Strefa Alergii | основи алергії

Які алергени ховаються в пилу, або що таке алергія на пил?

/ 5.

Data publikacji: 2024-02-01
Читається за 5 хвилин
Алергія на пил - поширена проблема, в якій пилові кліщі відіграють ключову роль. Однак не лише від цих павукоподібних страждають алергіки у власних домівках, причому цілий рік. Пил - це величезний резервуар алергенних частинок. Ось що в ньому можна знайти.

Алергія на пил – чи що?

Алергія на пил – проблема 21 століття. Люди, чутливі до алергенів домашнього пилу, становлять більше половини тих, хто страждає на алергічний риніт (АР). Це означає, що щонайменше 6,5 мільйонів поляків хронічно хворіють через пил [7]. Хоча б тому, що він пов’язаний не лише з АР, але й з астмою та іншими алергічними захворюваннями.

Пил – це суміш різних речовин (органічних і неорганічних), а також безліч мікроорганізмів. Він містить піщинки та інші частинки ґрунту, вугільний пил, фрагменти відлущеного епідермісу, волосся і лупу, волокна одягу, пилок, комах і кліщів (та їхні виділення). Саме ці компоненти пилу є джерелом кімнатних алергенів [8].

mężczyzna z kobietą siedzą na kanapie. Kobieta kaszle i ma katar

Кліщі домашнього пилу

Основною причиною алергії на пил є кліщі домашнього пилу, до яких чутливі близько 25% населення Польщі [1,7]. Алергіки відчувають симптоми, які загострюються після контакту з пилом, особливо вранці та під час нічного відпочинку [2]. Саме в теплому і вологому середовищі закритого приміщення домашні пилові кліщі мають найкращі умови для росту і розвитку.

Цих крихітних організмів неможливо побачити неозброєним оком. Вони живляться відлущеною шкірою, як людини, так і тварин. Тому живуть переважно в ліжках, де цього епідермісу залишається щодня (2-3 грами) [7]. Їхні алергени містяться в подушках, матрацах, килимах та м’яких меблях. Кліщі піднімаються в повітря, коли ми пилососимо, ходимо по килимах і застеляємо ліжко. Через свій мікроскопічний розмір їх важко видалити під час звичайного прибирання [1].

Окрім алергії на пил та алергічного риніту, пилові кліщі можуть викликати астму та загострення екземи [1]. Позитивні шкірні тести на алергени кліщів домашнього пилу виявляються у 80% хворих на атопічну астму [7]. Пилові кліщі спричиняють важкі форми атопічної екземи (АЕ).

Читайте також:

Roztocze kurzu domowego w powiększeniu

Таргани

Іншими небажаними сусідами по кімнаті, відповідальними за алергію на пил, є комахи, особливо таргани. Вони проявляють підвищену активність вночі, можуть легко потрапити в квартиру, наприклад, зі сміттєпроводу [6]. Їх алергенів найбільше на кухнях і в коморах, де таргани легко оселяються через наявність харчових відходів [4,5]. Але також можна знайти в постільній білизні, на меблях і на підлозі в інших приміщеннях [4].

Рештки тарганів, фрагменти їхнього панцира, а також фекалії та яйця накопичуються в пилу [5]. Білки тарганів виявляють у деяких продуктах харчування, наприклад, у борошні [5].

Алергія на тарганів вважається значним фактором ризику розвитку астми [4,5]. У дослідженнях, проведених у США та Польщі, алергія на цих комах була виявлена у 25% дітей-астматиків. Крім того, було показано, що важка форма астми зустрічається у них частіше, ніж у тих, хто має алергію на інші алергени [5].

Важливо, що через схожість алергенів (тропоміозинів) тарганів, кліщів і навіть креветок між ними виникають перехресні реакції [5].

Karaluchy mogą mieć związek z alergią na kurz

Спори плісняви

Алергію на пил також можуть викликати спори плісняви, які процвітають у вологому середовищі перезволожених будинків і квартир. Вони досягають найвищої концентрації восени і живуть не тільки в повітрі, але й у пилу. Аналіз складу пилу з мішків для пилососів, проведений у США, показав наявність таких цвілевих грибів, як Chaetomium globosum, Aspergillus fumigatus і Eurotium [9]. У Польщі інгаляційну алергію переважно викликають гриби родів Alternaria і Cladosporium, а також Penicillium і Aspergillus [10].

Завдяки своїм розмірам спори грибів легко потрапляють до нижніх дихальних шляхів. Об’єм однієї пилинки трави відповідає 3 000 спор Aspergillus fumigatus [10]. А плісняві гриби, що живуть у домашньому пилу, становлять від 5 до 20% його загальної маси.

Вже багато років тому було підраховано, що 25% польських осель (в яких проживає близько 8 мільйонів людей) забруднені мікотоксинами та алергенами плісняви [11].

Дивіться також:

pleśnie, pleśnie w domu, zwalczanie pleśni, sprzątanie pleśni

Пилок дерев, трав і бур’янів

Алергія на пил може бути пов’язана з наявністю пилку вітрозапильних рослин у домашньому середовищі. У зв’язку зі зміною клімату сезон пилкування з кожним роком стає все довшим. У Польщі він починається перед весною (з пилком ліщини) і триває до осені. Пилок потрапляє в приміщення через відкриті вікна і переноситься на одяг та взуття. Він може осідати на підлозі та меблях. Крім того, варто пам’ятати, що пилок вражає і кімнатні рослини, які служать прикрасою в наших будинках. Деякі з цих рослин також виділяють алергенний сік, який накопичується в пилу [13].

Алергени домашніх тварин та гризунів

До алергенів, присутніх у домашньому пилу, належить лупа, а також фрагменти епідермісу та виділення домашніх тварин і гризунів. Епідерміс і виділення (такі як сеча і слина) – всупереч поширеній думці – містять набагато більше алергенів, ніж лупа, яка лише переносить їх [15]. Тому те, що ми сприймаємо як алергію на пил, насправді може означати, що у нас алергія на алергени тваринного походження. Легко бути введеним в оману, особливо якщо ми не тримаємо вдома домашніх тварин, але нас відвідують, наприклад, миші або інші гризуни.

Тваринні алергени поширені повсюдно – їх знаходять навіть у будинках, де ніколи не було тварин, і навіть у таких місцях, як лікарні [14]. Вони пасивно переносяться людьми, хоча б на одязі, оскільки є дуже липкими. Наприклад, у будинках, де немає собак, концентрація собачих алергенів становить близько 10 мкг/г пилу (в середньому 3 мкг/г) [15].

Однак алергія на собак зустрічається набагато рідше, ніж на котів. Дослідження показують, що кішка за 10 секунд виробляє достатньо алергенів, щоб у алергіка стався напад астми. А частинки цих алергенів у 10 разів менші, ніж алергени кліщів [14].

4-10% людей мають алергію на алергени собак або котів, але серед атопіків частка алергіків втричі вища. Більше половини не тримають вдома домашніх тварин [15].

Читайте також:

Хімічні речовини та важкі метали

Різноманітні сполуки та хімічні речовини, в тому числі важкі метали, також все частіше зустрічаються в домашньому пилу. Вони небезпечні через ризик отруєння, а також довгострокові наслідки для здоров’я. Це особливо впливає на маленьких дітей [8].

На наявність важких металів у квартирах і будинках в основному впливає їхнє оздоблення, а також близькість до жвавих вулиць. Високі концентрації цинку були виявлені у зразках пилу, взятих з люблінських квартир. Його джерелом є, головним чином, автомобільні шини, що стираються. Виявлено також свинець і кадмій, які можуть надходити з меблів і тканин, виготовлених із пластику [8].

Як розпізнати та лікувати алергію на пил?

Алергія на пил – це не медичний діагноз, а розмовний термін. Для того, щоб виявити її справжню причину, необхідно пройти діагностику, щоб визначити, на які саме частинки пилу реагує алергік. Від цього буде залежати і шлях лікування. А лікуватися варто, оскільки нелікована алергія може призвести, серед іншого, до розвитку астми.

Для діагностики алергії на інгаляційні алергени використовують два методи:

  • точкові шкірні тести,
  • серологічні тести (з крові), що виявляють алерген-специфічні IgE-антитіла.

Стандартне лікування полягає в полегшенні симптомів (наприклад, за допомогою антигістамінних препаратів та місцевих кортикостероїдів) [16]. Єдиним варіантом причинного лікування є імунотерапія, широко відома як десенсибілізація. Вона дозволяє набути толерантності до відповідного алергену.

Aleksandra Lipiec

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Dust allergies. American College of Allergy, Asthma & Immunology. Online: https://acaai.org/allergies/allergic-conditions/dust-allergies/

[2] Samoliński B., Alergia na roztocze kurzu domowego (2016). Alergia, 3, 39–42. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/Alergia-na-roztocze-kurzu-domowego.pdf

[3] Hajduga-Staśko B., Kasprzyk M., Roztocze kurzu domowego jako czynniki alergenowe (2016). Alergoprofil, 12(2), 81–86. Online: https://www.journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/863/810

[4] Arruda L.K., Ferriani V., Vailes L.D., Pomés A., Cockroach allergens: Environmental distribution and relationship to disease (2001). Current Allergy and Asthma Reports, 1(5), 466–73. Online: https://www.researchgate.net/publication/11471449_Cockroach_allergens_Environmental_distribution_and_relationship_to_disease

[5] Rudzki E., Karaczany (karaluchy) (2004). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/artykuly/25220,karaczany-karaluchy

[6] Co warto wiedzieć o pluskwach i karaluchach? (2023). Powiatowa Stacja Sanitarno-Epidemiologiczna w Pyrzycach. Online: https://www.gov.pl/web/psse-pyrzyce/co-warto-wiedziec-o-pluskwach-i-karaluchach

[7] Samoliński B., Profilaktyka uczulenia na roztocze kurzu mieszkaniowego – rola nowoczesnego akarycydu Allergoff (2017). Alergia, 4, 31–34. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2018/05/Profilaktyka_uczulenia_na_roztocze_kurzu_mieszkaniowego.pdf

[8] Staszowska A., Poziomy metali ciężkich w kurzu domowym z obszaru Lublina (2010). Proceedings of ECOpole, 4(2), 489 –493. Online: https://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-097b349e-502f-4445-bb0b-f0add5e3deaa

[9] Quantitative PCR analysis of molds in the dust from homes of asthmatic children in North Carolina (2007). Journal of Environmental Monitoring, 9(8), 826–30. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17671663/

[10] Jahnz-Różyk K., Wprowadzenie do alergii na antygeny grzybów pleśniowych (2008). Polski Tygodnik Lekarski. Online: http://medpress.com.pl/pml/ePUBLI/T24S1/01.pdf

[11] Wiszniewska M., Alergia dróg oddechowych na grzyby pleśniowe uwarunkowana ekspozycją komunalną i zawodową: występowanie, czynniki ryzyka, obraz kliniczny. Rozprawa na stopień doktora nauk medycznych (2007). Online: https://ppm.imp.lodz.pl/docstore/download/IMP08f80726da1b4451897d83f9dd248b3a/WiszniewskaM_doktorat_wcag.pdf?entityType=

[12] Zhang Y., Steiner A.L., Projected climate-driven changes in pollen emission season length and magnitude over the continental United States. Nature Communications, 13, 1234. Online: https://www.nature.com/articles/s41467-022-28764-0

[13] Gałązka S., Alergia na rośliny domowe. Piękne i niebezpieczne. Strefa Alergii. Online: https://strefaalergii.pl/abc-alergii/alergia-na-rosliny-domowe/

[14] Leszczyńska I., Zawisza E., Uczulenie na naskórki zwierząt (2000). Nowa Medycyna. Online: https://www.czytelniamedyczna.pl/1580,uczulenie-na-naskorki-zwierzat.html

[15] Gawlik R., Charakterystyka wybranych alergenów zwierząt (2008). Alergia, 4, 18–20. Online: http://alergia.org.pl/wp-content/uploads/2017/08/Charakterystyka-wybranych-alergen%C3%B3w-zwierz%C4%85t.pdf

[16] Rey A., Chełmińska M., Ogólne zasady postępowania w chorobach alergicznych w praktyce lekarza rodzinnego (2019). Forum Medycyny Rodzinnej, 13(4), 170–175. Online: https://journals.viamedica.pl/forum_medycyny_rodzinnej/article/download/62986/49071