Проблема мільйонів поляків
Нежить, сльозотеча, висип, задишка? Будьте певні, це не COVID-19, а “просто” алергія. Але хіба алергія сама по собі не є серйозною загрозою, яку не можна недооцінювати?
Недарма алергічні захворювання називають “епідемією 21 століття”. Йдеться про широко розповсюджену і зростаючу проблему. Підраховано, що відсоток людей у Польщі, які страждають на різні види алергії, досягає 50%! До цієї групи належать люди похилого віку, дорослі, підлітки та маленькі діти.
Зростання захворюваності на алергію, що спостерігається протягом останніх ста років, в основному пояснюється прогресом цивілізації. Ми перейшли від “зелених анклавів” до “бетонних джунглів”, ми стаємо все більш уважними до особистої гігієни. Ми дихаємо забрудненим повітрям, а на наших тарілках переважають продукти, повні гормонів, консервантів і наповнювачів.
Експерти наголошують, що алергія – це не хвороба, яка обмежується лише неприємними симптомами. Це недуга, яка знижує якість життя і має серйозні наслідки. Алергічна кропив’янка, атопічний або контактний дерматит не залишаються непоміченими в таких фундаментальних аспектах життя, як відносини, інтимні стосунки або професійна діяльність. Деякі пацієнти відчувають симптоми депресії та напади тривоги.
Нелікований або погано лікований алергічний риніт може з часом призвести до розвитку бронхіальної астми. Це хронічне і невиліковне запальне захворювання дихальних шляхів, яке у важкій або неконтрольованій формі загрожує життю. Статистика показує, що в Європейському Союзі від астми щогодини помирає одна людина, найчастіше молода.
Деякі алергічні реакції можуть бути небезпечними для життя одразу після їх виникнення. Це стосується алергії на отруту перетинчастокрилих комах (бджіл, джмелів, ос, шершнів). Алергія на ліки або харчова алергія також може призвести до анафілактичного шоку. Вона характеризується раптовим падінням артеріального тиску, зупинкою дихання і кровообігу, втратою свідомості і, зрештою, смертю.
Діагностика алергії в тіні коронавірусу
Пандемія COVID-19, яка стала темою номер один з початку 2020 року, змусила інші захворювання відступити на другий план. Однак це не означає, що вони зникли. На жаль, страх потенційного зараження змушує пацієнтів навіть під час повернення медичних послуг не звертатися до своїх лікарів або звертатися занадто пізно.
Мені сказали, що пацієнти все ще бояться звертатися до клініки чи лабораторії. Незважаючи на суворіші стандарти гігієни та дезінфекції, вони все ще розглядають їх як потенційне джерело інфекції. Замість того, щоб діагностувати причину алергії, люди обирають екстрені заходи у вигляді таблеток від алергії. Враховуючи, що пандемія COVID-19 не згасає, і можна очікувати, що восени коронавірус повернеться другою хвилею, затримка з діагностуванням і затримка з лікуванням стають небезпечно довгими. Якщо не розпізнати причину алергії і, відповідно, не лікувати її, це може призвести до більш важкого перебігу сенсибілізації, наприклад, у пацієнтів, сенсибілізованих до кліщів домашнього пилу вже цієї осені. Симптоми посилення алергії можуть знизити імунітет і позбавити організм сил для боротьби з потенційно більш небезпечним вірусом. Щоб не наражати себе на цей ризик, варто подумати про діагностику алергії вже зараз”, – підкреслює Емілія Майсяк, докторка медичних наук.
Діагностика алергії – перевернута піраміда?
Експерти сходяться на думці, що коронавірус трансформував охорону здоров’я, про що свідчить зростання популярності телемедичних послуг. Відбувається пошук інноваційних рішень, які забезпечують покращення якості та підвищують ефективність системи. Діагностичною стратегією в алергології, яка відповідає новим очікуванням, є алгоритм Bottom-up. Про це пише професор Болеслав Самолінський у своїй статті “Стратегія діагностики алергії “знизу-вгору” під час епідемічної загрози SARS-CoV-2, що викликає вірус COVID-19″.
Модель, що являє собою “перевернуту діагностичну піраміду”, має низку переваг. По-перше, вона зменшує кількість контактів між пацієнтом, лікарем і лабораторією, тим самим знижуючи ризик інфікування коронавірусом. По-друге: мультиплексний діагностичний інструмент дозволяє охарактеризувати весь репертуар IgE. І це для всіх потенційних алергенів, до яких є алергія у пацієнта. Це значно прискорює постановку діагнозу і початок лікування. Крім того, як зазначає експерт, модель діагностики “знизу-вгору” може сприяти швидшому вирішенню проблем з чергами після закінчення епідемічної надзвичайної ситуації. Вона також може гарантувати більш швидке повернення до нормального режиму прийому пацієнтів.
Класична низхідна діагностична модель включає в себе:
- клінічний анамнез,
- шкірні тести (не рекомендовані Польським товариством алергологів під час пандемії SARS-CoV-2),
- аналіз крові для визначення рівня специфічних антитіл IgE.
Саме лікар після збору анамнезу та огляду вирішує, який спектр тестів слід провести.
Донедавна єдиним тестом, який можна було застосувати в методі “знизу-вгору”, був тест ISAC. Сьогодні доступні ще два тести: FABER-тест і ALEX-тест, заснований на нанотехнологіях. Вони дозволяють одночасно тестувати майже 300 молекул та екстрактів.
Як підкреслює доктор медичних наук Емілія Майсяк, мультиплексні тести не тільки значно скорочують час, необхідний для діагностики пацієнтів, але й дозволяють отримати точні результати з самого початку.
Дозвольте мені навести приклад з реального життя. Пацієнтом була 2,5-річна дитина з діагнозом атопічний дерматит. На першому візиті до лікаря педіатр призначив стероїди, які не допомогли. На наступному, через два місяці, він запропонував мазь, яка також не принесла покращення. На третьому візиті лікар дав направлення до алерголога, який запропонував зробити інгаляційні тести. На жаль, всі вони виявилися негативними, як і харчові проби, призначені на наступній консультації.
Як бачимо, діагностичний шлях у класичній моделі дуже довгий і зовсім не гарантує терапевтичного успіху. Зрештою, батьки вирішили провести розширений тест з приблизно 300 алергенами. Виявилося, що алергеном, який викликав сенсибілізацію, був льон. А він входить до складу більшості пом’якшувальних засобів, рекомендованих при атопічному дерматиті. Батьки несвідомо наносили на шкіру дитини зволожуючі та змащувальні засоби, які містили алерген, що викликав сенсибілізацію. У цьому контексті реалізація стратегії “знизу-вгору” дозволяє уникнути методу проб і помилок.
Джерело: Medonet