Strefa Alergii | тенденції в алергії

Анафілактичний шок – перегони з часом

/ 5.

Data publikacji: 2021-07-07
Читається за 4 хвилини
Це надзвичайно небезпечно для організму. Він може загрожувати життю і, що найгірше, не піддається точному прогнозуванню. Анафілактичний шок в першу чергу пов'язаний з алергією і може виникнути в будь-якому віці. Тому варто знати більше про анафілаксію.

Що таке анафілаксія?

Анафілаксія, за визначенням експертів, – це “важка генералізована алергічна реакція або реакція гіперчутливості, яка швидко розвивається і може закінчитися смертю пацієнта”[1]. Підкреслюється, що кількість людей з анафілактичними реакціями в останні роки зростає. Однак статистика випадків анафілаксії все ще є неповною. Більшість даних про випадки анафілактичного шоку переважно стосуються пацієнтів з дуже важким перебігом і тих, що спричинили смерть пацієнтів. Однак більш точних даних про більш легкі реакції бракує [2].

Згідно з даними, приблизно від 0,5 до 2% людей мають в анамнезі епізод анафілаксії. Це частіше трапляється у дітей до 14 років і молодих людей, хоча трапляється і в більш старшому віці [3].

Анафілаксія – які її причини?

Бурхливі реакції організму у вигляді анафілаксії можуть бути спровоковані алергічними та неалергічними факторами. До останніх насамперед належать певні ліки, кров та її препарати[4].

Анафілактичний шок може бути викликаний різноманітними продуктами харчування, пилком або отрутою комах. Дослідники зазначають, що чинників, які можуть бути причиною анафілаксії, дуже багато. Іноді пацієнту стає дуже важко їх уникнути.

Джерела алергенів, які найчастіше спричиняють виникнення анафілактичної реакції, включають:

  • арахіс,
  • фундук,
  • волоські горіхи,
  • соєві алергени,
  • персики,
  • яблука,
  • пшениця,
  • яєчний білок,
  • коров’яче молоко,
  • кліщів домашнього пилу, тарганів, креветки,
  • тріска,
  • бджолина отрута,
  • осина отрута,
  • латекс.

Що може активувати анафілактичну реакцію?

Експерти підкреслюють, що важливу роль у виникненні анафілаксії відіграють кофактори, тобто фактори, які виникають одночасно і можуть активувати раптову реакцію. До них належать: фізичні навантаження, алкоголь, естрогени, секс, стрес, ультрафіолетове випромінювання, перепади температури або ліки.

Серед факторів ризику лікарі також називають: попередні анафілактичні реакції, певні захворювання (в тому числі мастоцитоз, захворювання щитовидної залози, серцево-судинні захворювання, стрес або інфекції різного роду), вживання консервованих і перероблених продуктів [5].

Анафілактичний шок у дітей, підлітків та дорослих

Зростання кількості анафілактичних реакцій зачіпає всі вікові групи. Однак різниця полягає, головним чином, у важливості факторів, які можуть спровокувати раптову реакцію у пацієнта в тому чи іншому віці. Професор Сибільський повідомляє, що у дорослих анафілактичні реакції найчастіше викликає отрута комах (58%), ліки (18%) і їжа (10%). На противагу цьому, для дітей порядок факторів ризику зворотний. У цій групі найчастіше провокують харчові продукти (85%), ліки (22%) і, нарешті, укуси перетинчастокрилих комах (11%).

Результати поточних досліджень показують, що серед наймолодших дітей (до 4 років) молочні продукти є найпоширенішим тригером анафілаксії[6].

Як розвивається анафілактичний шок і які симптоми він має

Фахівці наголошують, що симптоми анафілаксії зачіпають багато органів і систем організму. Найчастіше вони виникають від кількох хвилин до кількох годин після контакту з агентом, що викликав бурхливу реакцію.

Анафілаксія починається з початкових симптомів. До них відносяться нездужання, холодний піт, свербіж, відчуття поколювання в руках, ногах, носі, очах і піднебінні, металевий присмак, відчуття жару, легке почервоніння, охриплість, “локшина в горлі”, виділення з носа, прискорений і слабкий пульс і низький кров’яний тиск [7].
За ними слідують інші, що стосуються, зокрема, шкіри, дихальної, шлунково-кишкової або кровоносної систем.

Анафілаксія – основні симптоми

  • Шкірні: кропив’янка, набряк очей і рота, свербіж, еритема
  • Респіраторні: задишка, хрипи, кашель, набряк горла, нежить, закладеність носа
  • Серцево-судинні: запаморочення, непритомність, зниження артеріального тиску
  • Шлунково-кишкові: нудота, блювання, спазми та болі в животі
  • Інші симптоми: головний біль, біль у грудях, судоми[8].

Найпоширенішими симптомами анафілактичного шоку є шкірні симптоми та задишка. Вони спостерігаються у 90% та 50% людей відповідно[9].

Як допомогти пацієнту

Усі фахівці сходяться на думці, що швидка перша допомога при анафілактичному шоці має вирішальне значення. Представники Всесвітньої алергологічної організації розробили спеціальний порядок дій при анафілаксії. Вона включає в себе кілька етапів.

  • Допомога постраждалій людині повинна починатися з усунення алергену.
  • Далі необхідно оцінити, чи притомна вона, чи дихає, чи є пульс, чи є шкірні симптоми і скільки приблизно вона може важити.
  • Наступний крок – покликати на допомогу.
  • Після цього слід ввести адреналін внутрішньом’язово в середину стегна. Його доза також важлива. У дітей загальна доза становить максимум 0,3 мг, у дорослих – до 0,5 мг.
  • Якщо пацієнт не відреагував на першу дозу адреналіну, наступні дози можна ввести через 5-15 хвилин.
  • Пацієнта слід покласти на спину і не дозволяти йому вставати. Якщо йому важко дихати, слід підняти його ноги.
  • Якщо можливо, можна дати кисень.
  • Регулярно перевіряйте артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і дихання та (за необхідності) будьте готові виконати СЛР.

___________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] R. Kurzawa, Anafilaksja – nie jedno ma imię, Alergia Astma Immunologia, 2017
[2] M. Castells, R.Horan, P. Ewan, M. Church, A. Schefter, Anafilaksja, Alergia, 2003
[3] A. Sybilski, Choroby alergiczne u dzieci, 2018
[4] K. Jahnz-Różyk, F. Raciborski, A. Kłak, A. Śliwczyński, Anafilaksja. Problem zdrowotny i społeczny, 2016
[5] A. Sybilski, Choroby alergiczne u dzieci, 2018
[6] K. Jahnz-Różyk, F. Raciborski, A. Kłak, A. Śliwczyński, Anafilaksja. Problem zdrowotny i społeczny, 2016
[7] A. Sybilski, Choroby alergiczne u dzieci, 2018
[8] K. Jahnz-Różyk, F. Raciborski, A. Kłak, A. Śliwczyński, Anafilaksja. Problem zdrowotny i społeczny, 2016
[9] Światowa Organizacja Alergii (WAO), Biała Księga Alergii, 2013