Непереносимість фруктози зустрічається частіше, ніж здається
Серед людей з функціональними шлунково-кишковими розладами, а також тих, хто страждає на харчову алергію та непереносимість, останніми роками все частіше зустрічається мальабсорбція та непереносимість вуглеводів, у тому числі фруктози. Це продовжує залишатися проблемою з точки зору виявлення причин та ефективного лікування. У здорових людей фруктоза, присутня в тонкому кишечнику, поглинається клітинами кишечника і потрапляє в кров. Однак значною проблемою є непереносимість фруктози, що виникає внаслідок порушення її всмоктування в організмі. Ймовірно, вона зустрічається частіше, ніж вважалося раніше.
Проблема з обміном речовин
Переносники глікопротеїнів – GLUT-5 – беруть участь у процесі всмоктування фруктози з кишечника в кров. Їх наявність в організмі людини є умовою правильного засвоєння фруктового цукру. Подальший метаболізм фруктози відбувається переважно в печінці, нирках і тонкому кишечнику. У разі такого метаболічного розладу, як непереносимість фруктози, активність транспортерів GLUT-5 пригнічується або обмежується. Це призводить до того, що фруктоза потрапляє в товстий кишечник. Її поява в кінцевому відділі шлунково-кишкового тракту відповідає за симптоми, пов’язані з непереносимістю фруктового цукру. У товстому кишечнику відбувається бактеріальне бродіння фруктози, в результаті чого утворюються гази (метан, водень, вуглекислий газ), що перешкоджає нормальному функціонуванню організму [1,2].
Фруктоза та її форми
Фруктоза – це моносахарид, який природним чином міститься у фруктах, меді, овочах і фруктових соках. Найчастішим продуктом у харчуванні людей з непереносимістю фруктози є кукурудзяний сироп зі значним вмістом фруктози. Це може посилити небажані шлунково-кишкові симптоми. Цей сироп додають до великої групи харчових продуктів, наприклад, соків або безалкогольних напоїв, підсолоджених фруктозою, солодощів, джемів і сухих сніданків. Ще одним важливим аспектом є те, що фруктоза використовується як підсолоджувач у продуктах для людей з діабетом. Фруктозу можна вживати як додатковий інгредієнт, часто прихований під іншою назвою. Він зустрічається, наприклад, у формі сорбіту (харчова добавка Е420), який метаболізується в печінці у фруктозу [3].
У разі непереносимості, крім обмеження споживання цього цукру, важливо зменшити споживання фруктанів. Фруктани – це тип вуглеводів, що виробляється ланцюгом взаємопов’язаних молекул фруктози. Вони містяться, серед інших: у пшениці, ячмені, цибулі, цибулі-порею або спаржі. Ці вуглеводи стали альтернативою фруктози, яка використовується як підсолоджувач. Зазвичай фруктани переносяться краще, ніж фруктоза, але їх споживання може сприяти виникненню шлунково-кишкових захворювань у деяких здорових людей [3,4].
Якщо фруктоза вживається в невеликих кількостях, вона повністю засвоюється. Тому в харчуванні людей, які страждають непереносимістю фруктози, так важливо знати, яка кількість цього цукру міститься в 100 г продукту. Крім того, присутність глюкози і галактози стимулює всмоктування вільної фруктози в тонкому кишечнику. Тому вони не можуть бути відсутніми в раціоні людей з таким типом непереносимості.
Види непереносимості фруктози
Непереносимість фруктози зустрічається у людей у двох формах:
- Вісцеральна непереносимість фруктози (інакше відома як синдром мальабсорбції фруктози).
- Вроджена непереносимість фруктози, або фруктоземія. Це рідкісне генетичне захворювання. За оцінками, його частота становить 1 на 40 000 новонароджених. Причиною є мутація в гені альдолази В. Успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Пацієнти з вродженою непереносимістю фруктози не можуть переносити навіть невеликі кількості цього цукру. Діагноз підтверджується генетичним тестом, що включає аналіз кодонів гена ALDOB [6,7].
Характерними симптомами непереносимості фруктози є:
- біль у животі,
- діарея,
- нудота,
- метеоризм,
- проблеми з дефекацією.
Часто мальабсорбція фруктози поєднується з синдромом подразненого кишечника або надмірним ростом бактерій у тонкому кишечнику (SIBO) [7].
