Астма у жінок – складні гендерні відмінності
Відмінності між чоловіками та жінками не зводяться лише до базових біологічних питань. Відмінності багатогранні, складні і багато в чому заплутані, оскільки вони обплутані культурними залежностями і обумовлені традиційними соціальними ролями. Вони стосуються, наприклад, способу життя, харчування, обраної професії, прийнятих ліків (у жінок це частіше гормональні препарати) або, нарешті, поширеності певних захворювань, включаючи астму [1]. На ризик розвитку аутоімунних захворювань особливо впливає стать – приблизно 75% усіх випадків припадає на жінок [2].
Фактором, який вважається визначальним з точки зору гендерних відмінностей, є активність жіночих та чоловічих гормонів [1]. Що це таке і чому він відіграє таку важливу роль?
Як нас контролюють статеві гормони?
Гормони мають фундаментальний вплив на формування статі – як психологічно, так і соматично [3]. Диференціація біологічної статі відбувається вже у внутрішньоутробному житті, і концентрація тестостерону відіграє фундаментальну роль у цьому процесі.
Статеві гормони впливають на функцію та структуру мозку, але вони контролюють не лише цей орган [3,4]. Вони впливають на весь організм через багато клітинних і молекулярних процесів, які змінюють функціонування нервової системи та епітеліальних клітин, зокрема [4,11]. Гормони впливають, серед іншого, на поведінку, настрій, больові механізми, руховий контроль, когнітивні функції та сприйнятливість до токсинів навколишнього середовища (таких як сигаретний дим) [1,4].
Різноманітність гендерних особливостей поведінки та функцій мозку все ще зберігає багато загадок і є предметом детальних досліджень різних медичних дисциплін [4].
Астма та гендер – жінки та чоловіки
Вплив статі на захворюваність та тяжкість астми вже досить добре вивчений. Хоча в дитячому віці (до 13,-15 років) на астму хворіє вдвічі більше хлопчиків, ніж дівчаток [2,5,6], ситуація змінюється зі статевим дозріванням. Тому – загалом – саме жінки більше страждають від астми, ніж чоловіки [1]. Вони становлять 65% хворих [6]. Серед жінок більше випадків тяжкого перебігу астми [11].
Цікаво, що дослідження показують, що дитяче ожиріння сприяє розвитку астми у дівчаток, але не у хлопчиків [1,11]. Це може бути пов’язано з гормональними (або іншими гендерними) факторами, зокрема, з відмінностями у впливі тестостерону та естрогену [1,11].
Естроген причетний до виникнення циклічних загострень астми. Помічено, що у жінок загострення протягом життя відбуваються хвилями, які пов’язані з: менструальним циклом, використанням контрацептивів, вагітністю та застосуванням замісної гормональної терапії [1]. Таким чином, в основі цієї циклічності лежать коливання рівня гормонів.
Крім того, жінки реагують на протиастматичні препарати інакше, ніж чоловіки [1,6].
Читайте далі:
Астма у вагітних жінок
Астма у жінок може вплинути на вагітність і навпаки – вагітність може вплинути на перебіг астми [7]. Однак передбачити будь-яку послідовність подій неможливо. Наукові спостереження свідчать про ймовірність реалізації кожного сценарію:
- астма має такий самий перебіг, як і до вагітності,
- астма зменшується в тяжкості,
- перебіг хвороби погіршується,
не змінюється, становить 1/3 [8,9]. Загострення зазвичай виникають у другому триместрі [8]. При кожній наступній вагітності тяжкість астми схожа на попередню [8]. Хоча гіпотеза про те, що стать плоду впливає на перебіг астми у вагітної жінки, досліджується (її підтверджують опитування) [8].
Астма під час вагітності підвищує ризик певних ускладнень, таких як прееклампсія, передчасні пологи, низька вага при народженні або затримка внутрішньоутробного розвитку [8]. Тому дуже важливо продовжувати лікування під час вагітності, яке є безпечним. Тим не менше, його припиняють майже 40% пацієнток, занепокоєних впливом протиастматичних препаратів на плід [9].
Не тільки астма – інші алергічні захворювання також частіше вражають жінок
Деякі наукові дослідження вказують на те, що стать впливає на поширеність харчових алергій та непереносимості (целіакія, непереносимість гістаміну та лактози) [1]. Це пов’язано з відмінностями в метаболізмі між чоловіками та жінками. А також до підвищеної проникності шкіри та слизових оболонок, притаманної жіночій статі [1]. У цьому контексті цікаво, що певні алергени, наприклад, ягоди, частіше викликають алергічні реакції у жінок [1]. Чому? Це питання поки що залишається відкритим.
Однак відомо, що шкірному бар’єру загрожують певні жіночі професії (наприклад, робота в охороні здоров’я, текстильній промисловості, харчовій промисловості, перукарському мистецтві). Вони пов’язані з підвищеним ризиком впливу алергенів навколишнього середовища та контактних алергенів (особливо через шкіру рук) і розвитком сенсибілізації [1]. Тому жінки частіше страждають від професійних захворювань шкіри, ніж чоловіки [1].
Однак відомо, що шкірному бар’єру загрожують певні жіночі професії (наприклад, робота в охороні здоров’я, текстильній промисловості, харчовій промисловості, перукарському мистецтві). Вони пов’язані з підвищеним ризиком впливу алергенів навколишнього середовища та контактних алергенів (особливо через шкіру рук) і розвитком сенсибілізації [1]. Тому жінки частіше страждають від професійних захворювань шкіри, ніж чоловіки [1].
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
