Коли можна говорити про алергію на котів?
По-перше, ми повинні запитати себе, що таке алергія. Спочатку цей термін був використаний Клеменсом Пітером фон Пірке, віденським педіатром і вченим, у 1906 році. Таким чином, алергія — це аномальна реакція імунної системи на антиген, яка не є шкідливою для людей, які правильно реагують. Такий антиген називається алергеном.
Алергени є природною частиною навколишнього середовища. У звичайних умовах вони переносяться імунною системою людини. Залежно від прийнятого критерію алергени діляться на різні групи.
За часом перебування в зовнішньому середовищі виділяють наступні алергени:
- круглорічний
- сезонний
Якщо брати до уваги тип, вид або форму впливу, то можна сказати, що алергени є:
- аліментарні
- контакті
- отрут комах.
Джерелом алергенів можуть бути: їжа, пилок, пил, пір’я, тварини, цвіль тощо.
Використовуючи наведені вище визначення, можна сказати, що алергія на котів – це аномальна реакція імунної системи, викликана контактом з алергеном. Джерелом алергену є кіт
Кіт і алергія: як це проявляється?
Симптоми алергії на котів виражаються по-різному. Це може бути легка сльозотеча, нежить або кашель, задишка, сильне чхання, набряк і анафілактичний шок. Алергія також може проявлятися різними проявами на шкірі (висип, еритема). Зазвичай вони супроводжуються сверблячкою в місці безпосереднього контакту з твариною.
Якщо врахувати, що кіт (Felis catus) і собака є одні із найпоширеніших домашніх тварин у світі, то проблема алергії на котів є досить актуальною. Вважається, що алергія на алергени хутра (котів, собак, морських свинок, хом’яків та ін.) охоплює 20-30% населення планети.
У Польщі частота заявлених симптомів алергії на котів становить 4,7% респондентів (у випадку собак – 2,1%). З іншого боку, частота позитивних шкірних проб (SPT) з котячими алергенами становить 12,8% (у випадку собак – 9,2%)».
У Європі частота позитивних шкірних проб із котячими алергенами оцінюється в 1,2-22,4% залежно від досліджуваної популяції. Цікавий факт, що в країнах Азії алергія на котячі алергени знаходиться на рівні 12,2% на Шрі-Ланці і від 8,1% до 30,8% в Китаї, в залежності від регіону.
Кіт і алергія: або що викликає алергію?
Варто ближче познайомитися зі «своїм ворогом» і задуматися про те, на що саме у вас алергія. Хоча це зазвичай називають алергією на волосся, а чи справді волосся є алергією? Щоб відповісти на це питання, необхідно знати кілька важливих фактів.
- По-перше, алергеном для кота є не один білок, а суміш різних білків, які ця тварина виробляє. Іноді можна почути думку, що кішка – це один великий ходячий алерген. У цьому твердженні є доля правди. На сьогодні описано 12 котячих алергенів. Варто знати, що значення котячих білків для розвитку симптомів алергії, як їх типу, так і ступеня вираженості, різне.
- По-друге, найважливіший котячий алерген міститься в слині і виділеннях сальних і періанальних залоз. А не, як прийнято вважати, у волоссі.
- Волосся тварин, як і волосся людини, в основному складається з кератину. Так як кератин її не сенсибілізує, а саме волосся не є алергеном. Проте є одне «але». Волосся вкрите виділеннями різних залоз, у тому числі сальних, слинних і слізних. Те, що вкрите шерстю, залежить в основному від поведінки господаря, а коти мають звичку часто вилизувати свою шерсть. Цікаво, що це заняття є не тільки гігієнічною процедурою. Це також може відігравати важливу роль у самозаспокоєнні тварини.
Алергія і ”кіт в молекулах”
Кішка вилизує свою шерсть і розносить по ній виділення сальних та інших залоз (так зване сало) і слину. Так котяча шерсть покривається слиною та шкірним салом. У свою чергу, слина і секрети різних котячих залоз містять секреторний білок під назвою Fel d 1 (Felis domesticus allergen 1). Як показують дослідження на різних популяціях, до 90% хворих на котячу алергію мають алергію на Fel d 1.
Fel d 1 – це маленький липкий білок, який легко і довго знаходиться в повітрі (прилипає до різних дрібних частинок) і прилипає до одягу
Завдяки цим властивостям Fel d 1 присутній у пилу з диванів, килимів і ліжок. Ми можемо зустріти їх як в помешканнях, де живуть коти, так і в помешканнях, пороги яких ніколи не переступали котячі лапи. Цей алерген також присутній у школах, автомобілях, офісах, медичних кабінетах, торгових центрах, у засобах громадського транспорту.
Можна сказати, що цей крихітний котячий білок є скрізь у навколишньому середовищі, оскільки він легко переноситься на одяг, шкіру та шерсть
Варто знати, що секреція Fel d 1 знаходиться під гормональною регуляцією чоловічих статевих гормонів. Із цієї причини самці виробляють більше Fel d 1, ніж самки, тобто самці є більш алергенними. Крім того, некастровані самці більш алергенні, ніж кастровані, тоді як молоді коти менш алергенні, ніж дорослі. Цим можна пояснити переносимість кішок або кошенят деякими алергіками.
Кішка і алергія: як діагностувати хворобу?
Правильний діагноз алергії на кішок може поставити тільки лікар, ґрунтуючись на анамнезі та результатах обстеження. Однак до розмови варто підготуватися. Необхідно вивчити історію ваших зустрічей з котом. Слід враховувати, чи не з’явилися тривожні симптоми після таких контактів. Якщо відповідь «так», то лікар, ймовірно, призначить відповідні алергічні проби (шкірні або лабораторні).
Яка діагностика?
Наявні на даний момент тести найчастіше складаються з визначення концентрації IgE, специфічного для суміші котячих алергенів, у сироватці крові або проведення шкірних прик-тестів з використанням екстракту котячих алергенів. У разі розширеної діагностики також можна визначити концентрацію IgE, специфічну для окремих котячих алергенів (так званих молекул алергенів), в тому числі Fel d 1.
_____________
Переклад: Соломія Пукаляк
