Strefa Alergii | тенденції в алергії

Пробіотики при алергії – хіт чи міф?

/ 5.

Data publikacji: 2023-03-06
Читається за 3 хвилини
Пробіотики славляться своїми корисними властивостями, що сприяють зростанню їх популярності, особливо в профілактиці та попередженні алергії. Однак мало хто знає, що їх застосування не завжди виправдано і навіть може мати ефект, протилежний запланованому. Тож давайте перевіримо, пробіотики при алергії – це хіт чи міф.

Що таке пробіотики?

probiotyki w alergii, kobieta wskazuje na obraz cyfrowy układu trawiennego

Термін «пробіотик» визначається Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) як „живі мікроорганізми, які при введенні у відповідних кількостях сприятливо впливають на здоров’я господаря.” [1]. Проте пропонується змінити це визначення, оскільки подібного ефекту можна досягти шляхом введення мертвих мікроорганізмів або їх генетичного матеріалу [2].

Окрім пробіотиків, ми також можемо мати справу з:

  • пребіотики,
  • постбіотики,
  • синбіотики.

Пребіотики – це речовини, які не перетравлюються в травному тракті і водночас стимулюють ріст мікрофлори кишечника [3]. Приклади пребіотиків включають інулін і фруктоолігосахариди, знайдені в: в бананах, цикорії, цибулі, часнику та пшениці [3]. Комбінація пребіотика та пробіотика називається синбіотиком. Постбіотик – це речовина, що виробляється пробіотичними організмами, яка благотворно впливає на здоров’я господаря. Сюди відноситься, наприклад, масляна кислота. Пробіотики стимулюють імунітет, особливо кишковий, кількома способами.

Як діють пробіотики?

Пробіотики стимулюють імунітет кишечника, тим самим захищаючи від шкідливого впливу багатьох хвороботворних мікроорганізмів. Вони сприяють:

  • активацію локальної лімфатичної системи,
  • конкуруванню за поживні речовини з патогенними мікроорганізмами,
  • виробленню речовин, що знижують рН в просвіті кишечника (завдяки чому пригнічують розмноження патогенів),
  • стимулюють вироблення слизу, захищаючи від прилипання шкідливих організмів до стінок кишечника.

Крім того, вони відповідають за синтез деяких вітамінів, особливо групи В. Пробіотики впливають на ущільнення стінок кишечника. Таким чином вони запобігають потраплянню хвороботворних мікроорганізмів у кров із травного тракту. Крім того, беруть участь у регуляції синтезу запальних цитокінів і впливають на перистальтичні рухи кишечника, регулюючи частоту і якість випорожнень [5].

Пробіотики при алергії

probiotyki w alergii

Враховуючи широкий спектр дії пробіотиків у підтримці імунітету, особливо кишкового, логічним виглядає їх використання в профілактиці алергії, особливо харчової. На жаль, не всі дослідження, проведені в цьому напрямку, підтвердили реальний вплив використання пробіотиків у боротьбі з алергією.

  • Повідомлялося про меншу частоту екземи, пов’язаної з атопічним дерматитом, у немовлят, яких годували молоком з додаванням пробіотиків. Цей ефект був досягнутий як у дітей, які харчувалися натуральним, так і модифікованим молоком [6].
  • Однак дослідження не показали ефективності в полегшенні наявних атопічних уражень [7]. Також немає чітких доказів того, що додавання пробіотичних штамів запобігає виникненню алергії [2].
  • Інше дослідження оцінювало вплив пробіотиків на перебіг алергічного риніту при алергії на пилок берези. На жаль, суттєвого покращення щодо полегшення симптомів алергії чи її профілактики не відзначено [6].
  • Деякі дослідження показали, що прийом синбіотиків протягом перших двох років життя дитини зменшує феномен «хрипів», викликаний астмою.
  • Також було проведено дослідження серед дітей віком 7-12 років, у якому аналізувався вплив пробіотиків на вираженість нежиті внаслідок алергії на пилок трав. Група, яка отримувала пробіотики, мала менш виражені симптоми, ніж ті, хто їх не вживав.
  • Фахівці провели дослідження щодо впливу пробіотичних добавок на тяжкість симптомів атопії, включаючи симптоми очей і астму. Однак вони не надали чітких висновків про сприятливий ефект у полегшенні симптомів алергії.

Пробіотики від алергії – чи варто?

Ми знаємо механізми дії пробіотиків та їх благотворний вплив на здоров’я при кишкових захворюваннях та під час антибіотикотерапії. Однак ми не маємо чіткої та достовірної інформації про їх позитивний вплив на полегшення перебігу алергії.

Слід також пам’ятати, що існує багато штамів бактерій, які позитивно впливають на організм, але кожен використовується в окремому випадку [2]. Не забуваймо, що незалежно від впливу на алергічні реакції, пробіотики справді впливають на склад і функціонування кишкової флори. У здорових людей він функціонує належним чином, і додаткові добавки можуть порушити баланс, що призведе до дисбактеріозу. Це те, що ми називаємо порушенням мікробіологічного балансу, що призводить до виникнення побічних ефектів [5]. Одним із найпоширеніших ускладнень є розростання бактеріальної флори тонкої кишки, т.зв. SIBO (надмірний ріст бактерій у тонкій кишці). Як побічні ефекти спостерігалися також метеоризм і жирна діарея. У деяких випадках спостерігалися прищі та висипання.

Щоб уникнути побічних ефектів, перш ніж тягнутися до пробіотиків – у формі ліків або добавок – варто проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, який визначить позитивний ефект у конкретній ситуації.

Rafał Śliwa

Переклад: Соломія Пукаля

  1. https://internationalprobiotics.org/resources/about-probiotics/(dostęp 28.12.2022)
  2. Dąbrowska A et al. Probiotyki – Panaceum czy placebo? Przegląd Gastroenterologiczny 2010; 5 (6): 321 0 328
  3. Orzeł J. Czym są probiotyki i prebiotyki? 2018
  4. Ruszkowski J. et al. Przegląd doustnych prebiotyków, probiotyków, synbiotyków i postbiotyków dostępnych na polskim rynku aptecznym; Farm Pol, 2018, 74 (2): 114–122
  5. Nowak A. et al. PROBIOTYKI – HISTORIA I MECHANIZMY DZIAŁANIA; ŻYWNOŚĆ. Nauka. Technologia. Jakość, 2010, 4 (71), 5 – 19
  6. https://www.dbc.wroc.pl/Content/2067/a05-4-24_Soza.pdf6
  7. Szachta P. et al. Rola probiotyków w chorobach alergicznych; Pediatria Współczesna. Gastroenterologia, Hepatologia i Żywienie Dziecka 2011, 13, 3, 180-182
  8. Łoś-Rycharska E. et al. Probiotyki w zapobieganiu i leczeniu alergii; pediatria polska 87 (2012) 478–488