Замкнені в чотирьох стінах
Наразі мешканці міст проводять від 60% до 90% свого часу в закритих приміщеннях. Цей відсоток найвищий серед дітей, людей похилого віку та хворих [1]. Тенденція, яку ми спостерігаємо, з низки причин викликає велике занепокоєння. Перш за все, варто зазначити, що повітря в будинках не приносить користі нашому здоров’ю. Його якість залежить від багатьох параметрів, таких як:
- температура,
- вологість,
- вентиляція,
- забруднення в приміщенні (як хімічне, так і біологічне),
- вік будівлі,
- тип системи опалення [1].
Багато з цих факторів одночасно впливають на ризик і перебіг алергічних захворювань [1]. Чим вологіше повітря в будинку, тим більший ризик заселення будівлі пліснявими грибами, які є причиною рецидивуючих симптомів у 3-10% алергіків [2]. Вологі та теплі умови сприяють розмноженню кліщів домашнього пилу. Алергени цих павукоподібних є одними з найпоширеніших сенсибілізаторів (поширеність алергії на кліщів у Польщі становить 28-33%). Вони відіграють важливу роль у розвитку бронхіальної астми [3].
Вчені стверджують, що саме наші домівки, а точніше, погано провітрювані, вологі інтер’єри, які кишать алергенами цілий рік, стоять за епідемією астми [4]. Окрім житла, такі типи будівель можуть бути і робочими місцями. Дослідження показують, що в розвинених країнах більше половини працівників проводять весь робочий день у приміщеннях, обтяжених так званим синдромом хворої будівлі (СХБ). При цьому 20-30% з них відчувають пов’язаний з цим дискомфорт [5].
Проблема центрального опалення
Недостатня вентиляція є причиною надмірної вологості. Однак окремою проблемою є центральне опалення, через яке вологість може впасти нижче 40%. Перебування в такому сухому середовищі сприяє пересиханню слизових оболонок [1]. Як наслідок, можуть виникати респіраторні симптоми – кашель, задишка та відчуття стиснення в грудях.
Крім того, система центрального опалення, яка працює в наших будинках більшу частину року (з початку жовтня до кінця квітня), посилює циркуляцію повітря. Як наслідок, алергени, що осідають на поверхнях підлог, меблів або радіаторів, починають циркулювати близько до наших дихальних шляхів [6]. Це можуть бути:
- частинки тваринного походження (лупа, епідерміс та інші виділення),
- кліщі та їх екскременти,
- плісняві грибки,
- рослинні алергени, принесені в будинок в сезон пилкування.
Багато що залежить від типу системи опалення. Наукові дослідження показали, що мешканці будинків, які опалюються системами, що використовують тверде паливо (дрова, вугілля) або газ, повідомляють про гірше самопочуття [1,7]. При спалюванні вугілля виділяються численні забруднюючі речовини у вигляді твердих частинок, оксиду вуглецю, діоксиду сірки або оксиду азоту [1]. Небезпечним є деревний дим. Вплив цього продукту згоряння пов’язаний з респіраторними захворюваннями у дітей. Також було доведено, що деревний дим порушує епітеліальний бар’єр [8].
Ось чому люди з інгаляційною алергією під час опалювального сезону схильні до посилення симптомів алергічного риніту та алергічної астми. А тим, хто лише кашляє вдома і не діагностував у себе алергію, варто подумати про діагностичні тести.
Як впоратися з кашлем під час опалювального сезону?
Щоб уникнути посилення кашлю та інших симптомів алергії в будинку, варто спочатку прибрати в приміщенні. Меблі та предмети, що збирають пил, слід прибрати, особливо килими, штори, декоративні подушки та килими. Як варіант, їх можна почистити пароочисником або випрати при високій температурі (понад 60 градусів) [3]. Дрібніші речі, наприклад, плюшеві іграшки, можна покласти в морозильну камеру. Але будьте обережні: заморожування не позбавляє від алергенів пилових кліщів, які все одно потребують механічного видалення (наприклад, прання) [9,10].
Не витирайте насухо, а використовуйте вологі ганчірки. Крім того, гладкі поверхні слід відполірувати, щоб уникнути накопичення пилу. Для прибирання можна використовувати спеціальні препарати, такі як акарициди (засоби для знищення пилових кліщів). Крім того, рекомендується використовувати пилососи з HEPA-фільтром для усунення забруднювачів, які впливають на самопочуття алергіка, але невидимі неозброєним оком [3].
Крім того, необхідно контролювати температуру та вологість у приміщенні. Пилові кліщі найбільш інтенсивно розмножуються при 25 градусах за Цельсієм (хоча це значення може варіюватися від 21 до 28 градусів) [3]. З іншого боку, зростанню цвілі сприяє вологість 70-80% [11]. Тому такі умови не повинні переважати в будинку. Рекомендована вологість повітря в приміщенні становить 40% [3], а оптимальна температура – 18-21 градус [12]. Якщо є проблеми з підтриманням цих параметрів, варто використовувати осушувач або зволожувач повітря. Також не варто забувати про часте провітрювання.
