Strefa Alergii | тенденції в алергії

Дієтичні добавки – джерело прихованих алергенів

/ 5.

Data publikacji: 2025-03-27
Читається за 4 хвилини
Швидке схуднення без дієти, блискуче волосся без дорогих процедур і косметики, різдвяне застілля без печії... Дієтичні добавки, у всій своїй маркетинговій іпостасі, можуть не тільки розчарувати наші очікування, але й поставити під загрозу здоров'я. Особливо вразливими до їхнього непередбачуваного впливу є люди, які страждають на алергію. Проблема полягає в прихованих алергенах.

Рай добавок

Звіт «Ринок дієтичних добавок у Польщі» показує, що 40% з нас приймають ці види препаратів щодня, а 35% вживають кілька видів одночасно [1]. Згідно з опитуванням Центрального статистичного управління, в останньому кварталі 2023 року 69,4% поляків вживали принаймні один лікарський засіб або дієтичну добавку. До них зверталися майже троє з чотирьох міських жителів (сільські жителі використовували добавки рідше) [2].

Тенденція до зростання в цьому відношенні спостерігається вже багато років. Ми є одним з європейських лідерів за споживанням біологічно активних добавок. Цікаво і тривожно, що ми рідше, ніж у більшості європейських країн, обираємо добавки за рекомендацією лікаря. Частіше наші рішення в цій сфері продиктовані порадами фармацевта, власними дослідженнями в Інтернеті або рекомендаціями сім’ї чи друзів [3]. Поляки починають наближатися до американців у своєму захопленні харчовими добавками. У Сполучених Штатах їх регулярно вживає вже більше половини населення [4].

Suplementy diety rano ze szklanką wody

Для пам’яті та схуднення

За даними «Національного тесту здоров’я поляків 2024 (проведеного на групі з понад 150 000 респондентів), ми найчастіше звертаємося до добавок:

  • полівітамінів (від втоми, інфекцій – також використовуються для профілактики захворювань),
  • для покращення стану шкіри та волосся,
  • для полегшення проблем із травленням (закрепи, здуття, печія),
  • для підтримки пам’яті, концентрації, уваги,
  • для покращення настрою та самопочуття,
  • для кращого засинання,
  • що сприяють схудненню,
  • для покращення зору та зорового комфорту,
  • для потенції [5].

Дієтичні добавки є водночас популярні й суперечливі. Їх реклама, широко поширена в засобах масової інформації, формує хибне уявлення про цей вид продукції. Візуально вони нагадують ліки, що є джерелом хибної думки про те, що вони мають терапевтичний ефект. Але БАДи не лікують – вони є лише харчовими продуктами. Тому їх легко реєструвати і продавати (до них не висуваються такі ж вимоги і контроль, як до лікарських засобів) [6]. Отже, кількість специфічних продуктів, які можуть потрапити до польського споживача, постійно зростає [1]. У цьому сегменті вже працює понад 30 000 виробників [7].

Бурхливий розвиток ринку харчових добавок підтримується тим фактом, що, хоча ми все ще найчастіше купуємо їх в аптеках, продажі переміщуються зі стаціонарних торгових точок до Інтернету [1]. Крім того, все більша кількість таких препаратів циркулює неформально. До них відносяться добавки невідомого складу та походження (імпортовані, наприклад, з Азії) [5].

Чи можуть дієтичні добавки бути алергенами?

Найбільш обговорюваними є наслідки надмірного вживання добавок, їх забруднення речовинами, не заявленими на етикетці, та інгредієнтами сумнівної якості. Ми знаємо, що вітаміни А і В, залізо, фтор, йод, селен і мідь можуть бути шкідливими в надлишку [8]. Але слід враховувати й інші ризики, наприклад, ті, що впливають на людей, схильних до алергії.

Дієтичні добавки – так само, як і ліки – можуть викликати реакції гіперчутливості. Багато з них навіть містять не один, а кілька алергенних інгредієнтів. Приклади речовин, які містяться у фармацевтичних препаратах і дієтичних добавках на рослинній основі, але часто визначаються як алергенні, можна наводити безліч. Це олія чайного дерева та інші ефірні олії, трав’янисті рослини родини складноцвітих (особливо ехінацея), Andrographis paniculata, прополіс та металовмісні сполуки [9].

Suplementy diety na półce w sklepie

Олія чайного дерева

Олія чайного дерева – це складна речовина, що видобувається переважно з мелалеуки скрученої (Melaleuca alternifolia) і визнана природним антисептиком (вбиває мікроби). Вона характеризується антиоксидантними, протизапальними та антибактеріальними властивостями. Олія використовується на шкірі (наприклад, при акне або стригучому лишаї) і в ароматерапії, але не підходить для прийому всередину [10,11]. Місцеве застосування продуктів, що містять олію чайного дерева, у деяких викликає подразнення або алергічний висип [11].

