______________________________________
Професор Ева Чарнобільська очолює Центр клінічної та екологічної алергології в Університетській лікарні в Кракові та кафедру токсикології та екологічних хвороб у Медичному коледжі Ягеллонського університету. Вона є членом головного правління Польського товариства алергологів.
_____________________________________
– Ваша команда першою довела, що алергія на смог існує. Що таке смог і які його компоненти є найнебезпечнішими для нас?
– Найнебезпечнішим є тверді частинки PM 2.5, які досягають нижніх дихальних шляхів. Вони викликають стимуляцію імунної системи, викид цитокінів і розвиток запалення. PM 10, з іншого боку, затримується у верхніх дихальних шляхах і діє як подразник. Смог, з одного боку, призводить до рецидивуючих респіраторних інфекцій через свої подразнюючі властивості. З іншого боку, він може проникати дуже глибоко в бронхіоли і викликати запалення. Його найдрібніші частинки, які через свою малість взагалі не розпізнаються імунною системою, потрапляють до кровоносної системи. Вони викликають зміни в центральній нервовій системі, а також можуть викликати серцеві напади, гіпертонію, депресію та порушення концентрації уваги. Крім того, бензопірен, що міститься в смогу, відповідає за розвиток раку. Наші дослідження також показали, що смог має алергенну дію на наш організм.
– Якою була генеза цього дослідження, що викликало ваш інтерес до теми?
– Ідеї для подальших досліджень завжди народжуються в моїй практиці. До мене приходили пацієнти з негативними тестами на природні алергени (пилок, кліщ домашнього пилу, плісняві гриби, алергени тварин – прим. ред.). Незважаючи на ці результати, вони все одно мали періодичні симптоми риніту, інфекцій, синуситу і навіть бронхіальної астми. Симптоми були найбільш інтенсивними восени та взимку. Тож я зібрала цю групу пацієнтів і спостерігала за ними під час найбільш інтенсивних симптомів. Виявилося, що загострення в основному відбувалися в дні, коли був високий рівень забруднення повітря. Для того, щоб підтвердити, що це була алергія, я провела цитологічні дослідження мазків зі слизової оболонки носа на еозинофілію, тобто клітини, що свідчать про алергічне запалення, у цій групі. У цих же пацієнтів я також проводила тест на активацію базофілів. Він полягав у впливі PM 2.5 на свіжу кров, взяту у пацієнта. Таким чином я перевіряла активацію базофілів, тобто алергічних клітин, які відповідають за симптоми риніту або астматичної задишки. Виявилося, що цілих 80 відсотків пацієнтів у досліджуваній групі мали позитивний результат активації базофілів на PM 2.5. Це однозначно підтверджувало їхню алергію.
– Враховуючи, що більшість з нас живе в забрудненому повітрі щодня, чи може алергія на смог перерости в епідемію?
– Ми вже маємо епідемію. Протягом кількох років ми проводили дослідження серед краківських школярів і підлітків, яке показало, що кожен другий учень має симптоми алергії. У 60% випадків ми мали справу з набутою алергією, пов’язаною саме із забрудненням навколишнього середовища. Решта 40% мали атопічну алергію, тобто на природні алергени. В останньому випадку ми маємо багато засобів діагностики та варіантів лікування. З іншого боку, 60% з набутою алергією – це пацієнти з рецидивуючими респіраторними інфекціями. Вони лікуються антибіотиками, здебільшого мають негативні алергопроби. Для таких пацієнтів ми можемо запропонувати дуже обмежену діагностику і лише симптоматичне лікування, тобто інгаляційні стероїди, протинабрякові або антигістамінні препарати. Для таких пацієнтів ми також не маємо основного терапевтичного інструменту – специфічної імунотерапії, єдиного причинного лікування алергії.
– Як же тоді діагностувати пацієнта з алергією на смог?
– У таких випадках дуже важливо, щоб лікарі знали, що навіть якщо всі тести негативні, пацієнта не можна виписувати з алергологічної клініки. Якщо пацієнт скаржиться на симптоми, необхідно зібрати ретельний анамнез, зазначивши, що це може бути алергія на хімічні речовини. Алерголог повинен провести прик-тести, оскільки це єдиний доступний на сьогоднішній день діагностичний інструмент. Він також повинен проінформувати пацієнта, як обмежити контакт зі смогом. Крім того, симптоми, які відчуває пацієнт, необхідно лікувати, як і будь-яке інше алергічне захворювання. Це допоможе контролювати його і зробить життя людини більш комфортним.
