Strefa Alergii | Рік з алергією

Алергія на кропиву. Це можливо?

/ 5.

Data publikacji: 2022-08-22
Читається за 3 хвилини
З давніх-давен він був визнаний лікарською рослиною. Дослідники наголошують на її корисному впливі на наше здоров'я. Однак виявляється, що іноді вона може бути причиною неприємних недуг. Що робити, якщо у вас алергія на кропиву?

Де можна знайти кропиву?

Urtica, pokrzywa, alergia na pokrzywę

Кропива звичайна – дуже поширена рослина в багатьох регіонах світу. У дикому вигляді її можна знайти в Азії, Європі, Північній Америці та Північній Африці. Як рудеральна рослина, тобто така, що заселяє ґрунти, змінені людиною, вона також широко поширена в Польщі [1]. Так, її можна зустріти на узбіччях доріг, біля ферм, садів, оброблюваних полів, на лісових галявинах та водно-болотних угіддях.

Лікувальні властивості та алергія на кропиву

Кропива відома насамперед своїми лікувальними властивостями. Вона містить, серед іншого, магній, фосфор, кальцій, залізо, йод, калій і вітаміни А, К, В2, С. Кропива також містить мурашину, гліколеву і гліцеринову кислоти, а також інші речовини, такі як гістамін, фітостероли і флавоноїди.

Цікаво, що перші згадки про його лікувальні властивості датуються ще античними часами. Його цілющий потенціал описував, зокрема, Гіппократ[2].

За результатами клінічних досліджень підтверджено позитивний вплив цієї рослини. Її використовують для зниження рівня холестерину, сечовини, хлориду натрію, зменшення запалення, зняття болю, пригнічення випадіння волосся, розширення кровоносних судин і зниження артеріального тиску. Експерти підкреслюють, що кропива позитивно впливає на загоєння ран. Її листя також використовують як протизапальний засіб при ревматичних захворюваннях і запаленнях сечовивідних шляхів. Його можна використовувати для полегшення алергічних симптомів [3] завдяки високому вмісту активних сполук з протизапальними властивостями. Цікаво, що при вивченні лікувальних властивостей кропиви було виявлено, що деякі пацієнти, які приймали препарати з цієї рослини, мали алергічні симптоми[4].

Алергія на кропиву, що варто знати?

З 2003 по 2005 рік експерти проводили дослідження у групі з 660 пацієнтів з Варшавського регіону. Воно стосувалося вираженості симптомів алергічного ринокон’юнктивіту та бронхіальної астми у пацієнтів з алергією на пилок. Одним з досліджуваних алергенів був пилок кропиви. Виявилося, що у всій групі аж 27 відсотків людей мали алергію на цю рослину.
Цікаво, що, незважаючи на дуже високу кількість підтверджених алергій, дуже мало пацієнтів скаржилися на важковиліковні алергічні симптоми. Хворобливі реакції, викликані цим алергеном, виникали лише у 3% осіб з позитивним шкірним тестом[5].

Також виявляється, що ідентифікації алергену, відповідального за клінічні симптоми, перешкоджає схожий зовнішній вигляд пилку кропиви з парієтарією, рослиною з родини кропив’яних[6].

  • Як проявляється сенсибілізація до кропиви?

Люди з алергією на пилок кропиви зазвичай реагують печінням, свербінням і сльозотечею в очах, нежиттю, головним болем, загальною слабкістю і рідко – астмою[7].

Коли рослина є алергеном?

Пилкування кропиви у всіх регіонах Польщі починається в травні, найчастіше в другій і третій декаді місяця. Спочатку концентрація пилку низька. З початку червня вона стає високою і часто залишається на цьому рівні до кінця серпня. Закінчення сезону пилку кропиви припадає на вересень. Залежно від регіону країни він може тривати до другої декади місяця [8].

Agnieszka Kalinowska

_________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] K. Jakubczyk, K. Janda, S. Szkyrpan, I. Gutowska, J.,  Wolska, Pokrzywa zwyczajna (Urtica dioica L.), Pomeranian Journal of Life Sciences, 2015
[2] B Kasprowicz, Pokrzywa – właściwości lecznicze i kulinarne wykorzystanie, Food Forum, 2020
[3]  M.Pieszak, P. Mikołajczak, Właściwości lecznicze pokrzywy zwyczajnej (Urtica dioica L.), Postępy Fitoterapii 4/2010
[4] K. Jakubczyk, K. Janda, S. Szkyrpan, I. Gutowska, J.,  Wolska, Pokrzywa zwyczajna (Urtica dioica L.), Pomeranian Journal of Life Sciences, 2015
[5] P. Rapiejko, W. Stankiewicz, K. Szczygielski, D. Jurkiewicz, Progowe stężenie pyłku roślin niezbędne do wywołania objawów alergicznych, Otolaryngologia Polska, 2007
[6] P. Rapiejko, Alergeny pyłku roślin, 2012
[7] B. Majkowska-Wojciechowska, Pyłek roślin i alergeny sezonowe w Polsce, Alergia Astma Immunologia, 2016
[8] P. Rapiejko, Alergeny pyłku roślin, 2012