Strefa Alergii | основи алергії
Проблемний контакт

/ 5.

Читається за 23 хвилини
Іноді достатньо найменшого дотику, щоб на шкірі з’явилася червона пляма, припухлість або міхурець, наповнений рідиною. Як може проявлятися контактна алергія і які речовини викликають найбільшу чутливість?

Що таке контактна алергія?

Нею хворіють дорослі і діти. Підраховано, що в окремих країнах Західної Європи та США на неї страждають від 12,5 до 40,6% людей [1]. Це набуте захворювання, викликане підвищеною чутливістю організму до низькомолекулярних хімічних речовин, т.з. гаптенів. Безпосередній контакт із ними викликає зміни шкіри. Сам гаптен не завдає шкоди організму, і лише після того, як він проникає в шкіру і зв’язується з наявними в ній білками, стає алергеном і викликає захисну реакцію організму [2].

Контактна алергія проявляється змінами шкіри, найчастіше в місці контакту з сенсибілізуючою речовиною. Характеризується появою міхурців і везикул, що зливаються в більші вогнища, еритему, лущення і свербіж. Ураження зазвичай розвиваються протягом 24-48 годин після контакту з алергеном і можуть поширюватися з часом.

Що робить нас чутливими?

Виникнення контактної алергії залежить від навколишнього середовища, місця і способу роботи і навіть сучасних модних тенденцій, таких як пірсинг і носіння специфічних прикрас.

Іноді нею хворіють люди, які працюють в особливих умовах. Тоді ми маємо справу з професійними алергічними захворюваннями. До груп підвищеного ризику розвитку цього типу алергії входять: перукарі, прибиральники, медичні працівники, кухарі, будівельники, слюсарі.

Близько 4000 хімічних речовин можуть спровокувати контактну алергію. До найбільш поширених алергенних речовин належать: метали, консерванти та ароматизатори [3].

 

Слідкуйте за металами

Серед речовин, що викликають контактну алергію, важливу роль відіграють метали. Серед них найпоширенішими алергенними речовинами є: нікель, кобальт, хром і паладій. Існують також реакції на золото, алюміній і ртуть [4].

  • Нікель

Протягом багатьох років він займає перше місце в списку найпоширеніших контактних алергенів. Його можна знайти в прикрасах, аксесуарах для одягу, годинниках, монетах, столових приборах та інструментах. Він також використовується в медичних імплантатах та ортодонтичних апаратах.

Алергія на нікель частіше зустрічається у 10% жінок, залежно від країни проживання. Однак гіперчутливість до нікелю може коливатися від 4 до 13% усієї популяції людей [5].

  • Кобальт

Його додають до металевих сплавів, які використовуються в стоматологічних матеріалах, ортодонтичних апаратах, ортопедичних імплантатах та ювелірних виробах. Крім того, він присутній в глині, емалях, цементі, фарбах для декорування кераміки, поліефірних смолах і навіть у кормах для тварин. Зазвичай алергія на кобальт поєднується з алергією на нікель у жінок і алергією на хром у чоловіків. У Європі, за підрахунками, близько 8% жителів мають алергію на Teb-метал [6].

  • Хром

Цей метал рідко викликає алергію, частіше – сполуки хрому, які можна легко знайти в шкіряних виробах (одязі, взутті, аксесуарах). У людей з алергією на хром ураження шкіри зазвичай виникають на ногах і місцях його стику зі шкірою. Якщо захворювання не діагностувати вчасно, то перебіг може бути  довготривалий та важко піддаватись лікуванню. [7]

  • Паладій

М’який сріблясто-білий метал можна знайти в сплавах, які використовуються в стоматології, у ювелірній справі й у виробництві хірургічних інструментів. Його також використовують в телекомунікаційній та автомобільній промисловості. Паладій порівняно недавно увійшов до списку алергенів, хоча, як доводять вчені, він посідає четверте місце серед алергенних металів [8]. Дослідження також показують, що алергія на паладій, як правило, виникає у людей з алергією на нікель.

Консерванти та ароматизатори

Вони призначені для запобігання росту цвілі та бактерій. Йдеться про консерванти, тобто хімічні речовини, додані в косметику, миючі засоби, будівельні матеріали та багато інших продуктів. Окрім своєї корисної функції, вони також можуть мати сильну сенсибілізуючу дію. Протягом багатьох років науковці проводять дослідження впливу консервантів на організм людини та доводять їх сенсибілізуючі властивості [9].

Аромати – це леткі сполуки, які мають характерний, загалом приємний запах. Їх використовують у хімічній та харчовій промисловостях. Сьогодні налічується до трьох тисяч різних ароматів. Серед них – близько сотні алергенів [10]. Алергія на аромат уражає шкіру обличчя, вух, пахв і рук.

Як діагностується контактна алергія?

Процес починається з візиту до лікаря і ретельного збору анамнезу. Лікар розпитує про початок і перебіг захворювання, потенційні чинники, що викликають і посилюють симптоми, супутні захворювання та прийом ліків. У дорослої людини – ще й про професію. Лікар також може запитати про дозвілля. Далі він уважно оглядає зміни на шкірі [11].

 

Наступним кроком буде проведення додаткових тестів, якщо симптоми свідчать про контактну алергію. В даний час золотим стандартом у діагностиці алергічного контактного дерматиту є епідермальні шкірні проби, також відомі як пластирні тести. Їх проводять на верхній частині спини, іноді на зовнішній стороні рук і стегон. Лікар наклеює на шкіру пластирі, на яких нанесені екстракти алергену. Один з них має десять типів алергенів у вигляді невеликих квадратів або кіл [12].

Пластир повинен залишатися на спині пацієнта протягом 48 годин. Якщо в місці нанесення екстракту є реакція (еритема, папули), то алергія підтверджується. У цьому випадку результат перевіряють кілька разів: через 48, 72 і 96 годин.

Лікування шляхом уникнення

Лікування контактної алергії полягає у виявленні сенсибілізуючих речовин і уникненні контакту з алергеном. Деякі алергени, такі як нікель, хром, формальдегід і смоли, можна виявити за допомогою хімічних тестів.

При виникненні гострих симптомів лікар призначає спеціальні мазі, лосьйони та креми. При контактній алергії також застосовують стероїдні препарати, а в разі їх неефективності – фототерапію ультрафіолетовим випромінюванням [13].

[1] Beata Kręcisz (i wsp.), Alergiczne kontaktowe zapalenie skóry, Alergia (1) 2014
[2]  M. Czarnecka – Operacz, W. Pietrenko, Kontaktowe zapalnie skóry, Choroby Alergiczne, Termedia, 2019
[3] Beata Kręcisz (i wsp.), Alergiczne kontaktowe zapalenie skóry, Alergia (1) 2014
[4] M. Kieć – Świerczyńska, Alergiczne kontaktowe zapalenie skóry, Uczulenie na metale cz. 1, Alergia, (3) 2009
[5] K. Buczyłko, Nie tylko alergeny. Niekiel, Alergia, (04) 2014
[6] K. Buczyłko, Nie tylko alergeny IgE-zależne. Kobalt, Alergia, (04) 2018
[7] K. Buczyłko, Nie tylko alergeny. Chrom, Alergia, (04) 2017
[8] D. Chomiczewska, M. Kieć – Świerczyńska, B. Kręcisz, Profilatyka chorób zawodowych skóry, Instytut Medycyny Pracy im. prof. J. Nofera, 2010
[9] D. Chomiczewska, M. Kieć – Świerczyńska, B. Kręcisz, Konserwanty jako istotne czynniki etiologiczne alergicznego kontaktowego zapalenia skóry, Medycyna Pracy, 2015
[10] M. Kieć – Świerczyńska (i wsp.), Alergiczne kontaktowe zapalenie skóry, Alergia, (1) 2014
[11] J. Walusiak – Skorupa (red.), Profilaktyka alergii zawodowej, Instytut Medycyny Pracy im. prof. J. Nofera, 2010
[12] R. Śpiewak, Praktyka wykonywania testów płatkowych w świetle aktualnych wytycznych, Wiadomości dermatologiczne, (3)2019.
[13] R. Śpiewak, Alergia kontaktowa diagnostyka i postępowanie, Alergia Astma Immunologia, 2007