Чи є алергія професійним захворюванням?
Стан, спричинений шкідливими факторами, пов’язаними з роботою, називається професійним захворюванням. Згідно з юридичним визначенням, воно пов’язане з робочим середовищем або може бути викликане способом виконання роботи [1].
Алергічні захворювання входять до переліку професійних захворювань. Згідно з чинним реєстром, до таких алергічних станів належать захворювання:
- дихальної системи
– бронхіальна астма
– зовнішній алергічний альвеоліт (APH)
– алергічний набряк гортані
– алергічний риніт
– захворювання легенів, спричинені пилом твердих металів (наприклад, кобальту, вольфраму)
- шкіри
– алергічний контактний дерматит
– контактний дерматит на подразники
– контактна кропив’янка
– професійні фотодерматози
– алергічний кон’юнктивіт
– гострі генералізовані алергічні реакції (включаючи анафілаксію) [2].
Професійна алергія – як її розпізнати?
Існує причина, чому алергію називають хворобою цивілізації. Це серйозна проблема, з якою стикаються пацієнти та служба охорони здоров’я. Зростаюча діагностика алергічних захворювань класифікує алергію як “епідемію 21-го століття” [3].
Поряд з алергічними захворюваннями медичні працівники борються з поширеними захворюваннями пацієнтів: ожирінням, діабетом, депресією, ішемічною хворобою серця, раком та хронічним стресом. Всі ці захворювання уражають переважно високорозвинені суспільства [4] [5] [6].
Статистика алергічних захворювань не залишає ілюзій. Можливий тягар професійної алергії для працівника давно став реальністю. Робоче середовище, а також спосіб виконання роботи можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком впливу алергологічних факторів ризику.
Як тоді діагностувати професійну алергію? Відповідно до статті 235 § 1 і 2 Трудового кодексу, для того, щоб розпізнати і встановити професійну алергію, працівник, а також роботодавець і лікар (особа, компетентна діагностувати захворювання) повідомляють про підозру на появу тривожних симптомів у працівника. Професійна алергія діагностується як під час роботи, так і після закінчення трудових відносин [1].
Професійний вплив при алергії
Професійний вплив – це термін, який стосується потенційно небезпечних для здоров’я факторів на робочому місці. До них відносяться:
- хімічні та фізичні агенти
- біологічні
- сенсибілізатори (алергени)
- а також фактори, пов’язані зі способом виконання роботи [7].
Діагноз професійної алергії ставиться фахівцем на основі оцінки професійного впливу. Це передбачає перевірку факторів, які сприяють розвитку захворювання. При цьому важливо пам’ятати, що професійною алергією можуть бути визнані тільки стани, внесені до реєстру професійних захворювань.
У триступеневій процедурі (підозра, діагноз, констатація) має бути беззаперечно або з високим ступенем вірогідності встановлено, що дія шкідливих факторів, присутніх у виробничому середовищі, сприяла розвитку професійної алергії у працівника [8].
Типи професійних алергенів
Не кожен працівник має чи матиме ризик розвитку професійного захворювання. Однак і тут варто бути пильними. Впровадження нових технологій, інтенсивність контакту з алергенами, вплив подразників, робочі інструменти, сировина, а також використовувані напівфабрикати і готова продукція – все це сприяє розвитку професійної алергії.
Алергени – це антигенні молекули, які викликають несприятливу імунну реакцію в організмі працівника. Вони присутні в різних професійних середовищах: на заводах, у хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві, лабораторіях, а також у кабінетах лікарів і косметологів.
Алергени можна класифікувати відповідно до їх молекулярної маси або шляху надходження сенсибілізуючого агента (інгаляційний та контактний).
Алергени – класифікація:
- макромолекулярні – високомолекулярні алергени (HMW-A):
– тваринні білки (епідерміс, яєчний білок, а також білки сечі тварин), їх джерелами є: домашні тварини, гризуни, сільськогосподарські тварини, птахи, отрута комах
– риба та морепродукти (креветки, краби, устриці)
– рослинний пил (борошно, пил латексу натурального каучуку, пил кавових зерен і тютюнового листя)
– мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності (грибки, зернові кліщі, ферменти, присутні в борошні, хлібопекарських добавках і миючих засобах: альфа-амілаза, папаїн, трипсин, целюлаза і алкалаза)
– антибіотики.
