як системне захворювання, що розвивається через підвищену чутливість імунної системи до певного подразника (детальніше про алергію).  Тому варто розглянути, що це за “подразник” і як він впливає на організм.Алергени – це невеликі, переважно білкові молекули [1], які викликають загальну або місцеву алергічну реакцію. Імунна система розпізнає їх як потенційно небезпечні та запускає реакцію, спрямовану на їх усунення. Ця реакція організму може призвести до пошкодження тканин і стати початком сенсибілізаційної (алергічної) реакції. Вона в першу чергу передбачає вироблення імунними клітинами антитіл IgE[2].

Проблема, однак, полягає в тому, що алергеном може бути практично будь-яка речовина в навколишньому середовищі людини. Його правильна ідентифікація зазвичай є найбільшим викликом для лікаря. З іншого боку, підтвердження алергії та ідентифікація алергенів-сенсибілізаторів мають вирішальне значення для подальшого правильного лікування [3].  Для ідентифікації алергенних молекул лікар зазвичай призначає відповідні тести.

Сенсибілізуючі речовини можна розділити щонайменше на кілька типів. Залежно від способу контакту з організмом розрізняють інгаляційні, харчові та контактні алергени[4].

 

Інгаляційні алергени

Можуть міститися, наприклад, у кліщах домашнього пилу, пилку або спорах грибків. Алергени тваринного походження також поширені в цій групі.

Пилкові алергени можуть знаходитися в різних частинах пилку трав, квітів або дерев. Коли пилки потрапляють на поверхню носа або горла, вони можуть переносити алергени. Таким чином, вони дозволяють їм проникнути через слизову оболонку і викликати реакцію в організмі.

Найважливішими джерелами алергенів плісняви є гриби родів Altenaria та Cladosporium. Їх найвища концентрація в повітрі спостерігається в період з червня по серпень. Іншими джерелами алергенів плісняви є гриби з родів Penicillium та Aspergillus. Вони переважно утворюються в закритих приміщеннях з поганою вентиляцією і підвищеною вологістю. Також зберігаються в повітрі протягом року в однакових концентраціях[5].

Домашні та сільськогосподарські тварини є поширеною причиною симптомів інгаляційної алергії. До високоалергенних тварин належать коти, собаки, коні, миші, щури, хом’яки, кролики, а також вівці, свині та корови. Основним джерелом алергенів собак і котів є шерсть та епідерміс, тоді як у випадку морської свинки, миші або щура джерелом сенсибілізації є сеча цих тварин[6].

Кліщі домашнього пилу – це дуже маленькі павукоподібні, які населяють майже всі житлові приміщення (меблі, матраци, постільну білизну, килими, плюшеві іграшки), а також нас самих. Їхньою основною їжею є відлущений епідерміс людини (кератин), тканини (целюлоза) та шматочки міцелію (хітин). Основними алергенами кліщів є їхні травні ферменти, які виділяються з перетравленою їжею, та частини тіла кліщів, які разом складають основні компоненти пилу[7].

Харчові алергени

Харчові алергени – це природні речовини, що містяться переважно у вигляді рослинних і тваринних білків. Вони містяться у всіх групах продуктів харчування[8]. Основні з них: коров’яче молоко, яєчний білок, соя, арахіс, злаки, що містять глютен, м’ясо, морепродукти, риба, кунжут.

Алергени також можуть міститися в харчових добавках (консерванти, барвники або підсилювачі смаку) [9].

Найпоширенішими симптомами харчової алергії є шкірні реакції: сухість шкіри, почервоніння, еритема, кропив’янка, а також скарги з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, блювота або кишкові коліки.

Контактні алергени

Коли ми говоримо про контактні алергени, ми маємо на увазі хімічні сполуки, більшість з яких є гаптенами[10]. Ці сполуки стають повноцінними алергенами лише після зв’язування з білками епідермісу і викликають різні види подразнення при безпосередньому контакті зі шкірою.

Хоча приблизно. Хоча відомо приблизно 4000 алергенних хімічних речовин, найпоширенішими алергенами в цій групі є метали, консерванти, пластмаси та ароматизатори. Найпоширенішими алергенами серед металів є нікель, кобальт, хром, золото і паладій[11].

Консерванти – це хімічні речовини, які додають у косметику, холодоагенти, миючі засоби, будівельні матеріали тощо, щоб пригнічувати ріст мікробів[12].

Пластмаси – синтетичні полімери, які не зустрічаються в природі. Вони містять хімічні добавки, такі як стабілізатори або барвники. Серед них найпоширенішими алергенами є смоли, які широко використовуються в промисловості, або акрилати, які застосовуються, наприклад, у стоматологічних операціях.

Ароматизатори входять до складу косметики, побутової хімії та продуктів харчування. Лише у парфумерній промисловості використовується близько 3 000 000 ароматизаторів. Натуральні ароматизатори, в свою чергу, додаються в їжу, напої, жувальну гумку, солодощі або морозиво.

Agnieszka Kalinowska

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Rafał Pawliczek (red.), Alergologia kompendium, Termedia, s. 17,
[2] Ośrodek Alergii Zawodowej i Zdrowia Środowiskowego, Podstawowe informacje o alergii i alergenach, s. 1
[3] Biała Księga Alergii Światowej Organizacji Alergii 2011-2012, Streszczenie wykonawcze
[4] Andrzej Emeryk (red.), Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego, Termedia, 2019, s.11
[5] Rafał Pawliczek (red.), Alergologia kompendium, Termedia, s. 28,
[6] Adam J. Sybilski, Czy pozbyć się zwierząt po rozpoznaniu alergii?, Medycyna po dyplomie, 2016
[7] Bolesław Samoliński, Profilaktyka uczulenia na roztocze kurzu mieszkaniowego (…), Alergia, 4/2017
[8]  Maria Krełowska – Kułas, Zeszyty Naukowe, Akademii Ekonomicznej w Krakowie, nr 705, 2006
[9] Eliza Wasilewska, Sylwia Małgorzewicz, Niepożądane reakcje pokarmowe na dodatki do żywności, Forum Zaburzeń Metabolicznych 2015, tom 6, nr 1, 8–13
[10] Andrzej Emeryk (red.), Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego, Termedia, 2019, s.12
[11] Maria Kieć-Świerczyńska, Alergiczne, kontaktowe zapalanie skóry, Alergia, 2017
[12] Beata Kręcisz (i wsp.), Konserwanty jako istotne czynniki etiologiczne alergicznego kontaktowego zapalenia skóry, Medycyna Pracy, 2015