Що пов’язує ожиріння з алергічними захворюваннями?
Надмірна вага та ожиріння, а також алергічні захворювання є одними з основних проблем громадського здоров’я в розвинених країнах. Обидві проблеми вже стали відомими як епідемії. Це не дивно, адже з 1975 року поширеність ожиріння у світі потроїлася [1]. Також у два-три рази зросла поширеність атопічних захворювань – алергічного риніту та бронхіальної астми [2]. Значною мірою це пов’язано з урбанізацією, а також зі змінами клімату та способу життя.
Проблема надмірної ваги в усьому світі – за даними ВООЗ – торкнулася 39% у 2016 році, а ожиріння вразило понад 13% дорослих (показники для дітей становили 18% і 7%) [3]. А яка ситуація в нашій країні? Кожна друга людина старше 15 років має проблеми з вагою [3]. У 2014 році – в дослідженні ОЕСР – 53,3% людей в Польщі заявили, що вони борються з надмірною вагою або ожирінням.
Надмірна вага та ожиріння останнім часом стали гігантською проблемою серед дітей та підлітків. У європейському рейтингу молоді люди в Польщі посідають п’яте місце за поширеністю надмірної ваги і лідирують за тенденцією до зростання в цьому рейтингу. Це означає, що польські діти набирають вагу найшвидшими темпами, ніж в інших європейських країнах [4].
З чим це пов’язано? Як відомо, надмірна маса тіла має довгий перелік наслідків для здоров’я. Доведено, що ожиріння сильно впливає на ризик розвитку та прогресування багатьох захворювань, наприклад, гіпертонії, діабету 2 типу, раку. Воно також посилює запальні реакції. А стійке запалення вже є субстратом для розвитку аутоімунних захворювань та алергії [5]. Більше того, останні дослідження показали, що ожиріння може призвести до імунних розладів [6].
Все починається з дієти
Однією з основних причин надмірної ваги та ожиріння є нездорове харчування – нерегулярне, з високою часткою простих вуглеводів і жирів та високою калорійністю [1]. Однак багато наукових досліджень вказують на те, що харчування може бути пов’язане з виникненням алергічних захворювань [7]. Сьогодні – на відміну від кількох десятиліть тому – вважається, що раннє включення потенційно алергенних продуктів до раціону немовляти слугує профілактиці харчової алергії [7].
Однак роль дієти в розвитку алергічних захворювань значна не тільки в ранньому дитинстві, але вже на пренатальному етапі. Від того, як харчується вагітна жінка, залежить дозрівання всіх органів і систем плоду. Забезпечення достатньої кількості калорій, а також вітамінів і мікроелементів має вирішальне значення, серед іншого, для розвитку імунної системи [7].
Крім того, дуже важливим є вживання харчових добавок. Як показали дослідження, споживання вітаміну D3 вагітною жінкою знижує ризик бронхіальної астми та інфекційних захворювань у новонародженого [7]. Однак цей ризик підвищується при високій масі тіла при народженні та надмірній масі тіла в ранньому дитинстві [7], що спостерігалося особливо у дітей жіночої статі.
Крім того, виявлено кореляцію між тяжкістю симптомів атопічного захворювання та споживанням фруктів і овочів серед дітей раннього віку. Чим вища частка таких продуктів у раціоні, тим менша тяжкість алергічного риніту, астми та інших алергічних захворювань [7].
Читайте також:
Ожиріння, астма та мікробіота кишечника
Взаємозв’язок між ожирінням та астмою часто підкреслюється, причому порушення мікробіоти кишечника є одним зі спільних знаменників у їх формуванні [7]. Було навіть визначено характерний фенотип асоційованої з ожирінням астми. Згідно з численними науковими даними, при цьому фенотипі втрата ваги призводить до покращення контролю над захворюванням, тоді як збільшення ваги погіршує стан пацієнта [7]. Існує дві форми астми, залежної від ожиріння. Перша зустрічається у молодих людей і пов’язана з алергією. Друга, з іншого боку, в основному вражає пацієнтів трохи старшого віку (наприклад, середнього) і особливо жінок, які не мають алергії [7].
Однак немає єдиної думки щодо того, яке захворювання – астму чи ожиріння – слід вважати первинним по відношенню до іншого. Можливо, що люди з астмою – через супутню задишку – уникають фізичних навантажень, і це є фактором, що сприяє ожирінню [7].
Однак зв’язок тяжкої бронхіальної астми з ожирінням не викликає сумнівів. На практиці пацієнти з ожирінням часто змушені приймати вищі дози ліків [10]. Це пов’язано з хронічним запаленням, яке виникає внаслідок імунологічно активної жирової тканини [7].
Читайте також:
Імунологічно активна жирова тканина
Твердження про те, що жирова тканина є імунологічно активною, проходить через багато наукових публікацій. Що це означає? У світлі знань, які ми маємо з 1980-х років, більше не можна стверджувати, що жир є лише енергетичним ресурсом для організму [8]. Клітини жирової тканини виробляють такі гормони, як лептин та адипонектин [7,8]. При цьому лептин (гормон ситості) виробляється тільки адипоцитами, основними жировими клітинами [8]. Тому жирова тканина вважається ендокринним органом [8].
Лептин та адипонектин, з одного боку, впливають на метаболізм, а з іншого – можуть мати прозапальну дію. Однак вони не є єдиними медіаторами запальних процесів, опосередкованих жировою тканиною. Існує багато інших запальних цитокінів, пов’язаних з активністю жирових клітин. До них відносяться, наприклад, IL-6, IL-1β, TNF-α, MCP-1… [8]. Варто зазначити, що вісцеральна жирова тканина (що покриває внутрішні органи, наприклад, серце, нирки, печінку) проявляє більшу прозапальну активність, ніж підшкірна жирова тканина [8].
Запальний процес, що триває, призводить до дезінтеграції епітелію. Це призводить до неконтрольованого проникнення шкідливих агентів та їх взаємодії в глибших шарах слизової оболонки дихальних шляхів або дерми [9]. Після цього в більш глибоких частинах епітелію починає розвиватися запалення. Саме так може виникнути бронхіальна астма, алергічний риніт, хронічний синусит та атопічний дерматит [9].
Aleksandra Lipiec
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