- низькомолекулярні – низькомолекулярні алергени (LMW-A):
– ангідриди кислот (виробництво смол і барвників)
– металевий пил (цинк, нікель, хром, ванадій, кобальт, платина, а також залізо)
– ізоціанати (пластичні маси, автомобільні фарби та виробництво взуття)
– барвники та відбілювачі (текстиль)
-дезінфікуючі засоби (формальдегід, а також хлорамін)
-персульфати та хна (фарби для волосся) [9][10].
Професійна алергія – які наслідки?
Контакт з алергенами на робочому місці спричиняє такі неприємні симптоми, як постійний кашель, нежить, сльозотеча та свербіж шкіри. Наслідки професійної алергії можуть варіюватися від легкого риніту та контактної екземи до звуження нижніх дихальних шляхів. Тривалий вплив професійних алергенів призводить до значного погіршення стану здоров’я.
У випадку цього типу алергії працівник може піддаватися найнебезпечнішій її формі, яка пов’язана з прямим ризиком для здоров’я і життя. Ризик професійної анафілаксії виникає внаслідок контакту з алергенами, які включають натуральний каучуковий латекс, отруту перетинчастокрилих комах, морепродукти, певні ліки та дезінфікуючі засоби, а також лабораторних тварин [8].
Професії з високим ризиком розвитку алергії
Існує група професій, які характеризуються високим рівнем алергії. Представники цих професій піддаються підвищеному ризику виникнення професійної алергії. Робоче середовище, а також обсяг роботи можуть викликати небажані симптоми алергії у працівника або загострити симптоми вже існуючої, непрофесійної алергії [9].
Люди з сімейною історією схильності та сенсибілізації повинні уникати роботи в районах з особливо високим рівнем алергії. Професії з підвищеним ризиком алергічних професійних захворювань включають:
- працівники хімічної промисловості та малярі
- працівники пластмасової промисловості
- працівники металургійної промисловості, переробних підприємств, гальваніки та *зварювальники
- працівники гумової промисловості
- будівельники, плиточники, тераццо, слюсарі, слюсарі-монтажники, механіки та працівники *суднобудівних верфей
- садівники, квітникарі, плантатори та фермери
- працівники охорони здоров’я та допоміжний персонал, зубні техніки, стоматологи, *ортопеди, фармацевти
- лаборанти, хіміки
- працівники текстильної промисловості
- працівники хутряної промисловості
- пекарі, мірошники, кондитери, шоколатьє
- ветеринари, тваринники
- працівники пралень
- працівники косметичної та парфумерної промисловості, косметологи, майстри манікюру
- перукарі [8] [9] [10].
Профілактика та професійна алергія
Робочі місця з підвищеним ризиком виникнення алергії повинні бути належним чином захищені. Належна оцінка професійного ризику на робочому місці з високим алергенним потенціалом є одним з основних обов’язків роботодавця (компанії).
Роботодавець повинен подбати про навчання та підготовку працівників, належну вентиляцію приміщень, модифікацію виробничих процесів та забезпечення засобами індивідуального захисту. Працівник, у свою чергу, повинен дотримуватися вимог, передбачених для його посади, наприклад, використання захисних масок, рукавичок або окулярів.
Роботодавець, у свою чергу, зобов’язаний створити умови, що обмежують або виключають можливість проникнення шкідливих факторів в організм працівника. З іншого боку, оцінка професійних ризиків повинна постійно оновлюватися.
Крім того, належна профілактика включає в себе проведення медичних оглядів: попереднього (перед початком роботи), контрольного, а також періодичних. У разі появи перших симптомів алергії працівника слід відсторонити від діяльності, яка підвищує ризик виникнення професійної алергії. Усі заходи, пов’язані з процедурами охорони праці, повинні бути діагностовані на ранній стадії [11].
Agnieszka Reptowska
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
