Пилок берези – страшний сон для алергіків по всій Європі
Пилок берези є домінуючим пилком дерев у Північній та Центральній Європі. На нашому континенті поширеність алергії на березу становить 8-16% [1]. Вона є однією з основних причин алергічного риніту, а також важливим фактором, який може посилювати симптоми алергічної астми [1]. Основним алергеном берези є білок, позначений як Bet v 1. Саме цей алерген відіграє першочергову роль як причина сенсибілізації в країнах Північної Європи. Інші алергенні білки – Bet v 2 і Bet v 4 – лідирують на півдні [2].
Алергія на березу та пилок ліщини і вільхи, тобто перехресні реакції
Береза тісно пов’язана з іншими деревами. Їх пилок містить білки зі структурою, подібною до Bet v 1. Задіяні представники двох родин:
- Betulaceae: вільха (Aln g 1), ліщина (Cor a 1), граб (Car b 1),
- Fagaceae: дуб (Que a 1), каштан (Cas s 1), бук (Fag s 1) [1].
Існує широка перехресна реактивність між пилком Betulaceae та Fagaceae [1]. Що це означає? Є ризик того, що алергенні білки-близнюки можуть бути переплутані нашою імунною системою. Тоді, у випадку алергічної гіперчутливості до берези, алергени з пилку іншого дерева можуть бути сприйняті як алергенні. Результатом є водянистий нежить, свербіж у носі, чхання, сльозотеча та печіння в очах, набряк кон’юнктиви та інші специфічні для алергії скарги.
Тому сезон прояву симптомів алергії на березу виходить за межі періоду цвітіння цього дерева, який зазвичай триває з першої половини квітня до початку травня [3]. Деякі люди відчувають симптоми вже в січні. Саме тоді в повітрі циркулює пилок ліщини, який перехрещується з пилком берези, а невдовзі за ним – пилок вільхи [3]. Теоретично, персистенція симптомів – навіть при алергії лише на березу – можлива протягом усього сезону цвітіння дерев, який триває в Польщі близько 5 місяців. Однак варто зазначити, що сенсибілізовані особи можуть реагувати на пилок окремих дерев у різному ступені [1].
Що спільного між пилком берези та фруктами?
Подібні білки до Bet v 1 містяться в багатьох продуктах харчування, а це означає, що люди з алергією на березу можуть відчувати симптоми пилково-харчового синдрому [1]. Групи білків, які містяться як у пилкових зернах, так і в інших частинах рослин, наприклад, у фруктах, овочах, горіхах, називаються паналергенами [5,6].
Ця проблема є важливою, оскільки реакції гіперчутливості до перехресно-реактивних продуктів виникають у 70% людей з алергією на пилок берези [1]. До таких продуктів, в першу чергу, належать:
- яблуко,
- морква,
- фундук,
- арахіс,
- мигдаль,
- персики,
- абрикоси,
- селера,
- вишні,
- груші,
- сливи,
- ківі,
- соя [1].
Негайні місцеві реакції, такі як свербіж, поколювання та набряк губ, язика та горла, пов’язані з пилковим алергічним синдромом. Симптомами перехресної алергії, пов’язаної з пилком, є також порушення ковтання, набряк горла, кропив’янка, риніт і, в рідкісних випадках, анафілаксія [1].
Береза стає все більш алергенним деревом
За останні кілька десятиліть у деяких частинах Європи збільшився як рівень вмісту пилку берези в повітрі, так і ступінь чутливості до алергенів, що містяться в ньому [1]. Ці зміни зумовлені кількома причинами. З одного боку, дерево набуло популярності як декоративна рослина, а з іншого – спостерігається підвищення загальних температур. Підвищення температури впливає на життєвий цикл рослин. Вони змінюють не тільки тривалість дня, але й доступність води та поживних речовин, що містяться в ґрунті, а також сезонну та добову концентрацію пилкових зерен [1,7]. Завдяки м’яким зимам дерева починають цвісти раніше.
Зміна клімату також сприяє транспортуванню пилкових зерен берези з інших країн на великі відстані. Це означає, що алергени, принесені з південної Європи, можуть бути присутніми в повітрі ще до офіційного початку сезону пилкування берези, навіть у високих концентраціях [7].
Алергенний потенціал пилку збільшується при одночасній присутності в повітрі пилу Сахари або смогу [7,8].
Десенсибілізація до берези – єдине причинно-наслідкове лікування
При алергії на пилок берези застосовуються переважно ситуативні препарати, що полегшують симптоми. Основу лікування складають інтраназальні кортикостероїди та антигістамінні препарати (таблетки та інтраназальні) [9].
На противагу цьому, єдиним методом лікування з довготривалою ефективністю є імунотерапія – підшкірна (SCIT) або сублінгвальна (SLIT), тобто десенсибілізація [1,8,9]. Передумовою хорошого ефекту імунотерапії є десенсибілізація до тих білків, які насправді відповідають за алергічні реакції. У випадку з березою ефективність імунотерапії була підтверджена для білка Bet v 1. Людина з гіперчутливістю лише до цього одного алергену берези є ідеальним кандидатом для імунотерапії.
Дослідження підтверджують, що десенсибілізація призводить до значного і стійкого зменшення симптомів – як під час сезону цвітіння берези, так і протягом усього сезону пилкування дерев. Це зменшує використання симптоматичних препаратів як при алергічному ринокон’юнктивіті, так і при астмі, пов’язаній з алергією на березу [10].
