Strefa Alergii | Рік з алергією

До якого часу триває пік пилкування берези?

/ 5.

Data publikacji: 2024-04-10
Читається за 5 хвилин
Квітень - місяць піку пилкування берези. Його тривалість та інтенсивність найбільше залежать від погоди. До якого часу триває пік пилкування берези? І що буде турбувати алергіків одразу після нього?

Пік тривоги щодо пилку берези

Окремі пилки берези були виявлені в повітрі вже наприкінці лютого [2]. Початок сезону пилкування берези відносно постійний (на відміну від ранньовесняних дерев: вільхи та ліщини) [5]. Однак він відбувається різко [7]. Цього року інтенсивний сезон пилкування берези здивував нас тим, що припав на Великдень незвично рано. Це “побічний ефект” сонячної погоди. Погодні умови були сприятливими не лише для прогулянок, але й для виділення аероалергенів.

Береза в Польщі може сильно пилити, а її алергени мають здатність подорожувати на значні відстані. Одна квітка берези здатна виробляти 20 000 пилкових зерен [1]. А перші симптоми алергії на березу з’являються вже при 20 зернах на кубічний метр повітря [4]. До 95% алергіків відчувають типові симптоми алергії, коли в повітрі міститься 80 пилкових зерен на кубічний метр [8].

При цьому не має значення, чи росте береза в місті – поруч із жвавою вулицею – чи в сільській місцевості – подалі від автомобільного руху. Доведено, що міське середовище сприяє підвищеному виділенню алергенів [1,5].

Brzozy rosnące nad wodą

До якого часу пилить береза? Сезон пилкування стає все довшим і довшим

Дослідження, проведені 15 років тому (2003-2017 рр.), свідчать, що дата закінчення пилкування берези в середньому припадає на 29 квітня (а початок – близько 10 квітня) [4]. Але траплялося, що пилку не було в повітрі вже в середині місяця або його виявляли в атмосфері навіть у травні (у 2022 році – у другій декаді травня) [4,6]. У 15-річних спостереженнях середній період концентрації пилку берези в повітрі (тобто високої концентрації цього алергену) становив 27 днів [4]. Водночас слід пам’ятати, що існує дворічний цикл інтенсивності пилкування берези (менш інтенсивний сезон чергується з більш інтенсивним) [6,7]. Найінтенсивніший сезон припадає на 2024 рік.

Таким чином, сезон пилкування берези – і не тільки – характеризується мінливістю, як з точки зору тривалості, так і концентрації пилку. У цьому контексті важливими факторами є, серед іншого, атмосферні умови та якість повітря. Забруднювачі впливають як на реактивність слизових оболонок, так і на сенсибілізуючий потенціал самого пилку [4]. Вони роблять пилкові алергени більш агресивними, довше зберігаються в атмосфері та збільшують ареал їх розповсюдження [5]. Згідно з багаторічними спостереженнями в Європі спостерігається тенденція до зростання концентрації пилку берези в повітрі. Імовірно, це пов’язано із систематичним підвищенням середньої температури [5].

А коли закінчується пилок берези, в атмосфері вже починає підніматися пилок трав, кількість якого також збільшується через зміну клімату [5]. Цей пилок починає ставати ключовим інгаляційним алергеном, починаючи з травня. Найвищої концентрації він досягає в червні. У серпні королем є полин [4].

Aleksandra Lipiec

____________
Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Buczyłko K., Nie tylko alergeny: pyłek brzozy (2017). Alergia, 1, 15–19. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/15-19-Nie-tylko-alergeny-pylek-brzozy.pdf

[2] Komunikat pyłkowy z dnia 22.02.2024 (12–18 lutego 2024 r.). Uniwersytet Medyczny w Łodzi. Klinika Immunologii i Alergii. Online: https://immunologia.umed.pl/pliki/komunikat-3-z-22.02.2024.pdf

[3] Prognoza pylenia. Komunikat na okres: 09–20.04.2024. OBAS. Serwis Alergologiczny. Online: http://www.alergen.info.pl/

[4] Lipiec A., Rapiejko P., Furmańczyk K., Jurkiewicz D., Charakterystyka sezonów pyłkowych najczęściej uczulających roślin na podstawie 15-letnich obserwacji w Warszawie (2018). Otolaryngologia Polska, 72(6), 44–53. Online: https://yadda.icm.edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.ceon.element-f5e8915f-51f9-3960-9554-7707d2ab2c81?q=bwmeta1.element.ceon.volume-60cb1baf-b278-36a4-addf-fe34b89da25f;12&qt=CHILDREN-STATELESS

[5] Myszkowska D., Ziemianin M., Czarnobilska E., Wpływ czynników środowiskowych na modyfikacje ekspozycji na alergeny pyłkowe (2017). Przegląd Lekarski, 74(11), 595–601. Online: https://ruj.uj.edu.pl/server/api/core/bitstreams/66ea5906-36b2-4b84-8c7c-eed0ad2b7a42/content

[6] Rapiejko A., Jurkiewicz D., Lipiec A., Very high birch pollen concentration in the air in selected Polish cities in 2022 – clinical implications (2022). Otolaryngologia Polska, 76(6), 30–36. Online: https://otolaryngologypl.com/resources/html/article/details?id=232903

[7] Rapiejko P., Lipiec A., Malkiewicz M., Puc M., Antonik P., Sezon pylenia leszczyny, olszy i brzozy w 2006 roku (2006). Alergia, 2, 17–19. Online: https://www.researchgate.net/publication/281936766_The_hazel_alder_and_birch_pollination_in_2006_year

[8] Rapiejko P., Rudzki E., Pyłek brzozy (2012). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/chorobyalergiczne/alergeny/wziewne/58105,pylek-brzozy

[9]  Zhang Y., Steiner A.L., Projected climate-driven changes in pollen emission season length and magnitude over the continental United States (2022). Nature Communications, 13(1234). Online: https://www.nature.com/articles/s41467-022-28764-0