Від 15 до 45% людей у всьому світі страждають алергічним кон’юнктивітом. Захворювання найчастіше протікає разом з іншими алергічними захворюваннями, особливо з періодичним алергічним ринітом – у 95% хворих і з хронічним алергічним ринітом – у 60% хворих. Зазвичай він починає проявлятися до статевого дозрівання у дівчаток і після статевого дозрівання у хлопчиків. Із віком ризик розвитку захворювання знижується. Найпоширенішими алергенами, що викликають алергічний кон’юнктивіт, є пилок рослин – трав і дерев, кліщі домашнього пилу і шерсть тварин [1].
Чутлива кон’юнктива
Очі піддаються впливу багатьох зовнішніх факторів. Їх захист забезпечується насамперед відповідною структурою, мигальним рефлексом, верхньою та нижньою повіками, кон’юнктивою, бровами та віями, а також кон’юнктивальною імунною системою та слізною плівкою. Основними захисниками є повіки, які разом з віями перешкоджають потраплянню в кон’юнктивальний мішок забруднень, в тому числі алергенів. Коли ми моргаємо, слізна плівка очищає та зволожує поверхню ока.
Але що станеться, якщо в око потрапить алерген? Швидке виникнення неприємних захворювань пов’язане з багатою васкуляризацією кон’юнктиви [2]. Вони найбільше піддаються впливу повітряно-крапельних алергенів, тобто пилку повітря та контакту. Алергічним запаленням можуть бути також повіки, рідше рогівка. У більшості пацієнтів це викликано алергією на такі алергени, як пилок трав, дерев, кліщі домашнього пилу або цвіль [3].
Як проявляється алергічний кон’юнктивіт?
Після того, як алерген потрапляє в організм, алерген вступає в контакт з тучними клітинами і вивільняє гістамін, який найчастіше викликає неприємні симптоми. Серед них:
- постійний свербіж і печіння очей
- набряк повік і кон’юнктиви
- надмірне сльозотеча
- гіперемія кон’юнктиви
- затуманений зір
- світлобоязнь.
Види алергічного кон’юнктивіту
Найпоширеніші види алергічного кон’юнктивіту включають:
- Гострий алергічний кон’юнктивіт – виникає при попаданні в кон’юнктивальний мішок великої кількості алергенів за короткий час. Потім з’являється сильний свербіж і швидко зростає набряк повік і кон’юнктиви.
- Сезонний алергічний кон’юнктивіт – найбільш поширене і легке захворювання очей. Причиною є переважно пилок вітрозапильних рослин, на який у людини є алергія. Симптоми включають свербіж, печіння, сльозотечу, поколювання, що часто супроводжується нежиттю та нападами чхання. Крім того, можлива гіперемія і набряк кон’юнктиви.
- Цілорічний алергічний кон’юнктивіт – основною причиною запалення є кліщі домашнього пилу, цвіль, шерсть домашніх тварин і навіть латекс. Симптоми схожі з сезонним алергічним кон’юнктивітом, але в меншій мірі. Вони зберігаються протягом року, а найбільш інтенсивні восени та взимку.
Додаткова класифікація алергічних хвороб очей
Фахівці, які в літературі займаються питанням алергічних захворювань очей, пропонують доповнити класифікацію такими алергічними захворюваннями очей:
- Весняний кератокон’юнктивіт – носить хронічний і рецидивуючий характер. Зустрічається переважно у дітей, підлітків і молодих людей, які проживають у країнах з теплим південним кліматом, навесні та влітку. Ці люди часто мають підвищену чутливість до харчових алергенів, страждають на астму, сінну лихоманку або атопічну екзему. Симптоми включають свербіж, порушення зору, світлобоязнь і сльозотеча [4].
- Атопічний кератокон’юнктивіт – найчастіше зустрічається у хворих на атопічний дерматит. Проявляється синдромом сухого ока, а також сильним свербінням повік і кон’юнктиви. Також можуть бути густі та липкі виділення та витончення вій. При цьому типі запалення високий ризик розвитку ускладнень, серед яких рання катаракта, відшарування сітківки, пошкодження рогівки, вірусна суперінфекція і навіть стафілокок [5].
- Гігантський папілярний кон’юнктивіт – характеризується аномальною запальною реакцією на стороннє тіло в кон’юнктиві. Особливо ризикують люди, які носять контактні лінзи і не знімають їх на ніч. Вони можуть відчути дискомфорт після встановлення лінз, а повіки починають злипатися білим і густим секретом. Крім того, може виникнути розмитість зору [6].
- Контактний дерматит повік і кон’юнктиви – може виникнути в результаті частого контакту шкіри орбіти з такими речовинами, як ліки, косметика, хна, фарби для волосся або консерванти. Характеризується печінням або свербінням шкіри повік, набряком, гіперемією і навіть еритемою [7].
Синдром сухого ока
Алергічні захворювання очей часто плутають з синдромом сухого ока, який також є причиною почервоніння очей. Він також може співіснувати з алергічним кон’юнктивітом, що призводить до очної алергії, яка не піддається лікуванню. Тому вкрай важлива правильна діагностика. Лікар повинен зібрати анамнез і оглянути внутрішні структури ока. Найбільш характерним для синдрому сухого ока є печіння очей, відчуття їх втоми або «піску під повіками». Також може бути незначне сльозотеча або навіть надмірне сльозотеча, особливо вранці [8].
Діагностика алергічного кон’юнктивіту
Для правильної діагностики пацієнта зі скаргами на очі, спричиненими алергією, можна провести додаткові тести на додаток до історії хвороби. Доступні такі види:
- Шкірні проби
- Аналізи крові
- Визначення IgE в сльозах
- Кон’юнктивальний провокаційний тест
- Взяття фрагмента верхнього шару кон’юнктиви [9].
Алергічний кон’юнктивіт: лікування
Основною метою лікування алергічного кон’юнктивіту є поліпшення якості життя і усунення симптомів.
- Він спрямований на уникнення контакту з сенсибілізуючими алергенами, хоча часто важко повністю ізолюватися від них.
- Також застосовуються фармакологічне лікування, імунотерапія або десенсибілізація та навчання пацієнтів.
- У фармакологічному лікуванні доступні кілька класів препаратів. Це антигістамінні засоби або препарати з подвійним механізмом дії, судинозвужувальні засоби, а також нестероїдні протизапальні засоби і глюкокортикоїди. Останні призначаються лікарем тільки в найважчих випадках запалення.
- Однак найчастіше використовуються препарати у формі крапель, в основному через їх доступність і низьку ціну. Вони чинять тимчасовий судинозвужувальний ефект на дрібні кровоносні судини, тим самим зменшуючи набряк кон’юнктиви. *Краплі слід вводити спорадично, оскільки вони можуть викликати рецидив або погіршення симптомів після припинення прийому.
- З другого боку, підшкірна або пероральна десенсибілізація пов’язана з високою ефективністю лікування і розглядається особливо у пацієнтів з алергією на певний алерген.
- Носіння окулярів, промивання очей штучними сльозами або застосування прохолодних компресів виявляється корисним щодня.
- Також необхідно утримуватися від тертя очей [10].
Natalia Gajek
______________
Переклад: Соломія Пукаляк
