Strefa Alergii | тенденції в алергії

Сезон алергії. Чому мешканці міст хворіють частіше?

/ 5.

Data publikacji: 2025-02-13
Читається за 3 хвилини
Сезон алергії офіційно розпочався. Хоча навесні справжній вибух пилку відбувається не в місті, а за містом, алергічні захворювання особливо гостро проявляються у мешканців бетонних мегаполісів. Саме великі міста створюють ідеальні умови для цієї нової епідемії 21 століття. Чому так відбувається? Пояснюємо.

Алергія – це те, від чого страждають міста

У звіті Центрального статистичного офісу Польщі  за 2023 рік ми можемо прочитати, що алергія та бронхіальна астма входять до десятки найпоширеніших хронічних захворювань і станів у дорослих [1]. Водночас відомо, що алергія є найчастіше зазначеною проблемою зі здоров’ям у людей віком до 29 років [2].

До 40% учасників найбільшого на сьогоднішній день дослідження алергічних захворювань у Польщі (ECAP) мали симптоми алергії. Частка людей з ринітом у деяких великих містах перевищувала 35% [3]. Наступними за поширеністю були астма, атопічний дерматит, харчова сенсибілізація, сенсибілізація до отрути перетинчастокрилих (бджіл, ос), кропив’янка та ангіоневротичний набряк [4].

Саме великі міста лідирують за кількістю діагностованих випадків алергії. Дослідження ECAP показало, що діти у віці 3-16 років мають значно вищу поширеність алергічних захворювань, ніж їхні однолітки в сільській місцевості [3,4,5].

Це значною мірою пов’язано з щільністю населення та доступом до діагностики і медичної допомоги. Дослідження, проведене в Польщі, показало, що звернення до спеціаліста з приводу симптомів алергії майже на 70% вище в міських районах, ніж у сільській місцевості [6].

Sezon alergiczny a pacjenci czekający w kolejce do lekarza

Смог і міський острів тепла

Існує також той факт, що клімат міст має свої особливості. Вже деякий час говорять про феномен міського острова тепла. Це означає, що температура в межах міста вища, ніж на прилеглих територіях [7]. В Європі різниця температур між містом і передмістям може сягати до 10 градусів за Цельсієм [8]. Це є наслідком так званої конкретизації, тобто надмірного використання теплоакумулюючих будівельних матеріалів у міському просторі [7,8].

Крім того, у містах, особливо з інтенсивним транспортним рухом, повітря особливо забруднене. Великі конурбації стикаються з проблемою смогу. Окрім твердих частинок, що подразнюють дихальні шляхи, смог містить озон, який загострює астму і сприяє її розвитку. Крім того, пилкові зерна можуть містити домішки таких елементів, як сірка, нікель, алюміній, мідь і свинець [9].

Всі ці фактори в сукупності роблять міське середовище однозначно непридатним для життя алергіків. Тим більше, що і підвищення температури, і забруднення спричиняють несприятливі зміни в інтенсивності та тривалості пилкового сезону [5,7]. В результаті забруднення підвищується реактивність природних пилкових алергенів [10].

Sezon alergiczny w mieście

Де найчастіше зустрічається алергія?

За даними дослідження ECAP, порушення прохідності носа найчастіше зустрічаються у мешканців Гданська, Вроцлава та Варшави. За частотою діагнозів бронхіальної астми лідирує Познань. Крім того, існує велика варіабельність симптомів, що виникають в залежності від району проживання. Якщо брати до уваги частоту скарг, то у Варшаві перше місце посідає Мокотув, за ним йдуть Срудместьє, Воля та Охота [3,6].

Алергічний сезон та регіони Польщі

Хоча тривалість пилкового сезону в різних регіонах Польщі є порівнянною, дати початку та закінчення пилкового сезону варіюються від регіону до регіону. Загалом, дерева і трави починають пилкуватися найраніше в південно-західній частині країни. Лише приблизно через два тижні пилок цих рослин з’являється в повітрі на північному сході Польщі. Дещо інша ситуація з бур’янами, присутність яких відчувається першою на південному сході [11].

PRZECZYTAJ TAKŻE

[1] GUS. Ochrona zdrowia w gospodarstwach domowych 30.10.2024 r. w 2023 r. – wyniki wstępne (2024). Online: https://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5513/30/1/1/ochrona_zdrowia_w_gospodarstwach_domowych_w_2023_wyniki_wstepne.pdf

[2] GUS. Stan zdrowia ludności Polski w 2019 (2021). Online: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/zdrowie/zdrowie/stan-zdrowia-ludnosci-polski-w-2019-r-,26,1.html

[3] Samoliński B. i in., Epidemiologia Chorób Alergicznych w Polsce (ECAP) (2014). Czasopismo Alergologia Polska – Polish Journal of Allergology, 1(1), 10–18.

[4] Samoliński B. i in., Częstość występowania alergii w Polsce – program ECAP (2007). Alergoprofil, 3(4), 26-28.

[5] Piotrowicz K., Myszkowska D., Zmiany klimatu i ich wpływ na sezony pyłkowe wybranych roślin alergennych w Polsce (2019). W: Kolendowicz L., Bednorz E., Tomczyk A.M. (red.), Zmienność klimatu Polski i Europy oraz jej cyrkulacyjne uwarunkowania. Bogucki – Wydawnictwo Naukowe, Poznań.

[6] Krzych-Fałta E., Samoliński B., Alergiczny nieżyt nosa  i astma oskrzelowa – jeden układ dwie choroby (2020). Alergia, 1, 33–38.

[7] Pałczyński C., Dudek W., Kręcisz B., Zmiany klimatu, miejska wyspa ciepła i choroby alergiczne (2012). Alergia, 4, 26–28.

[8] Pałczyński C., Kupryś-Lipińska I., Kuna P., Zmiany klimatyczne  a alergia i astma (2019). Alergia 3, 24–26.

[9] Majkowska-Wojciechowska B., Metody badań aerobiologicznych – postępy naukowe i technologiczne (2020). Alergia Astma Immunologia, 25(3), 141–153.

[10] Stawoska I. i in., Air pollution in the places of Betula pendula growth and development changes the physicochemical properties and the main allergen content of its pollen (2023). PLoS ONE, 18(1), e0279826.

[11] Rapiejko P., Kalendarz pylenia roślin (2011). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/chorobyalergiczne/alergeny/wziewne/62431,kalendarz-pylenia-roslin