Сучасна хвороба з історичним корінням
Іноді здається, що алергія – це сучасна проблема, яка виникла лише на початку 20-го століття. Тоді Клеменс фон Пірке ввів термін “АЛЕРГІЯ”. Однак стародавні записи, що свідчать про виникнення анафілактичного шоку, з’являються ще у Вавилонському Талмуді 2 століття до нашої ери. Гіппократ на рубежі 5 і 4 століть до нашої ери описав шлунково-кишкові симптоми і появу кропив’янки у пацієнта після вживання молока. Сучасна алергологія, ймовірно, почалася з Джона Бостока (1773-1846). Дослідник описав симптоми “сінної лихоманки” на засіданні Лондонського королівського медичного товариства в 1819 році [1].
Правда, до початку 20-го століття алергія була відносно рідкісним явищем. Покоління середини ХХ століття було тим, хто почав боротися з так званою першою хвилею алергії. Пацієнти повідомляли про симптоми інгаляційної алергії у вигляді алергічного риніту та бронхіальної астми. У той час, думаючи про харчову алергію, основна увага приділялася проблемі гіперчутливості у дітей. Однак рубіж 20 і 21 століть ознаменувався періодом, коли картина алергії в розвинених країнах почала змінюватися. Все більше і більше дорослих почали повідомляти про неприємні симптоми після вживання різних продуктів харчування. Крім того, було помічено, що все менше дітей “виростають” зі своєї алергії, а проблема у багатьох пацієнтів може зберігатися і в дорослому віці. Це явище отримало назву другої хвилі глобальної епідемії [2, 3].Харчова алергія сьогодні стала відносно поширеною проблемою. На неї страждає, залежно від методології та досліджуваної популяції, від 1 до 10% населення Сполучених Штатів Америки [4]. В Європі, за деякими дослідженнями, проблема стосується приблизно 5,9% населення, а в Канаді – 6,7% [5, 6].
Харчова алергія – чи завжди це проблема?
Чи кожен симптом, який пацієнт пов’язує зі споживанням їжі, відповідає харчовій алергії? Звичайно, ні. Деякі симптоми просто пов’язані з помилками в харчуванні, деякі – з харчовою непереносимістю різної етіології, як, наприклад, непереносимість лактози. Однак ми повинні усвідомлювати, що природа патологічних симптомів у пацієнта не завжди є однозначною. Диференціація етіології симптомів має ключове значення для визначення плану лікування пацієнта, а тому повинна бути першочерговою метою постійної діагностики [7].
Харчова алергія – велика вісімка
Які найпоширеніші алергени? Широкі дослідження показали значні відмінності між продуктами харчування, які викликають алергію у дітей та дорослих. Найважливіші алергени належать до так званої Великої вісімки харчових алергенів, до якої входять коров’яче молоко, куряче яйце, риба, молюски, деревні горіхи, арахіс, пшениця та соя. Цей термін був створений американським FDA (Управлінням з контролю за продуктами і ліками США) і вказує на джерела алергенів, які обов’язково повинні бути вказані на упаковці харчових продуктів, якщо вони входять до складу продукту [8, 9]. У дітей найпоширенішими алергенами є коров’яче молоко та яєчні білки, тоді як у дорослих – риба, морепродукти та алергени рослинного походження (горіхи, селера, томати, спеції) [10].
Звідки беруться ці проблеми?
Харчові алергени – це білки, зазвичай із середньою молекулярною масою 15-40 кДа та водорозчинні глікопротеїни з молекулярною масою 10-70 кДа [10]. Існує зв’язок між стійкістю білка до температури, кислот і лугів, а також перетравлюванням у шлунково-кишковому тракті людини та силою алергенів і їхньою здатністю викликати небезпечні для життя реакції. Типовим прикладом білків, які є дуже небезпечними для алергіків, але при цьому надзвичайно стійкими до нагрівання і перетравлення, є білки арахісу [11].
Завдяки розвитку методів діагностики ми знаємо все більше і більше про алергенні продукти харчування. Однак ми все ще шукаємо відповіді на ключові, цікаві та суперечливі питання: Чому харчова алергія стала такою серйозною проблемою? Чому зростає кількість пацієнтів, які борються з цим захворюванням?
Існує багато гіпотез. Атопія, безумовно, є мультигенним спадковим захворюванням. Згадуються гігієнічні теорії, забруднення навколишнього середовища, зміна харчових звичок. Варто розглянути надмірне використання антибіотиків, що негативно впливає на мікробіом шлунково-кишкового тракту, та надмірне використання інгібіторів протонної помпи (група препаратів, що застосовуються для лікування захворювань, залежних від секреції шлункового соку). Спосіб життя, стрес і неправильне харчування також можуть негативно впливати на імунний баланс організму. Дослідження етіопатогенезу харчової алергії тривають, і постійно з’являються нові факти. Однак, схоже, не існує єдиної простої відповіді на питання про причину виникнення проблеми. Швидше за все, на виникнення алергії впливають численні фактори, які виникають одночасно і є необхідними для порушення імунного балансу та втрати толерантності до певних продуктів харчування [12, 13].
Харчова алергія, чи можна вилікувати?
Лікування харчової алергії, незважаючи на значний прогрес і розвиток методів діагностики, все ще здебільшого базується на елімінаційній дієті. У 2020 році FDA схвалила першу у світі пероральну імунотерапію для людей після анафілактичних реакцій, пов’язаних з алергією на арахіс [14]. Дослідження неспецифічних десенсибілізуючих вакцин тривають. Розглядається використання різних форм біологічного лікування для профілактики анафілаксії. Однак наявні на сьогоднішній день методи лікування все ще не є адекватними, особливо у пацієнтів з полівалентною алергією. Пацієнти з ризиком анафілаксії, пов’язаної з харчовою алергією, не можуть уникнути ризику на 100% і зобов’язані мати при собі аптечку, що містить адреналін [15].
Харчова алергія – складна хвороба і великі виклики
Дедалі частіше говорять про психологічний аспект харчової алергії. Про емоційні проблеми, які цей стан породжує у пацієнтів у школі та на роботі. Тривога з приводу прийому їжі в незнайомих місцях, страх перед анафілаксією і навіть смертю супроводжують деяких пацієнтів щодня. Варто пам’ятати, яким логістичним викликом харчова алергія може стати для цілих сімей [16].
Дослідження причин харчової алергії є одним з найважливіших в алергології. Раннє втручання для запобігання сенсибілізації, безумовно, буде найефективнішим способом боротьби з цією епідемією 20-го та 21-го століть.
Професор Natalia Ukleja – Sokołowska
Переклад: Соломія Пукаляк
