Strefa Alergii | тенденції в алергії

Чи є пампасна трава алергеном?

/ 5.

Data publikacji: 2024-07-04
Читається за 3 хвилини
Південноамериканська трава пампаси потрапила до парків і садів. Вона вважається однією з найбільш репрезентативних трав. Не дивно, що рослина набуває все більшої популярності, в тому числі і в Польщі. Однак вчені попереджають, що люди з алергією на пилок можуть зазнати негативного впливу від поширення цієї інвазивної трави.

Cortaderia selloana – прекрасний прибулець

Пампасна трава (Cortaderia selloana) – рослина родом з Південної Америки. Особливо широко поширена на півдні Бразилії, в Уругваї та Аргентині [1,2]. Її назва походить від слова «пампа», що використовується для опису трав’янистої рослинної формації, яка росте в степових районах. Також пампаси – це географічна область в центрально-східній Аргентині [3].

Останнім часом пампасну траву не важко знайти в інших регіонах світу, включаючи Європу, де вона використовується і просувається як декоративний вид [2]. Її охоче висаджують біля терас, альтанок і водойм. За сприятливих кліматичних умов ця трава може досягати висоти до 2 і навіть 2,5 метрів [1]. Не любить морозів і вогкості, але за умови належного захисту на зиму не вимерзає. Може рости на одному місці багато років [1].

Różowa trawa pampasowa

У садах і на доглянутих газонах пампасна трава виглядає особливо ефектно [1]. Вона має пухнасті, шовковисті суцвіття від блискучого білого, сріблястого до яскраво-рожевого кольору (залежно від сорту) [1]. Однак мало повідомляється про те, що це інвазивний вид. Рослина має значний вплив як на здоров’я людини, так і на економіку [2]. Продемонстровано її згубний вплив на біорізноманіття та місцевий ландшафт [4].

З інвазією цієї рослини вже зіткнулися США (Каліфорнія), Нова Зеландія, Південна Африка, Португалія, Іспанія, Франція [2]. А поширення пампасної трави віщує серйозні проблеми, зокрема, для чутливих до пилку алергіків

Пампасна трава для саду та алергія

Останніми роками вплив пампасної трави на здоров’я та самопочуття людей з інгаляційною алергією вивчали іспанські дослідники. Вони проводили свої дослідження в Кантабрії, регіоні, де людська діяльність призвела до вторгнення цієї рослини (вона в основному захопила узбережжя, але також досягла внутрішніх гір) [4]. Плани зі скорочення та викорінення росту Cortaderia selloana є важливою темою громадських дебатів у цьому регіоні.

Biała trawa pampasowa

Іспанці отримали екстракт з пилку пампасних трав. Потім вони перевірили, як на нього реагуватимуть пацієнти з алергією на пилок місцевих трав (переважно тимофіївки). Виявилося, що пампасна трава може викликати симптоми інгаляційної алергії (сінна лихоманка, кон’юнктивіт, напад астми, кропив’янка) у більшості з цих людей [4]. А оскільки вона цвіте лише у вересні та жовтні, одразу після піку пилку тимофіївки, це призводить до подовження сезону стійкості пилку трави в повітрі [4]. Цікаво, що 78% пацієнтів, які взяли участь в іспанському дослідженні, повідомили про посилення симптомів алергії саме у вересні-жовтні [4].

Як щодо штучної пампасної трави для вази?

Розповсюдженню пампасної трави сприяє не лише висаджування рослини в садах, але й збирання суцвіть для прикрашання інтер’єру (будинків, магазинів, ресторанів), що призводить до поширення насіння [2]. Тож чи не краще використовувати штучну пампасну траву в якості декору? Можливо, але не обов’язково для алергіка. Прикраси такого типу швидко вкриваються пилом, який важко видалити. А пил – це суміш цілої низки алергенів, в тому числі і пилку, який накопичується на побутових поверхнях під час сезону пилкування. Присутність таких запилених прикрас в оселі може загострити респіраторні алергічні симптоми.

Aleksandra Lipiec

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Gospodarczyk F., Liszewski M., Trawa pampasowa ozdobą parków i ogrodów (2011). Architektura Krajobrazu, 1, 74–77.

[2] Roldão Almeida M., Marchante E., Marchante H., Public perceptions about the invasive pampas grass, Cortaderia selloana: a case study of environmentally conscious citizens in Southern Europe (2023). Biological Invasions, 25(6), 2043–2056. Online: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10042667/

[3] Pampa. Encyklopedia PWN. Online: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3953702

[4] Rodríguez F. i in., Allergenicity to worldwide invasive grass Cortaderia selloana as environmental risk to public health (2021). Nature Portfolio. Scientific Reports, 11, 24426. Online: https://www.researchgate.net/publication/357305415_Allergenicity_to_worldwide_invasive_grass_Cortaderia_selloana_as_environmental_risk_to_public_health