Чи корисні домашні тести на алергію?
Такі тести не є чимось незвичайним. Багато так званих лабораторних тестів для визначення різних параметрів доступні пацієнтам для самостійного використання в домашніх умовах. Вони, при правильному застосуванні, часто дозволяють швидше діагностувати захворювання або контролювати ефективність лікування.
Чи корисні такі тести для діагностики алергії? На це питання можна з однаковою правдивістю відповісти як «ТАК», так і «НІ», і ключовим моментом є саме «правильне застосування».
«Правильне застосування», тобто що мається на увазі?
Правильне застосування складається з декількох важливих елементів: правильно підібрані параметри для тесту (в даному випадку алергени), правильно проведені тести, правильно інтерпретовані результати і, що вже не так очевидно, консультація з лікарем щодо результату. Якщо всі ці елементи «правильного застосування» дотримані, домашні тести, в тому числі й ті, що допомагають діагностувати алергію, можуть бути дуже корисними. Якщо, з іншого боку, будь-якого з цих елементів не вистачає, такі тести принесуть більше шкоди, ніж користі.
Домашнє тестування на алергію. Розглянемо це крок за кроком….
1. Правильно обрані параметри
Для того, щоб правильно підібрати тест на алергію (точніше, алерген), потрібно добре подумати про те, що вас турбує. Чи це інгаляційний алерген, чи, можливо, харчовий. Якщо інгаляційний, то він цілорічний чи сезонний? Якщо харчовий, то на який саме продукт.
Здавалося б, питання прості і на них неможливо дати неправильну відповідь. На жаль, у кожному з них є підводні камені. Наприклад, чи може цілорічний алерген іноді демонструвати сезонні зміни? На жаль, так. Якщо взимку ввімкнути опалення і закрити вікна, концентрація цілорічних алергенів (наприклад, кліщів домашнього пилу) в приміщенні збільшується, а тепле повітря піднімає їх нагору. Крім того, в опалювальних приміщеннях слизові оболонки висихають і перестають виконувати роль захисного бар’єру. Тож навіть якщо алерген є цілорічним, це не означає, що він впливає з однаковою силою цілий рік.
Харчові алергени мають свої підводні камені. Тут потрібно враховувати, в якому вигляді була спожита їжа (сира чи, можливо, приготована), час, що пройшов між прийомом і реакцією, і багато інших факторів, які могли супроводжувати споживання їжі (наприклад, фізичні вправи, алкоголь або інфекції). Здавалося б, проста ознака можливого алергенного продукту може виявитися досить складною.
2. Правильно виконані тести
У всьому процесі самодіагностики за допомогою домашніх тестів на алергію цей крок, мабуть, найкраще описаний в інструкції. Самотестування такого типу можливе без спеціального обладнання, а результат зчитується візуально. Більшість так званих домашніх тестів, у тому числі алерготестів, постачаються з усіма компонентами та інструментами, необхідними для проведення тесту (наприклад, тест, пробірка, посуд для забору крові тощо). Якщо потрібні якісь додаткові предмети, що не входять до складу тесту, вони, як правило, вже вказані на упаковці тесту.
Крім того, процедура виконання тесту завжди описана в дуже простих термінах і часто представлена в ілюстрованій формі. Нормативними припущеннями для цих тестів є те, що людина, яка вміє читати з розумінням, повинна вміти правильно зібрати матеріал для тесту (в алергологічних тестах це кров з пальця) і виконати весь тест. Таким чином, здається, що на цьому етапі не повинно виникнути жодних проблем, якщо пацієнт скрупульозно дотримується інструкцій.
3. Правильна інтерпретація результату
Здається, що і цей етап не повинен викликати особливих труднощів. Інструкції до тестів для самодіагностики завжди містять точний і просто сформульований опис того, як інтерпретувати результат тесту. Часто словесний опис супроводжується ще й ілюстраціями, що полегшує багатьом людям розуміння результату тесту. Крім того, є інформація про те, що пацієнт повинен робити в залежності від отриманого результату (негативного або позитивного). Якщо пацієнт дотримується цих інструкцій, можна сказати, що він дійсно мав сенс провести тест самостійно.
4. Обговоріть результат з лікарем
Проведення домашнього тесту на алергію не звільняє вас від консультації з лікарем. Тести для самодіагностики та/або самоконтролю були винайдені не для того, щоб уникнути візиту до лікаря. Ця група тестів служить для того, щоб, можливо, скоротити процес діагностики або контролювати лікування (наприклад, діабету) без необхідності часто відвідувати лабораторію. Тому, якщо ви вже зробили такий тест, також з діагностичної панелі алергії, з його результатом слід звернутися до лікаря, бажано до спеціаліста (в даному випадку до алерголога). Самолікування не рекомендується і може бути шкідливим.
Тож, можливо, краще почати з лікаря?
Однозначно так. Діагностика алергії – складний і комплексний процес. Він завжди починається зі збору анамнезу та огляду пацієнта. Ви можете сказати, що, зрештою, перед домашнім тестуванням нам потрібно ще й опитати один одного. Це правда, але інтерв’ю – це не те саме, що збір анамнезу. Медичний фахівець буде знати, про що запитувати, постійно аналізуватиме відповіді пацієнта і відповідно до них підбиратиме подальші запитання. Аналіз історії хвороби та даних обстеження пацієнта допоможе підібрати відповідні діагностичні тести. У свою чергу, отримані результати будуть проаналізовані в контексті клінічних даних пацієнта. Весь цей процес, швидше за все, завершиться підбором відповідної терапії.
Домашній чи лабораторний тест?
Я однозначно обираю лабораторний тест. Чому? Тому що його виконають професійні, навчені працівники медичної діагностичної лабораторії (лікарі-лаборанти та медичні техніки-аналітики). Це дозволить уникнути багатьох ненавмисних помилок, яких припускаються пацієнти при виконанні аналізів в домашніх умовах.
Крім того, варто пам’ятати, що аналізи в лабораторіях проводяться набагато точнішими методами та на спеціалізованому обладнанні. Це також робить їх результати більш точними та детальними.
Якщо хтось скаже, що домашні тести дешевші, боюся, він може помилитися. І це з кількох причин. Чимало алергологічних тестів (включаючи загальний IgE та специфічний IgE до відповідних інгаляційних та харчових алергенів) є оплачуваними і можуть бути призначені навіть сімейним лікарем. Якщо, з іншого боку, пацієнт вже звертається до алерголога, цей перелік значно розширюється. Але навіть якщо хтось віддає перевагу платним тестам, такі тести є практично у всіх лабораторіях. Їх ціна часто порівнянна з ціною домашніх тестів (звичайно, це залежить від тесту), а якість значно вища.
Домашні алергопроби – останнє зауваження
Коли я пишу про алергопроби, я маю на увазі алерген-специфічний IgE і загальний IgE (якщо виключити паразитарну інфекцію). Зверніть увагу, що тут немає жодного слова про алерген-специфічний IgG. Чому? Тому що тести на алерген-специфічні IgG не визнані експертними організаціями в галузі алергології як корисні тести для діагностики алергії та/або непереносимості. Таким чином, не рекомендується проводити ці тести взагалі, як в домашніх умовах, так і в професійній лабораторії. Їх результати не є корисними для діагностики алергії та/або непереносимості, включаючи харчову непереносимість. Натомість вони можуть призвести до терапевтичного лікування, яке може бути шкідливим для пацієнта.
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк