Strefa Alergii | Рік з алергією

Коли припадає пилок трава? Саме час!

/ 5.

Data publikacji: 2024-04-29
Читається за 7 хвилин
Алергіки все частіше шукають інформацію про те, коли у повітрі зʼявляється пилок трав. Це й не дивно - люді, які чутливі до нього вже відчувають погіршення самопочуття або ось-ось почнуть відчувати посилення симптомів алергії. За даними аеробіологічного моніторингу, цей пилок циркулює в повітрі вже більше тижня. І його концентрація зростає з кожним днем, чому сприяє сонячна погода.

Квітневий прорив: від дерев до трав

Наприкінці квітня людей з інгаляційною алергією зазвичай все ще турбує пилок берези [1]. Але не цього року. Береза почала і закінчила пилкування раніше, ніж зазвичай [1,3]. Але це не означає, що королева алергенних дерев закриває цьогорічний сезон. Дуб ще довго після неї пилкує, інтенсивно поширюючи алергени в лісах і парках. У деяких регіонах Польщі (особливо на півночі) наразі зафіксовані високі концентрації пилку цього дерева. Це може бути причиною виникнення симптомів алергічного ринокон’юнктивіту наприкінці квітня та на початку травня [4].

Pylenie traw w kwietniu

Іншими джерелами алергенного пилку дерев пізньої весни є граб, бук, тополя та платан. Останній ще кілька років тому був майже відсутній у Польщі. Сьогодні, хоча він все ще найпоширеніший у середземноморських країнах, його все частіше можна зустріти і в нашій країні. Особливо він зростає на північному заході Польщі [5], і відіграє все більшу роль у виникненні симптомів алергії. У даний час повітря на заході країни перенасичене пилком платана (висока концентрація) [1].

Провісник літа, або коли пилкуються трави

Майже одночасно із закінченням пилкування берези починається пилкування трав, а також кропиви [1]. З року в рік пилок трав виявляється в повітрі протягом дуже тривалого часу – з кінця квітня і початку травня до вересня або навіть початку жовтня [1]. І саме в цей період трави є ключовими інгаляційними алергенами. Пік їхнього пилку припадає на період з середини травня до середини липня [6]. У липні трави починають боротися за домінування з полиновим пилком.

У Західній та Центральній Європі пилок трав є основною причиною пилкової алергії [7]. У Польщі він має найбільше клінічне значення, що підтверджується результатами дослідження ECAP (Епідеміологія алергічних захворювань у Польщі). Під час сезону пилкування трав 16% поляків відчувають алергічні симптоми [8].

Початок алергії на пилок трав м’який, а його концентрація в повітрі зростає поступово. Це зовсім не так, як у випадку з березою, яка починає пилкуватися швидко [1]. На даний момент концентрація пилку трав на більшій частині території країни є середньою (лише подекуди все ще низькою) [1].

Kiedy pyli trawa

Головна трава – тимофіївка лучна

Трави – гетерогенна, різноманітна за видами група рослин. Однак вони настільки тісно пов’язані між собою, що пилок трав має майже ідентичну білкову структуру [6]. Саме тому вони перехресно реагують один з одним. Це означає, що при алергії на один вид, симптоми алергії можуть також виникати при контакті з пилком інших трав.

Серед інших, тимофіївка, лисохвіст, півники, райграс англійський, костриця лучна, тонконіг лучний, очерет звичайний, бермудська трава, а також культурні трави (тобто злаки), особливо жито, відіграють значну роль в алергії [6,9].

На сьогоднішній день алергени тимофіївки лугової (лат. Phleum pratense) є найбільш відомими і мають ключове значення в діагностиці та лікуванні цього виду алергії [6]. Основний з них, білок Phl p 1, викликає симптоми у 95% людей, чутливих до пилку трави. Другим провідним алергеном чебрецю є білок Phl p 5 [9].

Tymotka łąkowa

Сенсибілізація до цих алергенів може бути підставою для призначення імунотерапії, інакше відомої як десенсибілізація. Це єдиний метод лікування причинної алергії, який в принципі дуже добре працює лише у пацієнтів з інгаляційною алергією. При сенсибілізації до Phl p 1 та/або Phl p 5 існує висока ймовірність того, що десенсибілізація буде успішною [10]. Цікаво, що саме екстракт пилку трав був першим екстрактом, який коли-небудь використовувався для імунотерапії [9].

Пилок трав – симптоми алергії

Алергіки можуть самі переконатися, що пилок трав присутній, коли вони починають відчувати такі симптоми, як:

  • чхання,
  • свербіж та закладеність носа,
  • почервоніння, сльозотеча та печіння кон’юнктиви [6].

Коли концентрація пилку трав в атмосфері дуже висока, у хворих на алергічну астму часто виникають загострення. Про загострення можуть свідчити задишка, свистяче дихання, приступоподібний кашель і відчуття стиснення в грудях [6].

Aleksandra Lipiec

_____________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Prognoza pylenia. OBAS – Serwis Alergologiczny. Online: http://www.alergen.info.pl/

[2] Buczyłko K., Nie tylko alergeny: pyłek brzozy (2017). Alergia, 1, 15–19. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/15-19-Nie-tylko-alergeny-pylek-brzozy.pdf

[3] Lipiec A., Rapiejko P., Furmańczyk K., Jurkiewicz D., Charakterystyka sezonów pyłkowych najczęściej uczulających roślin na podstawie 15-letnich obserwacji w Warszawie (2018). Otolaryngologia Polska, 72(6), 44–53. Online: https://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.ceon.element-f5e8915f-51f9-3960-9554-7707d2ab2c81?q=bwmeta1.element.ceon.volume-60cb1baf-b278-36a4-addf-fe34b89da25f;12&qt=CHILDREN-STATELESS

[4] Rapiejko P., Alergeny pyłku dębu (2007). Alergoprofil, 3(3), 34–38. Online: https://www.journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/download/23/19/

[5] Błażowski Ł., Myszkowska D., Platan klonolistny (Platanus acerifolia) (2023). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/podrecznik/alergologia/chapter/B77.132.39.2.1.6.

[6] Rapiejko P., Alergia na pyłek traw (2014). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/chorobyalergiczne/alergeny/wziewne/61715,alergia-na-pylek-traw

[7] Myszkowska D., Jenner B., Charakterystyka dobowego rozkładu stężenia pyłku traw w sezonie pyłkowym (2009). Fragmenta Floristica et Geobotanica Polonica, 16(2), 405–414. Online: https://ruj.uj.edu.pl/server/api/core/bitstreams/c0a8b640-2756-4723-a497-5e5efd47e155/content

[8] Majkowska-Wojciechowska B., Pyłek roślin i alergeny sezonowe w Polsce (2016). Alergia Astma Immunologia, 21(1), 5–15. Online: https://alergia-astma-immunologia.pl/2016_21_1/AAI_01_2016_majkowska.pdf

[9] Buczyłko K., Komponenty pyłku traw na przykładzie tymotki (2018). Alergia, 3, 17–23. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2019/02/3_2018_Buczy%C5%82ko_Komponenty_py%C5%82ku_traw_na_przyk%C5%82adzie_tymotki01.pdf

[10] Majsiak E., Alergia na trawy i chwasty (2022). Strefa Alergii. Online: https://strefaalergii.pl/abc-alergii/alergia-na-trawy-i-chwasty/