Ехінацея

Ехінацея може мати короткочасний стимулюючий вплив на імунну систему, саме тому вона входить до складу багатьох імунних добавок. При алергії на ехінацею існує ризик виникнення анафілаксії, гострого нападу астми, сильної кропив’янки, набряку після прийому такої добавки. Інші побічні реакції включають печіння або поколювання язика, озноб, лихоманку, м’язовий біль і слабкість, розлад шлунку, гепатит [12].

Андрографіс волотистий

Андрографіс волотистий (Andrographis paniculata) – це рослина, якій приписують сприятливий вплив на імунітет, а також здатність полегшувати симптоми застуди та грипу. Вона особливо популярна серед тих, хто використовує методи аюрведи та китайської медицини [12].

За останні п’ять років лише в Австралії, де ведеться моніторинг, було зареєстровано понад 200 реакцій гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції) на препарати, що містять андрографіс.

Прополіс

Прополіс, цінний продукт бджільництва з антибактеріальними та протизапальними властивостями, також може викликати сенсибілізацію. Через це його використовують як місцево, так і перорально. Він міститься в таблетках, зубних пастах, ополіскувачах для горла, сиропах і льодяниках. Після вживання прополісу в алергіка може розвинутися контактний дерматит із загальними симптомами. Ця реакція пов’язана з еритематозними плямами на шкірі, набряком, струпами. У деяких випадках спостерігається стоматит або поява періоральної екземи, набряк губ, задишка [13].

Цікаво, що кілька сполук прополісу виявлено в бальзамі перуанському, який часто викликає контактну алергію [13].

Спіруліна та хлорела

Належачи до мікроводоростей, вони останнім часом набувають все більшої популярності як інгредієнти дієтичних добавок. Їх рекламують як багаті джерела вітаміну В12, хоча біодоступність вітаміну В12 в цих джерелах залишається предметом дискусій [13]. З огляду на це, були випадки анафілактичних реакцій після вживання спіруліни. Крім того, відомо, що добавки з мікроводоростей можуть призвести до токсичності, а при тривалому застосуванні – до незворотного пошкодження печінки та нирок. Забруднення важкими металами та ціанотоксинами викликає найбільше занепокоєння [14].

Вітаміни групи В

Реакції гіперчутливості до вітамінів групи В не є поширеними, але можливими. Хоча вони, як правило, виникають при парентеральному введенні, не виключений розвиток алергічних симптомів і після перорального прийому вітамінних препаратів, особливо у великих кількостях [15,16]. Синтетична фолієва кислота (вітамін В9) – поширений інгредієнт дієтичних добавок, особливо рекомендований вагітним жінкам – може викликати, наприклад, висип, блювоту і запаморочення у людей з підвищеною чутливістю. Описані також випадки анафілаксії. У жінки (віком 50+) стався шок (падіння артеріального тиску, ангіоневротичний набряк, задишка, нудота, діарея) через 10 хвилин після прийому фолієвої кислоти (стандартна доза) [17].

Підвищена чутливість виникає у відповідь на інші вітаміни цієї групи, такі як пантотенова кислота (вітамін В5), яка входить до складу багатьох гіпоалергенних косметичних засобів [15].

Хром та нікель

Хром також може міститися в дієтичних добавках. Особливо це стосується препаратів, що сприяють схудненню та корекції фігури. Деякі з них рекламуються як «спалювачі жиру». Вважається, що хром знижує апетит, зменшує потребу в інсуліні і, крім того, проявляє інші дії, які можуть спонукати до прийому добавок [18]. Однак тут слід бути дуже обережними. Це пов’язано не лише з тим, що сполуки хрому мають доведену канцерогенну дію і в надлишку можуть завдати серйозної шкоди, але й з їхнім алергенним потенціалом.

Підвищена чутливість до хрому є поширеним явищем. Не дивно, що повідомлялося про випадки розповсюдженого алергічного дерматиту після початку прийому препаратів, що містять сполуки цього металу [18]. Таке запалення може проявлятися у вигляді різноманітних уражень шкіри (дифузних, лущення, резистентних до лікування) [18].

Важливо, що деякі препарати хрому містять доданий нікель, який є основним контактним алергеном.

Suplementy diety, odżywka białkowa

Білкові добавки

Вживання білкових добавок, які набувають все більшої популярності, також може призвести до появи алергічних симптомів. Доведено, що деякі люди реагують на такі харчові добавки навіть посиленим, сильним дискомфортом, навіть якщо у них ніколи не було реакції на коров’яче молоко. Причин для цього може бути декілька:

  • висока концентрація білків в одній порції (білкові добавки часто не містять інструкцій щодо рекомендованого дозування),
  • наявність додаткових алергенів у складі (багато протеїнових добавок містять соєвий лецитин),
  • хімічні модифікації, що відбуваються в процесі виробництва добавок – вони можуть змінювати алергенний потенціал білків [19].

Цікаво, що описаний випадок чоловіка, у якого внаслідок частого вживання добавок з сироватковим протеїном розвинулася алергія на коров’яче молоко [19].