– А як реагують на смог люди з астмою? Чи не спричинить забруднення повітря твердими частинками додаткових проблем зі здоров’ям у їхньому випадку?
– Хворі на астму надзвичайно чутливі до забруднення повітря. Перебування в такому середовищі може призвести до загострення наявних симптомів і навіть до розвитку важкої форми бронхіальної астми, а отже, до необхідності стаціонарного лікування. Насправді, важка форма цього захворювання діагностується все частіше і частіше. На щастя, ми маємо можливість лікувати таких пацієнтів біологічними препаратами. Завдяки цьому нам не доводиться вдаватися до пероральних стероїдів, які спричиняють безліч побічних ефектів.
– Виявляється, забруднення повітря може впливати не тільки на людей з астмою, але й на пацієнтів з алергією на пилок…
– Це дійсно так. Набуття алергії від смогу – це одна проблема. Однак забруднення також робить природні алергени більш агресивними, як ми продемонстрували в наших дослідженнях. У випадку пацієнта з алергією на пилок берези ми провели тест на активацію базофілів, тобто клітин, що виділяють гістамін, відповідальних за симптоми алергії, за допомогою пилку берези, зібраного з дерев, що ростуть поруч з великою міською дорогою і в менш забрудненому середовищі. Виявилося, що «алергічні» клітини пацієнта вдвічі сильніше реагували на пилок берези, що росте в сильно забрудненому районі. Це означає, що людина, яка мала лише легкий нежить під час сезону пилкування берези, тепер має важкий кон’юнктивіт. Тому вона потребує офтальмологічного лікування, а також відчуває симптоми гаймориту, головного болю або сезонної астми. У нас є група пацієнтів, які раніше мали алергію на березу, але без жодних симптомів. Тепер вони приходять до нас з важкими симптомами, наприклад, гострого кон’юнктивіту або гаймориту, які вимагають лікарняного і значно знижують комфорт їхнього життя. Чому так відбувається? Тому що під впливом забруднення береза починає виробляти більш алергенні та агресивні білки. Це так звані білки рослинного стресу, які є дуже шкідливими для нас.
– Цього року тема Всесвітнього тижня алергії – «Зміна клімату погіршує алергію». Якщо трохи змінити тему, якби ми могли усунути забруднення навколишнього середовища, чи змогли б ми зупинити епідемію алергічних захворювань?
– Так, ми могли б зупинити цю епідемію. Давайте згадаємо, що сьогодні атопічна алергія становить менше половини всіх випадків. За допомогою імунотерапії ми можемо її лікувати і зупинити її розвиток. Звичайно, ми не можемо повністю усунути забруднення навколишнього середовища, але важливо усвідомлювати, як воно впливає на нас і наших пацієнтів. Тим більше, що те, до чого ми звикли, тобто точна діагностика, яка дає однозначні результати, в цьому випадку не спрацює.
– Тож як ми можемо собі допомогти?
– Лікар повинен поставити діагноз на основі ретельного збору анамнезу, а потім проінформувати пацієнта, як обмежити негативний вплив забруднення на наш організм. Так, якщо в атмосфері висока концентрація пилу, ми не повинні додатково вдихати таке повітря. У такій ситуації слід обмежити, наприклад, фізичну активність на вулиці. Повертаючись додому, не забувайте не тільки мити руки та обличчя, але й промивати ніс або використовувати штучні сльози для очей. Це дозволить нам позбутися пилу з кон’юнктиви. Давати організму відпочинок і частіше виїжджати на чисте повітря за межі мегаполісів. Тут варто пам’ятати, що організм пристосовується до змін, в ньому відбуваються епігенетичні процеси, спрямовані на пригнічення несприятливих впливів навколишнього середовища. З іншого боку, якщо контакт із забрудненим повітрям буде занадто інтенсивним, організм не впорається. У такій ситуації зміни, які мали б нас захищати, можуть призвести до алергії.
Дякуємо за інтерв’ю
Agnieszka Kalinowska
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
