Пилок ліщини, або ранні алергени: час діяти!
Ліщина – перший і водночас один з найбільш алергенних пилків, з яким стикаються алергіки. Іноді він починає поширюватися в повітрі вже в першій половині січня, але зазвичай це відбувається наприкінці місяця (залежно від погодних умов) [1,3,4,5]. У Польщі дико росте лише один вид – ліщина звичайна (Corylus avellana) [5]. Початком запилення ліщини неофіційно вважається початок ранньої весни [4]. Найбільша концентрація пилку цієї рослини очікується в березні [4].
Симптоми алергії на ліщину (алергічний ринокон’юнктивіт) з’являються при концентрації 80 z/м3 у всіх сенсибілізованих осіб. Концентрація вище 150 z/м3 вважається порогом для виникнення важких симптомів [3].
Концентрації пилку ліщини сильно залежать від регіону – у 2007 році концентрації в Любліні були в 15 разів вищими, ніж у Вроцлаві [5]. Пацієнти з алергією на фундук мають перехресні реакції з пилком інших рослин. Це означає, що симптоми алергії можуть виникати також під час сезону пилкування вільхи та берези [3,5]. Крім того, деякі алергіки, чутливі до пилку ліщини, також реагують на фундук і навіть на яблука, вишні, селеру та моркву [4,5].
Вільха у січні. Чи буде більше ранніх алергенів?
Протягом останнього століття спостерігалося надзвичайне зростання захворюваності на поліноз [6]. Останні роки показують, що початок пилкової алергії значно змістився – на 10 і навіть 40 днів [7]. Великі коливання (30-50 днів) відбуваються, зокрема, протягом сезону пилкування ліщини та вільхи [8].
Вільха, яка є другим у списку ранніх алергенів, може запилюватися вже в січні, хоча зазвичай початок її пилкового сезону припадає на лютий. За нею йдуть тополя, верба і тис, які – поки що – зазвичай починають запилюватися лише з березня [10].
А як щодо бур’янів та трав? Ці алергени, яких найбільше в повітрі наприкінці літа та восени, починають виділяти пилок на 5-15 днів пізніше, ніж у попередні роки [7].
Це пов’язано з впливом атмосферних умов, таких як температура та опади [7]. Вже кілька десятиліть спостерігається, що підвищення температури означає більш ранній початок сезону пилкування [7]. Крім того – через збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері – спостерігається збільшення виробництва пилку [7].
Дослідження, проведені в Кракові (2010-2015 рр.), показали, що високі концентрації пилку вільхи та ліщини на 100% збігаються з високими концентраціями PM 10 [11]. Це сигнал, який чітко вказує на те, що присутність пилку в повітрі буде ставати все більшою проблемою для алергіків. Агресивність пилку зростає (оскільки в ньому міститься більше алергенів), а тривалість його присутності в повітрі подовжується [10].
Не лише пилок – інші інгаляційні алергени
Не лише ранні пилкові алергени можуть погіршити самопочуття алергіків взимку. Спори плісняви, особливо з роду Cladosporium, є проблемою цілий рік. Їхній присутності сприяє відсутність морозів і висока вологість, а ці умови стають все більш поширеними взимку. У 2023 році середня температура січня в Польщі становила 2,9°C [12].
На гриби кладоспорії припадає до 80% спор, виявлених у повітрі [13]. Вони є поширеним інгаляційним алергеном, але алергія лише на гриби, а особливо на один вид, зустрічається рідко. Зазвичай вона супроводжує алергію на кліщів або пилок [13].
Іншим важливим джерелом інгаляційних алергенів є кліщ домашнього пилу. Про наявність кліщів також слід пам’ятати в січні. Це пов’язано з тим, що домашні інтер’єри під час опалювального сезону є ідеальним середовищем для процвітання цих павукоподібних.