Дієтичні добавки та алергія – вплив невизначений, наслідки непередбачувані

Для алергіків та осіб, схильних до реакцій гіперчутливості, прийом добавок, особливо багатокомпонентних препаратів і супутнього медикаментозного лікування, пов’язаний з особливим ризиком. Тому краще не вводити суплементи самостійно без консультації з лікарем. Слід враховувати, що, хоча можна знайти наукові дані про вплив окремих речовин окремо (що все одно не гарантує ефективності добавки), ефект від їх комбінації важко передбачити [20].

PRZECZYTAJ TAKŻE

[1] Rynek suplementów diety w Polsce. Analiza rynku i prognozy rozwoju na lata 2024–2029 (2024). PMR Market Experts.

[2] GUS. Ochrona zdrowia w gospodarstwach domowych 30.10.2024 r. w 2023 r. – wyniki wstępne (2024). Online: https://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5513/30/1/1/ochrona_zdrowia_w_gospodarstwach_domowych_w_2023_wyniki_wstepne.pdf

[3] Consumer survey of food suplements in the EU. For Food Supplements Europe (2022). Ipsos, European Public Affairs. Online: https://foodsupplementseurope.org/wp-content/uploads/2022/07/FSE-Consumer_Survey-Ipsos-2022.pdf

[4] Calogiuri G., Garvey L.H., Nettis E. i in., Hypersensitivity to Vitamins with a Focus on Immediate-Type Reactions: Food or Drug Allergy? (2021). Endocrine, Metabolic & Immune Disorders – Drug Targets, 21(10), 1804–1816.

[5] Narodowy Test Zdrowia Polaków 2024 – Raport. Medonet. Online: https://ocdn.eu/medonet/medonet/Raport%20Narodowy%20Test%20Zdrowia%20Polak%C3%B3w%202024.pdf

[6] Brzezińska J., Grembecka M., Suplementy diety – specyficzna żywność (2021). Postępy Higieny i Medycyny Doświadczalnej, 75, 655–673.

[7] Rynek suplementów diety w Polsce jest wart 6 mld zł. W 2021 r. przybyło ponad 60 producentów w tym segmencie (2022). Online: https://pulsmedycyny.pl/medycyna/farmakologia/rynek-suplementow-diety-w-polsce-jest-wart-6-mld-zl-w-2021-r-przybylo-ponad-60-producentow-w-tym-segmencie/

[8] Leszczyńska-Pieniak, Zdrowie w podejrzanie dobrej cenie. Dlaczego cała Polska łyka suplementy? (2024). Tygodnik Powszechny. Online: https://www.tygodnikpowszechny.pl/zdrowie-w-podejrzanie-dobrej-cenie-dlaczego-cala-polska-lyka-suplementy-188443

[9] Blumenthal K.G., Ziegler J.B., Hypersensitivity Reactions, Dietary Supplements, and the Importance of the Case Report (2016). The Journal of Allergy and Clinical Immunology in Practice, 4(1), 177–178.

[10] Ambrogio F. i in., Spreading Allergic Contact Dermatitis to Tea Tree Oil in an Over-the-Counter Product Applied on a Wart (2022). Medicina, 58(5), 561.

[11] Tea Tree Oil (2020). National Institutes of Health. Online: https://www.nccih.nih.gov/health/tea-tree-oil

[12] Adverse Reactions to Complementary and Alternative Medicines (2024). Australian Society of Clinical Immunology and Allergy. Online: https://www.allergy.org.au/patients/drug-allergy/adverse-reactions-to-alternative-medicines

[13] Cho E., Lee J.D., Cho S.H., Systemic Contact Dermatitis from Propolis Ingestion (2011). Annals of Dermatology, 23(1), 85–88.

[14] Mróz M., Ratajczak A.E., Korek E., Potencjalne zagrożenia wynikające ze spożycia wybranych produktów „superfoods” (2020). Alergia Astma Immunologia, 25(1), 24–27.

[15] Lis K., Alergia na witaminy  z grupy B – czy jest się czego obawiać cz. 1 (2024). Alergia, 3, 25–31.

[16] Lis K., Alergia na witaminy  z grupy B – czy jest się czego obawiać cz. 2 (2024). Alergia, 4, 20–26.

[17] Lis K., Witaminy pod lupą nadwrażliwości – kwas foliowy (2024). Alergia, 1, 32–37.

[18] Buczyłko K., Nie tylko alergeny: chrom (2017). Alergia, 4, 5–9.

[19] Rorie A., A Poole J., Allergic Reactions Associated with Ingestion of Protein Supplements (2020). Archives of Clinical Case Studies, 2(5).

[20] Flis P., Mehrholz D., Nowicki R., Barańska-Rybak W., Reakcje anafilaktyczne spowodowane substancjami wspomagającymi odchudzanie. Opis trzech przypadków (2015). Medycyna Ogólna i Nauki o Zdrowiu, 21(4), 369–371.