Діагностика непереносимості фруктози
Найпоширенішим методом діагностики непереносимості фруктози є водневий дихальний тест (ВДТ) після перорального прийому фруктози. Цей тест також широко використовується для діагностики непереносимості інших вуглеводів, таких як лактоза і сорбіт. Існують різні думки щодо кількості введеного субстрату (концентрації фруктози) при проведенні ВДТ. У дітей рекомендується навантаження фруктозою в 1 г/кг маси тіла у вигляді 10% розчину. У дорослих – 25 г фруктози в 250 мл води. Категорично забороняється проводити тест, якщо пацієнт страждає на спадкову непереносимість фруктози [8,9,10].
Показаннями до проведення тесту є:
- непереносимість фруктів, меду, солодощів,
- хронічна, рецидивуюча діарея після вживання продуктів, що містять фруктозу або фруктани,
- біль у животі після вживання продуктів, багатих на фруктозу та фруктани,
- підозра на непереносимість фруктози,
- часті гази, здуття живота, спазми, хронічні запальні захворювання кишечника.
Позитивним результатом тесту, що вказує на мальабсорбцію фруктози, вважається збільшення більш ніж на 20 ppm водню у видихуваному повітрі протягом двох годин після прийому субстрату порівняно з вихідним рівнем (попереднє навантаження). Важливо знати, що у пацієнтів з підозрою на сповільнення кишкового транзиту рекомендується проводити додаткові вимірювання до 180 хвилин [1,11,12].
На жаль, немає чітких рекомендацій щодо інтерпретації тесту з воднем, що видихається. Тому вибір відповідної кількості субстрату та концентрації субстрату, яку слід використовувати під час проведення тесту, є складним завданням. Інтерпретація водневого або воднево-метанового дихального тесту може бути додатково ускладнена наявністю великої кількості бактерій у тонкому кишечнику, що виникає, наприклад, при бактеріальному надлишку тонкого кишечника (SIBO). Бактерії можуть ферментувати цукри і викликати хибнопозитивний результат [8].
Однак при появі вищезазначених симптомів варто провести водневий дихальний тест, щоб отримати підтвердження або виключити причину скарг. Ряд клінічних досліджень показав, що обмеження надмірного споживання фруктози може позитивно впливати на симптоми, пов’язані з розладами травлення шлунково-кишкового тракту та іншими супутніми захворюваннями [13].
Основні дієтичні рекомендації при непереносимості фруктози
Важливе значення у зведенні нанівець небажаних симптомів має правильний вибір продуктів, що містять фруктозу, яка є моносахаридом і при з’єднанні з глюкозою утворює сахарозу. Фруктани – це полісахариди, що складаються з одиниць фруктози, і саме на кількість фруктози в раціоні слід звертати увагу в першу чергу.
Як рекомендація, у пацієнтів, які реагують на підвищену кількість фруктози і фруктанів, розглядається зменшення або повне виключення споживання продуктів, що містять однакову кількість фруктози і цукру глюкози на 100 г (у разі непереносимості, у людей, які добре переносять ці цукри, це не обов’язково).
До таких продуктів відносяться, наприклад:
- ягоди горобини,
- салат айсберг,
- білокачанна капуста,
- нектарин,
- журавлина,
- ожина,
- цикорій.
Кількість фруктози в раціоні пацієнта з непереносимістю цього цукру не повинна перевищувати 1-3 г на порцію [14,17,18].
Дієта для людей з непереносимістю фруктози передбачає повне або часткове виключення простого цукру. Обмеження залежить від індивідуального порогу толерантності до фруктози. Овочі не так сильно обмежуються, як фрукти, через значно нижчий вміст фруктози. Такі овочі, як буряк, броколі, горох, цибуля і часник, наприклад, містять найбільше цього цукру.
Важливо пам’ятати, що деякі продукти можуть містити вуглеводи, які сприяють вивільненню фруктози в тонкому кишечнику. До них відносяться мед, кленовий сироп, сахароза, фруктовий і кукурудзяний сиропи. Слід також звернути увагу на продукти з високим ступенем обробки, які можуть містити фруктозу і фруктани. Вони є потенційною причиною посилення несприятливих симптомів, незважаючи на дотримання дієти. Тому важливо читати інгредієнти продуктів, щоб уникнути споживання прихованих джерел цукру.
Елімінаційна дієта може призвести до харчової недостатності, тому варто проконсультуватися з дієтологом, щоб запобігти цьому.
У деяких пацієнтів введення дієти з низьким вмістом FODMAP добре працює, але з модифікацією, щоб уникнути фруктів і овочів, багатих на фруктозу і фруктани [15,16].
Таблиця з прикладами продуктів з низьким та високим вмістом фруктози на 100 г продукту [17,18].
| Низький вміст фруктози на 100 г | Високий вміст фруктози на 100 г |
|
|
