Омела – у світі рослин і символів
Омела звичайна (Viscum album) — вічнозелена багаторічна напівпаразитична рослина, що росте переважно на листяних деревах (наприклад, дубі та яблуні). Має кулясту форму. Може досягати діаметра до 1 метра [2]. Це ключовий вид в екосистемах Європи (і за її межами). Проте її все частіше ідентифікують як загрозу стану лісів [6].
Омела має унікальний характер як у рослинному світі, так і в народних віруваннях. Вона постійно викликає інтерес науковців. У літературі описується як рослина, священна для галлів (кельтів), які пов’язували омелу з культом відродженого сонця. Друїди готували з неї напій – протиотруту від усіх отрут [5]. Вважалося, що омела забезпечує добробут, зміцнює почуття та відганяє «нечисту силу» [5]. Вона стала символом миру, злагоди, багатства та родючості. Під омелою не може бути ні суперечок, ні кровопролиття [4]. Однак цілуватися можна і навіть потрібно. Цей звичай існує з XVII століття і пов’язаний із різдвяною традицією [4]. Омела, як рослина, що цілий рік зберігає свій зелений колір, стала заміною біблійного «дерева життя» (так само, як і ялинка) [5]. Вона символізує перемогу життя над зимовою смертю [4].
Лікувальні властивості омели. Застосування в онкології
Масштаби використання омели білої в природній медицині вражають – ще з часів Гіппократа і навіть раніше [1,2,3]. Цю рослину охоче використовували для приготування лікарських екстрактів [2]. Її розглядали як ліки від епілепсії, набряків, хвороб серця, селезінки, психічних захворювань [2,3]. Рослину вважали панацеєю майже від усіх недуг – як тіла, так і душі [2]. Сьогодні відомо, що омела насправді має численні лікувальні властивості. Екстракт омели містить, серед іншого: білки та пептиди, такі як лектини та віскотоксини. Лектини мають імуностимулюючу дію, віскотоксини – цитотоксичну [1,2].
У даний час омела відіграє все більшу роль в онкології. У 19 столітті завдяки Рудольфу Штайнеру її почали використовувати для лікування раку. А пізніше також епілепсії, артриту, безпліддя і гіпертонії [1,2,3]. Робота, розпочата Штайнером, призвела до створення першого препарату Iscar (Іскадор) у 1926 році. Являє собою ферментований екстракт омели білої, призначений для підшкірного введення [3]. Лікування екстрактами омели білої особливо популярно в Німеччині та Швейцарії [2]. Ці препарати вводять в ділянку пухлини (в поступово зростаючих концентраціях) 2-3-тижневими циклами [2].
Після лікування препаратами омели пацієнти помітили не тільки пригнічення розмноження ракових клітин і їх знищення, а й додаткову користь для здоров’я. Наприклад, зменшення побічних ефектів радіо- та хіміотерапії та підвищення імунітету організму [3]. Дослідження ефективності цих препаратів у подальшому клінічному застосуванні ще тривають.
Читайте також:
Анафілаксія після приготування омели
Лікування екстрактами омели зазвичай добре переноситься. Здебільшого повідомляють про легкі побічні ефекти (наприклад, місцеві реакції після ін’єкції, головні болі, підвищення температури тіла). Проте було зареєстровано кілька випадків анафілаксії після введення цього типу препаратів [1]. Механізм серйозних побічних ефектів після ін’єкції екстракту омели залишається невідомим [2].
У науковій літературі описано випадок 59-річної жінки, яка отримала екстракт омели у вигляді ін’єкції з вітаміном В12 у клініці в Мюнхені. Це був елемент допоміжної протипухлинної терапії при лікуванні раку товстої кишки [1]. Раніше – протягом двох років – хвора переносила такі ін’єкції. Вона не повідомила про будь-які побічні ефекти. Проте після одного з введень у неї стався анафілактичний шок. Протягом 10 хвилин після ін’єкції виникли такі симптоми, як генералізована кропив’янка, набряк губ і язика, нудота, блювання та задишка. Шкірні проби з екстрактом омели дали позитивні результати – реакція була миттєвою. Також були проведені тести на активацію базофілів, вивільнення гістаміну та імуноблот. IgE-опосередкована анафілаксія була виявлена у відповідь на віскотоксини омели [1].
Z uwagi na alergizujące działanie ekstraktu z jemioły badacze ostrzegają przed jego stosowaniem bez nadzoru lekarskiego. Zagrożeniem są tutaj szczególnie tzw. terapie alternatywne, promowane jako wolne od działań niepożądanych [2].
Aleksandra Lipiec
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
