Змінна концентрація пилку в повітрі
Концентрації пилку в повітрі залежать від погоди і демонструють добові коливання. Вони найвищі в другій половині дня і найнижчі вранці, хоча за деякими науковими даними вони змінюються лише незначно [2]. Запилення рослин сприяє сонячна та вітряна погода [5]. І навпаки, під час дощу спостерігається тимчасове зменшення кількості пилку всіх вітрозапильних рослин [8].
Як пахне повітря після бурі?
Запах повітря після бурі особливий – освіжаючий і свіжий. Створюється враження, що атмосфера очистилася. З’являється відчуття, що ми дихаємо на повні груди. Цей запах зумовлений підвищеним вмістом озону, який утворюється з атмосферного кисню в результаті електричних розрядів [6]. Але чи правда, що гроза з проливним дощем видаляє пилок з атмосфери?
Як поводиться пилок у повітрі після дощу?
Під впливом дощу пилок у повітрі набухає і, відповідно, збільшується у вазі. Потім він переміщується з краплями до землі, де осідає. Тож повітря на деякий час має бути вільним від нього, що підтверджує теорію про те, що після дощу алергіки мають найкращі умови для прогулянок. Аеробіологічні вимірювання, проведені після дощу, показують, що дощ дійсно викликає зниження концентрації пилку в повітрі [1]. Особливо, якщо злива дійсно сильна.
Це не означає, що опади, особливо слабкі та короткочасні, завжди зменшують симптоми алергії у людей, чутливих до алергенів, що містяться в повітрі. У деяких випадках вони можуть навіть загострювати їх. Чому?
Під впливом вологи площа поверхні пилку збільшується. Це, в свою чергу, призводить до того, що він має більший потенціал для накопичення забруднювачів. Таким чином, його алергенність може зростати [4]. Крім того, в результаті осмотичного шоку пилок лопається і вивільняє алергенні біологічні аерозолі мікроскопічного розміру [3,4]. Після розриву вони зменшують свій розмір до 20 разів (до діаметра, що вимірюється субмікрометрами).
У США вчені перевірили наявність цих мікрочастинок у повітрі після штормів, дощів і навіть торнадо [1]. Вони розглянули найбільш актуальні рослинні алергени: пилок берези (Bet v 1), амброзії (Amb a 1) і тимофіївки (Phl p 5) [1]. Вчені виявили, що після дощу концентрація фрагментів пилку зростає і залишається високою протягом декількох або навіть кількох годин [1,7]. При цьому вони мають набагато більшу здатність потрапляти в нижні дихальні шляхи, ніж неушкоджений пилок [4].
Американці відзначили, що концентрація субмікрометрових фрагментів пилку досягає піку під час конвективних штормів з рясними опадами і численними викидами [1]. Але ці фрагменти присутні в повітрі і під час невеликого дощу за відсутності блискавки.
Штормова астма
У світлі цих повідомлень не дивно, що виникнення гроз під час сезону пилкування пов’язане зі збільшенням кількості зареєстрованих нападів астми [3]. У кількох містах Європи та Австралії було виявлено збільшення частоти звернень до лікаря загальної практики або у відділення невідкладної допомоги серед людей з астмою саме тоді, коли починалася гроза [3]. Це явище отримало назву “епідемія штормової астми”.
Цікаво, що штормову астму пов’язують з алергією на спори плісняви – Alternaria або Cladosporium [9]. Така алергія у людей з астмою збільшує ризик загострень, пов’язаних зі штормом, у дев’ять разів. Період гроз збігається з сезоном пікової концентрації спор плісняви в повітрі. А під час грози ця концентрація ще більше зростає. Більше того, через зміни атмосферного тиску та вологості спори можуть розпадатися на частинки, які легко вдихаються [9].
Крім того, зміни температури навколишнього середовища та вплив озону можуть бути відповідальними за підвищення гіперреактивності бронхів під час грози [9].
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк