Strefa Alergii | основи алергії

Aspergillus fumigatus – неприємний квартирант

/ 5.

Data publikacji: 2024-12-02
Читається за 3 хвилини
Це поширений інгаляційний алерген, який може викликати такі захворювання, як астма, алергічний риніт та бронхолегеневий аспергільоз. Ми говоримо про пліснявий грибок Aspergillus fumigatus, який є прихованим мешканцем багатьох будинків і квартир. Як виглядає цей вид плісняви? Чим він відрізняється від інших? Давайте дізнаємось!

Aspergillus fumigatus – що це таке і де зустрічається?

Aspergillus fumigatus, також відома як попеляста крапля, – це всюдисуща пліснява, яка зустрічається по всьому світу і виробляє крихітні спори, що розсіюються і переносяться повітрям. Люди вдихають сотні цих частинок щодня [1,2]. Особливо ризикують ті, хто живе в запліснявілих, погано провітрюваних будинках. Aspergillus fumigatus – як грибок для приміщень – полюбляє тепле (20-26 градусів С) і вологе середовище [1]. Однак він може виживати і в сухих умовах. Його присутність виявляють не тільки в повітрі, але й у ґрунті та воді, і навіть на шерсті тварин [2].

У житлових приміщеннях A. fumigatus зберігається протягом усього року, а його поширення можна розпізнати за наявністю сіро-зеленого міцелію на стінах [1]. Велика кількість спор накопичується в домашньому пилу та системах кондиціонування [1]. Складські приміщення часто виявляються резервуарами для цього виду плісняви [3]. Гриби Aspergillus – на відміну від інших «сенсибілізаторів» плісняви: Cladosporium та Alternaria – не є польовими алергенами, а лише алергенами зберігання. Вони можуть сприяти виникненню професійної алергії, наприклад, у працівників музею або реставраторів [3].

Aspergillus fumigatus w spiżarni

Алергія чи аспергільоз?

Контакт з Aspergillus fumigatus у низьких концентраціях зазвичай не має наслідків для здоров’я. Спори ефективно видаляються клітинами імунної системи. Проблема виникає тоді, коли реакція організму або занадто сильна (і ми маємо справу з алергією), або занадто слабка (і грибок починає колонізувати дихальні шляхи) [4].

Aspergillus fumigatus – це грибок, який найчастіше колонізує слизову оболонку носа та придаткових пазух і є основною причиною грибкового синуситу. В ході цього захворювання виробляється густий, липкий секрет, який осідає в пазухах і викликає хронічне запалення [5].

У сприйнятливих людей (наприклад, астма, муковісцидоз) цей вид грибка може призвести до розвитку іншого хронічного запального захворювання, яке називається алергічний бронхолегеневий аспергільоз (АБЛА) [6]. Як це відбувається? Коли з якихось причин порушується прохідність дихальних шляхів, спори респіраторної краплі не виходять з дихальних шляхів, а починають прилипати до епітелію. Зрештою вони досягають альвеол [2]. Ці війки атакують і пошкоджують епітелій дихальних шляхів за допомогою протеаз і токсинів, які вони виділяють [4]. Результатом – на пізній стадії захворювання – є фіброз легень та дихальна недостатність [3,4]. Пацієнти з аспергільозом борються з інтенсивною і швидко наростаючою задишкою, болісним кашлем і свистячим диханням [2].

Aspergillus fumigatus może kolonizować drogi oddechowe

АБЛА є рідкісним, але важким ускладненням алергії на A. fumigatus [10]. Воно може незворотно погіршити функцію легень і навіть загрожувати життю. Аспергіли тісно пов’язані із загостреннями астми та інших, в тому числі неалергічних респіраторних захворювань (наприклад, ХОЗЛ – хронічне обструктивне захворювання легень).

Aspergillus fumigatus – симптоми алергії

Незалежно від аспергільозу, спори цих грибів можуть викликати алергічний риніт (АР), а також індукувати алергічні симптоми після перкутанного контакту [9]. Доведено, що при співіснуванні шкірної гіперчутливості симптоми АР є особливо важкими [9]. Сенсибілізовані до Aspergillus в основному борються з:

  • ринітом,
  • чханням,
  • закладеністю носа та свербіжем.

