Діагностика алергії – коли і з чого почати?
НАВЧАЛЬНА СТАТТЯ
Алергія стає все більш поширеною проблемою здоров’я, а алергічні стани вже багато років входять до переліку хвороб цивілізації, які становлять глобальну загрозу для здоров’я [1]. Головними серед них є алергічний риніт, астма та атопічний дерматит. Зростання поширеності цих захворювань є помітним і неухильним. Вже 25% дітей і 40% дорослих у всьому світі борються з алергічним ринітом [2].
Зі збільшенням поширеності алергічних захворювань швидкими темпами розвивається діагностика алергії. Сьогодні пацієнтові доступний цілий ряд діагностичних методів, які дозволяють точно визначити його захворювання та дізнатися про специфічні алергени, що викликають його сенсибілізацію. Однак, перш за все, пацієнт повинен визнати проблему, яка стає тим гострішою, чим сильніше виражені симптоми.
Тривожні симптоми
Діагноз алергії варто поставити, коли – сезонно або після контакту з потенційним алергеном – з’являються хронічні або рецидивуючі симптоми:
- постійний свербіж у носі,
- чхання,
- надмірне вироблення секрету та водянисті виділення з носа,
- закладеність носової порожнини,
- сухий кашель,
- задишка,
- дряпання в горлі,
- сльозотеча та/або свербіж очей,
- кропив’янка або інші ураження шкіри,
- локальний або генералізований свербіж шкіри,
- свербіж та поколювання губ і горла у поєднанні з набряком язика,
- набряк гортані,
- шлунково-кишкові скарги після прийому їжі (нудота, блювання, діарея, біль у животі),
- серцеві аритмії,
- раптове падіння артеріального тиску, що призводить до втрати свідомості [4,5,6,7,8].
Як діяти?
Що робити, коли з’являються симптоми алергії? Це залежить від характеру цих симптомів. Набряк гортані, порушення серцевого ритму, раптовий бронхоспазм і непритомність можуть свідчити про анафілактичний шок [8]. У такому випадку необхідно негайно викликати бригаду невідкладної медичної допомоги. Також рекомендується використання автоматичного ін’єктора адреналіну. Найпоширенішими причинами анафілаксії є ліки, продукти харчування та отрути комах [9].
З іншого боку, у разі виникнення таких скарг, як нежить або сльозотеча, можна скористатися препаратами невідкладної допомоги, які відпускаються в аптеках без рецепта. Протинабрякові краплі для слизової оболонки носа або пероральні антигістамінні препарати повинні швидко покращити функцію [10]. Однак їх не слід застосовувати тривалий час без призначення лікаря.
Тому візит до лікаря у разі підозри на алергію неминучий. Перш ніж призначити відповідне лікування, лікар збере детальний анамнез, який є основою діагностичного процесу. Потім він порекомендує надійні методи діагностики, щоб визначити причину алергічної реакції.
Вибір відповідної діагностичної процедури сьогодні надзвичайно важливий. Адже ми живемо в епоху зростання популярності біорезонансної, іридологічної та інших нетрадиційних методів, які не мають нічого спільного з науковою базою медицини [3].
Перша допомога: сімейний лікар
Перші двері, в які може постукати людина, що спостерігає симптоми алергії, – це кабінет сімейного лікаря. Алергологічні тести (шкірні, прик-тести та аналізи крові) відшкодовуються Національним фондом здоров’я, а деякі з них можуть бути проведені за рекомендацією сімейного лікаря.
Крім того, віднедавна в центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) діє система координованої допомоги [11]. Координована допомога дає пацієнтам можливість отримати базову діагностику та лікування різних хронічних захворювань, у тому числі легеневих (наприклад, алергічної астми), у свого лікаря загальної практики. Це скорочує час від першого візиту до лікаря до встановлення діагнозу. Це дуже зручно, особливо для людей, які живуть далеко від спеціалізованих клінік.
Лікар загальної практики може проконсультуватися про стан свого пацієнта безпосередньо з фахівцем і обговорити з ним результати аналізів [10]. Такі тести, як спірометрія та спірометрія з діастолічною пробою, включені до пульмонолого-алергологічного напрямку [13].
За даними Міністерства охорони здоров’я на початку року, майже 40% пацієнтів мають доступ до координованої допомоги на первинній ланці [14].
Які алергопроби призначає лікар первинної ланки?
Наприкінці 2023 року лікарі загальної практики отримали можливість замовляти пацієнтам алергопроби, на які до цього часу їх скеровували лише вузькі спеціалісти. Це означає, що тепер пацієнти можуть бути направлені до кабінету сімейного лікаря для проведення лабораторних досліджень крові, які перевіряють рівні:
- загального IgE,
- алерген-специфічного IgE до обраних (найпоширеніших) алергенів – як інгаляційних, так і харчових [12].
- Інгаляційні алергени: ліщина, вільха, береза, трави, жито, полин, кліщі домашнього пилу, собака, кішка, Alternaria,
- харчові алергени: молоко, яйце, пшениця, соя, арахіс, фундук, риба, морепродукти – молюски, морква, яблуко.
Про які алергени йдеться?
- Інгаляційні алергени: ліщина, вільха, береза, трави, жито, полин, кліщі домашнього пилу, собака, кішка, Alternaria,
- харчові алергени: молоко, яйце, пшениця, соя, арахіс, фундук, риба, морепродукти – молюски, морква, яблуко.
Специфічні IgE – це антитіла, які мають ключове значення в діагностиці алергії. Їх визначення дозволяє не тільки діагностувати алергію, але й ризик перехресної реактивності або анафілаксії [15]. Їх можна протестувати за допомогою молекулярних діагностичних панелей [19].
Лікар первинної ланки спочатку інтерпретує результати серологічних тестів (з урахуванням анамнезу та симптомів відповідного пацієнта). Лише згодом – за необхідності – він скеровує пацієнта до алерголога. На жаль, негативні результати IgE-специфічних тестів не виключають алергію. Якщо у пацієнта є симптоми, які вказують на те, що причиною цих симптомів може бути алерген, лікар первинної ланки повинен направити пацієнта до алерголога або видати направлення в алергологічну клініку в рамках координованої допомоги.
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк