Алергія на пил – чи що?
Алергія на пил – проблема 21 століття. Люди, чутливі до алергенів домашнього пилу, становлять більше половини тих, хто страждає на алергічний риніт (АР). Це означає, що щонайменше 6,5 мільйонів поляків хронічно хворіють через пил [7]. Хоча б тому, що він пов’язаний не лише з АР, але й з астмою та іншими алергічними захворюваннями.
Пил – це суміш різних речовин (органічних і неорганічних), а також безліч мікроорганізмів. Він містить піщинки та інші частинки ґрунту, вугільний пил, фрагменти відлущеного епідермісу, волосся і лупу, волокна одягу, пилок, комах і кліщів (та їхні виділення). Саме ці компоненти пилу є джерелом кімнатних алергенів [8].
Кліщі домашнього пилу
Основною причиною алергії на пил є кліщі домашнього пилу, до яких чутливі близько 25% населення Польщі [1,7]. Алергіки відчувають симптоми, які загострюються після контакту з пилом, особливо вранці та під час нічного відпочинку [2]. Саме в теплому і вологому середовищі закритого приміщення домашні пилові кліщі мають найкращі умови для росту і розвитку.
Цих крихітних організмів неможливо побачити неозброєним оком. Вони живляться відлущеною шкірою, як людини, так і тварин. Тому живуть переважно в ліжках, де цього епідермісу залишається щодня (2-3 грами) [7]. Їхні алергени містяться в подушках, матрацах, килимах та м’яких меблях. Кліщі піднімаються в повітря, коли ми пилососимо, ходимо по килимах і застеляємо ліжко. Через свій мікроскопічний розмір їх важко видалити під час звичайного прибирання [1].
Окрім алергії на пил та алергічного риніту, пилові кліщі можуть викликати астму та загострення екземи [1]. Позитивні шкірні тести на алергени кліщів домашнього пилу виявляються у 80% хворих на атопічну астму [7]. Пилові кліщі спричиняють важкі форми атопічної екземи (АЕ).
Читайте також:
- Алергія на кліщів домашнього пилу – що далі? Лікування та профілактика
- Кліщі домашнього пилу – цікаві факти
Таргани
Іншими небажаними сусідами по кімнаті, відповідальними за алергію на пил, є комахи, особливо таргани. Вони проявляють підвищену активність вночі, можуть легко потрапити в квартиру, наприклад, зі сміттєпроводу [6]. Їх алергенів найбільше на кухнях і в коморах, де таргани легко оселяються через наявність харчових відходів [4,5]. Але також можна знайти в постільній білизні, на меблях і на підлозі в інших приміщеннях [4].
Рештки тарганів, фрагменти їхнього панцира, а також фекалії та яйця накопичуються в пилу [5]. Білки тарганів виявляють у деяких продуктах харчування, наприклад, у борошні [5].
Алергія на тарганів вважається значним фактором ризику розвитку астми [4,5]. У дослідженнях, проведених у США та Польщі, алергія на цих комах була виявлена у 25% дітей-астматиків. Крім того, було показано, що важка форма астми зустрічається у них частіше, ніж у тих, хто має алергію на інші алергени [5].
Важливо, що через схожість алергенів (тропоміозинів) тарганів, кліщів і навіть креветок між ними виникають перехресні реакції [5].
Спори плісняви
Алергію на пил також можуть викликати спори плісняви, які процвітають у вологому середовищі перезволожених будинків і квартир. Вони досягають найвищої концентрації восени і живуть не тільки в повітрі, але й у пилу. Аналіз складу пилу з мішків для пилососів, проведений у США, показав наявність таких цвілевих грибів, як Chaetomium globosum, Aspergillus fumigatus і Eurotium [9]. У Польщі інгаляційну алергію переважно викликають гриби родів Alternaria і Cladosporium, а також Penicillium і Aspergillus [10].
Завдяки своїм розмірам спори грибів легко потрапляють до нижніх дихальних шляхів. Об’єм однієї пилинки трави відповідає 3 000 спор Aspergillus fumigatus [10]. А плісняві гриби, що живуть у домашньому пилу, становлять від 5 до 20% його загальної маси.
Вже багато років тому було підраховано, що 25% польських осель (в яких проживає близько 8 мільйонів людей) забруднені мікотоксинами та алергенами плісняви [11].
Дивіться також:
Пилок дерев, трав і бур’янів
Алергія на пил може бути пов’язана з наявністю пилку вітрозапильних рослин у домашньому середовищі. У зв’язку зі зміною клімату сезон пилкування з кожним роком стає все довшим. У Польщі він починається перед весною (з пилком ліщини) і триває до осені. Пилок потрапляє в приміщення через відкриті вікна і переноситься на одяг та взуття. Він може осідати на підлозі та меблях. Крім того, варто пам’ятати, що пилок вражає і кімнатні рослини, які служать прикрасою в наших будинках. Деякі з цих рослин також виділяють алергенний сік, який накопичується в пилу [13].
Алергени домашніх тварин та гризунів
До алергенів, присутніх у домашньому пилу, належить лупа, а також фрагменти епідермісу та виділення домашніх тварин і гризунів. Епідерміс і виділення (такі як сеча і слина) – всупереч поширеній думці – містять набагато більше алергенів, ніж лупа, яка лише переносить їх [15]. Тому те, що ми сприймаємо як алергію на пил, насправді може означати, що у нас алергія на алергени тваринного походження. Легко бути введеним в оману, особливо якщо ми не тримаємо вдома домашніх тварин, але нас відвідують, наприклад, миші або інші гризуни.
Тваринні алергени поширені повсюдно – їх знаходять навіть у будинках, де ніколи не було тварин, і навіть у таких місцях, як лікарні [14]. Вони пасивно переносяться людьми, хоча б на одязі, оскільки є дуже липкими. Наприклад, у будинках, де немає собак, концентрація собачих алергенів становить близько 10 мкг/г пилу (в середньому 3 мкг/г) [15].
Однак алергія на собак зустрічається набагато рідше, ніж на котів. Дослідження показують, що кішка за 10 секунд виробляє достатньо алергенів, щоб у алергіка стався напад астми. А частинки цих алергенів у 10 разів менші, ніж алергени кліщів [14].
4-10% людей мають алергію на алергени собак або котів, але серед атопіків частка алергіків втричі вища. Більше половини не тримають вдома домашніх тварин [15].
Читайте також:
- Мати кота чи ні, тобто дилема алергіка
- Як виглядає алергія на морську свинку? Симптоми та основні алергени
Хімічні речовини та важкі метали
Різноманітні сполуки та хімічні речовини, в тому числі важкі метали, також все частіше зустрічаються в домашньому пилу. Вони небезпечні через ризик отруєння, а також довгострокові наслідки для здоров’я. Це особливо впливає на маленьких дітей [8].
На наявність важких металів у квартирах і будинках в основному впливає їхнє оздоблення, а також близькість до жвавих вулиць. Високі концентрації цинку були виявлені у зразках пилу, взятих з люблінських квартир. Його джерелом є, головним чином, автомобільні шини, що стираються. Виявлено також свинець і кадмій, які можуть надходити з меблів і тканин, виготовлених із пластику [8].
Як розпізнати та лікувати алергію на пил?
Алергія на пил – це не медичний діагноз, а розмовний термін. Для того, щоб виявити її справжню причину, необхідно пройти діагностику, щоб визначити, на які саме частинки пилу реагує алергік. Від цього буде залежати і шлях лікування. А лікуватися варто, оскільки нелікована алергія може призвести, серед іншого, до розвитку астми.
Для діагностики алергії на інгаляційні алергени використовують два методи:
- точкові шкірні тести,
- серологічні тести (з крові), що виявляють алерген-специфічні IgE-антитіла.
Стандартне лікування полягає в полегшенні симптомів (наприклад, за допомогою антигістамінних препаратів та місцевих кортикостероїдів) [16]. Єдиним варіантом причинного лікування є імунотерапія, широко відома як десенсибілізація. Вона дозволяє набути толерантності до відповідного алергену.
Aleksandra Lipiec
__________________
Переклад: Соломія Пукаляк
