Strefa Alergii | Рік з алергією

Ранні алергени. Що пилить у січні?

/ 5.

Data publikacji: 2025-01-21
Читається за 3 хвилини
Хоча зимова погода, здається, сприятлива для чутливих до пилку алергіків, перші алергени можуть циркулювати в повітрі вже в січні. Алергологи незабаром почнуть стежити за звітами про пилок ліщини та вільхи, які відкривають сезон запилювання.

Пилок ліщини, або ранні алергени: час діяти!

Pyłek leszczyny należy do wczesnych alergenów

Ліщина – перший і водночас один з найбільш алергенних пилків, з яким стикаються алергіки. Іноді він починає поширюватися в повітрі вже в першій половині січня, але зазвичай це відбувається наприкінці місяця (залежно від погодних умов) [1,3,4,5]. У Польщі дико росте лише один вид – ліщина звичайна (Corylus avellana) [5]. Початком запилення ліщини неофіційно вважається початок ранньої весни [4]. Найбільша концентрація пилку цієї рослини очікується в березні [4].

Симптоми алергії на ліщину (алергічний ринокон’юнктивіт) з’являються при концентрації 80 z/м3 у всіх сенсибілізованих осіб. Концентрація вище 150 z/м3 вважається порогом для виникнення важких симптомів [3].

Концентрації пилку ліщини сильно залежать від регіону – у 2007 році концентрації в Любліні були в 15 разів вищими, ніж у Вроцлаві [5]. Пацієнти з алергією на фундук мають перехресні реакції з пилком інших рослин. Це означає, що симптоми алергії можуть виникати також під час сезону пилкування вільхи та берези [3,5]. Крім того, деякі алергіки, чутливі до пилку ліщини, також реагують на фундук і навіть на яблука, вишні, селеру та моркву [4,5].

Вільха у січні. Чи буде більше ранніх алергенів?

Протягом останнього століття спостерігалося надзвичайне зростання захворюваності на поліноз [6]. Останні роки показують, що початок пилкової алергії значно змістився – на 10 і навіть 40 днів [7]. Великі коливання (30-50 днів) відбуваються, зокрема, протягом сезону пилкування ліщини та вільхи [8].

Вільха, яка є другим у списку ранніх алергенів, може запилюватися вже в січні, хоча зазвичай початок її пилкового сезону припадає на лютий. За нею йдуть тополя, верба і тис, які – поки що – зазвичай починають запилюватися лише з березня [10].

А як щодо бур’янів та трав? Ці алергени, яких найбільше в повітрі наприкінці літа та восени, починають виділяти пилок на 5-15 днів пізніше, ніж у попередні роки [7].

Це пов’язано з впливом атмосферних умов, таких як температура та опади [7]. Вже кілька десятиліть спостерігається, що підвищення температури означає більш ранній початок сезону пилкування [7]. Крім того – через збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері – спостерігається збільшення виробництва пилку [7].

Дослідження, проведені в Кракові (2010-2015 рр.), показали, що високі концентрації пилку вільхи та ліщини на 100% збігаються з високими концентраціями PM 10 [11]. Це сигнал, який чітко вказує на те, що присутність пилку в повітрі буде ставати все більшою проблемою для алергіків. Агресивність пилку зростає (оскільки в ньому міститься більше алергенів), а тривалість його присутності в повітрі подовжується [10].

Smog nad miastem

Не лише пилок – інші інгаляційні алергени

Не лише ранні пилкові алергени можуть погіршити самопочуття алергіків взимку. Спори плісняви, особливо з роду Cladosporium, є проблемою цілий рік. Їхній присутності сприяє відсутність морозів і висока вологість, а ці умови стають все більш поширеними взимку. У 2023 році середня температура січня в Польщі становила 2,9°C [12].

На гриби кладоспорії припадає до 80% спор, виявлених у повітрі [13]. Вони є поширеним інгаляційним алергеном, але алергія лише на гриби, а особливо на один вид, зустрічається рідко. Зазвичай вона супроводжує алергію на кліщів або пилок [13].

Іншим важливим джерелом інгаляційних алергенів є кліщ домашнього пилу. Про наявність кліщів також слід пам’ятати в січні. Це пов’язано з тим, що домашні інтер’єри під час опалювального сезону є ідеальним середовищем для процвітання цих павукоподібних.

PRZECZYTAJ TAKŻE

[1] Komunikat aerobiologiczny. Alergen.info. Online: http://www.alergen.info.pl/

[2] Aktualna prognoza pylenia. Momester Nasal. Online: https://www.momesternasal.pl/aktualna-prognoza-pylenia/

[3] Pyłek leszczyny w powietrzu wybranych miast Polski w 2015 r. (2015). Alergoprofil, 11(3), 40–44. Online: http://www.mededu.home.pl/linki/AP3-2015_Pylek_leszczyny_w_powietrzu_wybranych_miast_Polski.pdf

[4] Kalendarz pylenia – cz. 1 Leszczyna. Online: https://alergiczne.info/kalendarz-pylenia-cz-1-leszczyna/

[5] Rapiejko P., Lipiec A., Alergeny pyłku leszczyny (2007). Alergoprofil, 3(2), 24–29. Online: https://www.journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/9/6

[6] Majkowska-Wojciechowska B., Pyłek roślin i alergeny sezonowe w Polsce (2016). Alergia Astma Immunologia, 21 (1): 5–15. Online: https://alergia-astma-immunologia.pl/2016_21_1/AAI_01_2016_majkowska.pdf

[7] Zhang Y., Steiner A.L., Projected climate-driven changes in pollen emission season length and magnitude over the continental United States (2022). Nature Communications, 13(1234). Online: https://www.nature.com/articles/s41467-022-28764-0

[8] Rapiejko P., Lipiec A., Analiza stężenia pyłku leszczyny, olszy i brzozy w Polsce w 2010 roku (2010), 1, 51–52. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/Analiza-st%C4%99%C5%BCenia-py%C5%82ku-leszczyny-olszy-i-brzozy-w-Polsce-w-2010-roku.pdf

[9] Rapiejko P., Alergeny pyłku olszy (2007). Alergoprofil, 3(3), 28–33. Online: https://www.journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/22/18

[10] Wantuch D., Sezon na alergie. Alergicy cierpią dłużej i bardziej niż kiedyś. Dlaczego? (2022). Gazeta Wyborcza. Online: https://krakow.wyborcza.pl/krakow/7,44425,28468823,sezon-na-alergie-alergicy-cierpia-dluzej-i-bardziej-niz-kiedys.html

[11] Czarnobilska E. i in., Wpływ zanieczyszczenia powietrza na wzrost występowania chorób alergicznych (2017). Przegląd Lekarski, 74(11), 575–580. Online: https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream/handle/item/142161/czarnobilska_et-al_wplyw_zanieczyszczenia_powietrza_na_wzrost_wystepowania_chorob_alergicznych_2017.pdf?sequence=1&isAllowed=y

[12] Miętus M., Charakterystyka wybranych elementów klimatu w Polsce w styczniu 2023 roku (2023). Online: https://imgw.pl/wydarzenia/charakterystyka-wybranych-elementow-klimatu-w-polsce-w-styczniu-2023-roku

[13] Wiszniewska M., Alergia dróg oddechowych na grzyby pleśniowe uwarunkowana ekspozycją komunalną i zawodową: występowanie, czynniki ryzyka, obraz kliniczny (2007). Online: https://ppm.imp.lodz.pl/docstore/download/IMP08f80726da1b4451897d83f9dd248b3a/WiszniewskaM_doktorat_wcag.pdf?entityType=