Strefa Alergii | Рік з алергією

Тимофіївка лучна – королева алергенних трав

/ 5.

Data publikacji: 2024-06-13
Читається за 6 хвилин
Тимофіївка лучна росте на луках, пасовищах і газонах. Хоча це лише один з тисяч видів трав, в алергології вона важливіша за всі інші, оскільки слугує взірцевим прикладом. Саме трави - на чолі з Тимофієм - відповідальні за виникнення симптомів алергії у більшості людей, які страждають від сінної лихоманки в літній сезон. Які алергени ховаються в цій непримітній рослині? І чи справді її присутність має бути такою неприємною?

Пилок трав у повітрі

Трави, які запилюються вітром, є основною причиною пилкової алергії не тільки в Польщі, але й у всьому світі [4]. Вони є причиною більшості випадків сезонного алергічного ринокон’юнктивіту [9]. Крім того, дослідження, проведене в Іспанії, показало, що пилок трав може бути основним джерелом симптомів у понад 30% астматиків [3].

У Центральній Європі основний сезон пилкування трав триває з другої половини травня до першої половини липня [9]. Темпи їх росту і розвитку влітку дуже інтенсивні, а перебіг вегетації в основному визначається погодними умовами [5].

Коли цвіте тимофіївка лучна? Запилення, вирощування

Зразковим представником цієї групи рослин є тимофіївка лучна (лат. Phleum pratense) – висока трав’яниста рослина. Хоча вона не переважає на пасовищах або газонах, її можна знайти в більшості посадкових сумішей. Тому її присутність дуже помітна, особливо під час сезону пилкування. Належить до родини Poaceae, яка складається з близько 12 000 різних видів трав (у Польщі їх близько 325) [6,7].

Tymotka łąkowa

Суцвіття тимофіївки лучної, циліндричної форми. Ця трава дуже добре пристосована до зростання на прохолодних вологих ґрунтах, але має погану стійкість до посухи, спеки та засолення [10,11]. Вона також має гіршу енергію проростання, ніж більшість кормових трав [10], має неглибоке коріння і тому погано росте на піщаних ґрунтах, але її відносно легко вирощувати і висівати [10,11]. ЇЇ можна висівати двічі на рік – навесні (квітень-травень) або наприкінці літа-осені (серпень-вересень, можливо, на початку жовтня) [7]. Тимофіївна лучна, на відміну від інших сезонних трав, утворює квіти і насіння протягом усього літа [10].

Пік пилку тимофіївки лучної в Польщі припадає на червень і першу половину липня [8]. У його пилку виявлено численні алергенні компоненти [3]. Тому індивідуальні профілі сенсибілізації до Phleum pratense дуже варіабельні [3]. Найбільш поширеними алергенами є Phl p 1 та Phl p 4 [3,4]. Молекула Phl p 5, яка є одним з найбільш алергенних білків, знайдених у пилку, стає алергенною лише після тривалої експозиції [3]. Це одна з найбільш ретельно охарактеризованих алергенних молекул [12]. На відміну від нього, білки Phl p 7 і Phl p 12 відрізняються найвищою перехресною реактивністю [3].

Симптоми алергії на лугові трави

Алергія на тимофіївку та інші трави проявляється насамперед:

  • свербіжем,
  • водянистими виділеннями та закладеністю носа,
  • чханням,
  • сльозотечою та почервонінням очей,
  • печінням кон’юнктиви,
  • пилковою астмою (приступоподібний кашель, хрипи, задишка, відчуття стиснення в грудях) [9].

Перші симптоми у 25% алергіків виникають вже при концентрації 20 пилкових зерен на кубічний метр [9].

Łąka obrośnięta tymotką

Чи можна врятуватися від тимофіївки?

Пилку тимофіївки лучної дуже багато в повітрі під час сезону пилкування (один мільйон зерен на рослину). Мікроскопічний розмір (15-55 мікрометрів у діаметрі) робить її легкою і здатною переміщатися на величезні площі, особливо у вітряні дні [12,13]. Врятуватися від неї не завжди можливо, але – щоб запобігти тяжкості симптомів алергії – варто використовувати різні види профілактики та захисту.

Основою є дотримання моніторингу пилку (пилковий календар). Він підкаже, в які дні можна очікувати високу концентрацію пилку в повітрі. Коли Тимофій сильно пилкує, найкраще:

  • утриматися від прогулянок, провітрювати квартиру і відкривати вікна в машині,
  • не косити траву самостійно і уникати свіжоскошених газонів,
  • носити маску та окуляри, щоб захистити очі від пилку на відкритому повітрі,
  • після повернення додому випрати одяг і прийняти душ (не забудьте помити голову),
  • сушити білизну в приміщенні,
  • відпочивати там, де немає алергенних трав або кількість їх пилку менша (гори, море) [13].