Симптоми особливо помітні в осінньо-зимовий період, коли ми проводимо багато часу в приміщенні. У дорослих скарги, пов’язані з цим типом алергії, – сильний головний біль і неспецифічний синусит (без підвищення температури). У дітей часто спостерігається гіпертрофія піднебінних і глоткових мигдаликів [11].

На сьогоднішній день описано до 30 алергенів Aspergillus fumigatus [6]. Це один з найдовших списків алергенів, пов’язаних з одним джерелом, що свідчить про його ретельне вивчення [10]. Найбільш релевантними алергенними білками в цьому списку є Asp f2, Asp f4 та Asp f6 [2]. Всі вони містяться в комерційно доступних алергологічних тестах.

Aspergillus fumigatus

Діагностика та лікування алергії на Aspergillus fumigatus

На алергію до Aspergillus fumigatus може вказувати позитивний шкірний тест з крапельними антигенами попелу та/або наявність Asp f-специфічних IgE в алергологічних тестах крові [2,10].

Лікування алергічного риніту, пов’язаного з гіперчутливістю до Aspergillus fumigatus, таке ж, як і при інших видах інгаляційної алергії. Найважливішою групою препаратів тут є інтраназальні кортикостероїди [12]. На додаток до них, серед іншого, застосовуються антигістамінні препарати другого покоління або розчини для промивання носа [12].

Тяжкі симптоми, спричинені алергією, особливо у пацієнтів з АБЛА, лікують системними стероїдами [10, 12]. Однак слід пам’ятати, що тип і схему лікування завжди повинен визначати фахівець.

PRZECZYTAJ TAKŻE

[1] Durska G., Alergia na Aspergillus fumigatus (2024). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/lista/69245,alergia-na-aspergillus-fumigatus

[2] Gburzyńska-Czudzinowicz P., Choroby wywoływane przez kropidlaka popielatego (Aspergillus fumigatus). Część 1 (2019). Polskie Towarzystwo Walki z Mukowiscydozą. Online: https://infomuko.ptwm.org.pl/medycyna/choroby-wywolywane-przez-kropidlaka-popielatego-aspergillus-fumigatus-czesc-1/

[3] Pałczyński C. i in., Zawodowa ekspozycja na grzyby pleśniowe – opisy przypadków (2008). Alergia, 1, 28–31.

[4] Hohl T.M., Feldmesser M., Aspergillus fumigatus: Principles of Pathogenesis and Host Defense (2007). Eukaryotic Cell, 6(11), 1953–1963.

[5] Leszczyńska J. i in., Grzybicze zapalenia zatok przynosowych u pacjentów operowanych z powodu przewlekłego zapalenia zatok metoda endoskopową (2018). Polish Journal of Otolaryngology, 72(4).

[6] Chaudhary N., Marr K.A., Impact of Aspergillus fumigatus in allergic airway diseases (2011). Clinical and Translational Allergy, 1(4).

[7] Allergen Nomenclature. WHO/IUIS Allergen Nomenclature Sub-Committee. Financial contributions from IUIS, EAACI and AAAAI. Online: https://allergen.org/search.php?allergenname=&allergensource=aspergillus&TaxSource=&TaxOrder=&foodallerg=all&bioname=

[8] Yeğit O.O., Özdedeoğlu Ö., Impact of Aspergillus fumigatus allergen sensitivity on allergic rhinitis and asthma: a single center retrospective study (2023). Alergologia Polska – Polish Journal of Allergology, 10(3), 167–172.

[9] Bansal M. i in., Prevalence of aspergillus skin hypersensitivity in allergic rhinitis (2021). Monaldi Archives for Chest Disease, 91, 1416.

[10] Crameri R. i in., Overview of Aspergillus allergens (2010). Aspergillosis: From Diagnosis to Prevention (ed. A.C. Pasqualotto). New York, NY: Springer Science and Business Media, 655–669.

[11] Zawisza E., Zapalenie alergiczne i niealergiczne wywołane kontaktem z grzybami (2007). Alergia, 4, 16–20.

[12] Emeryk A., Rapiejko P., Alergiczny nieżyt nosa (2018). Przedruk z książki „Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego”. Poznań: Termedia.