Тимофіївна лучна – десенсибілізація (імунотерапія)

Пилок тимофіївки лучної та інших сенсибілізуючих трав дуже схожий за структурою, циркулює в повітрі в один і той самий час, а інтенсивність пилку схожа. Це ускладнює ідентифікацію конкретного виду, який викликає симптоми [12]. Однак наявних методів діагностики достатньо для проведення ефективного лікування.

Саме натуральний екстракт пилку трав був першим екстрактом, який коли-небудь використовувався в імунотерапії – методі лікування для створення толерантності до алергенного пилку. Цей метод передбачає поступове введення зростаючих доз специфічного алергену [15].

Імунотерапія при полінозі є одним з видів десенсибілізації, ефективність якого найкраще задокументована [15]. Дуже хороші результати імунотерапії можна очікувати в осіб, сенсибілізованих до молекул Phl p 1 і Phl p 5, тоді як сенсибілізація до Phl p 7 і/або Phl p 12 не є показанням для введення алергенної вакцини [16].

Доступні на сьогоднішній день препарати для десенсибілізації містять екстракт алергену однієї трави (тимофіївка) або декількох різних трав [12]. Ці препарати призначені для підшкірного (ін’єкційного) або сублінгвального застосування [14]. Лікування триває щонайменше три роки і має проводитися під наглядом алерголога.

Aleksandra Lipiec

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Błażowski Ł., Myszkowska D., Tymotka łąkowa (Phleum pratense) (2023). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/podrecznik/alergologia/chapter/B77.132.39.2.2.1.

[2] Behrendt H. i in., Timothy Grass (Phleum pratense L.) Pollen as Allergen Carriers and Initiators of an Allergic Response (1999). International Archives of Allergy and Immunology, 118, 414–418. Online: https://mediatum.ub.tum.de/doc/1218756/document.pdf

[3] Buczyłko K., Komponenty pyłku traw na przykładzie tymotki (2018). Alergia, 3, 17–23. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2019/02/3_2018_Buczy%C5%82ko_Komponenty_py%C5%82ku_traw_na_przyk%C5%82adzie_tymotki01.pdf

[4] Beitia J.M. i in., Allergenic profile to Phleum pratense and immunological changes induced after grass allergen-specific immunotherapy (2014). International Archives of Allergy and Immunology, 165(1), 9–17. Online: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25277364/

[5] Łyszczarz R., Modelowe badania nad wpływem terminu zbioru pierwszego odrostu na wielkość i jakość plonu tymotki łąkowej ‘Kaba’ (2001). Łąkarstwo w Polsce (Grassland Science in Poland), 4, 75–89.

[6] Visez N. i in., Biochemical composition of Phleum pratense pollen grains: A review (2021). Molecular Immunology, 36, 98–109. Online: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34098345/

[7] Eksperci UPWr: Jak dbać o trawnik? (2021). Uniwersytet Przyrodniczy we Wrocławiu. Głos Uczelni. Online: https://upwr.edu.pl/aktualnosci/eksperci-upwr-jak-dbac-o-trawnik-3511.html

[8] Samoliński B., Krzych-Fałta E., Lipiec A., Samoliński K., Przygotowanie do sezonu pylenia 2023 (2022). Alergoprofil, 18(4), 3–10. Online: https://journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/2696/2610

[9] Rapiejko P., Alergeny pyłku roślin (2012). Wyd. III. Medical Education, Warszawa.

[10] Casler M.D., Undersander D.J., Identification of Temperate Pasture Grasses and Legumes (2019). Horse Pasture Management. Academic Press, Cambridge.

[11] Forage Identification: Timothy (Phleum pratense L.). University of Wyoming. Departament of Plant Sciences. Online: https://www.uwyo.edu/plantsciences/uwplant/forages/grasses/timothy.html

[12] Nittner-Marszalska M., Immunoterapia alergenowa w ANN wywołanym przez pyłki traw. Skuteczność i bezpieczeństwo szczepionki podjęzykowej 5 traw (2014). Alergia, 4, 28–31. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/Immunoterapia-alergenowa-w-ANN-wywo%C5%82anym-przez-py%C5%82ki-traw.pdf

[13] Majsiak E., Pyłkowe pytania i odpowiedzi (2022). Strefa Alergii. Online: https://strefaalergii.pl/trendy/pylkowe-pytania-i-odpowiedzi/

[14] Panaszek B., Innowacyjna podjęzykowa immunoterapia alergenowa u chorych uczulonych na pyłki traw (2017). Alergia, 4, 11–14. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2018/05/Innowacyjna_podjezykowa_immunoterapia_alergenowa_u_chorych_uczulonych_na_pylki_traw.pdf

[15] Rogala B., Cichocka-Jarosz E., Zasady swoistej immunoterapii alergenowej. Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/podrecznik/pediatria/chapter/B42.167.21.

[16] Majsiak E., Diagnostyka molekularna w kwalifikowaniu do immunoterapii (2024). Magazyn Strefa Alergii, 1(6), 10–12. Online: https://strefaalergii.pl/abc-alergii/diagnostyka-molekularna-w-kwalifikowaniu-do-immunoterapii/