Strefa Alergii | основи алергії

Харчова обробка та алергія

/ 5.

Data publikacji: 2022-08-09
Читається за 5 хвилин
У першій частині цієї статті ми розглянули вплив зберігання та термічної обробки на алергенність харчових продуктів. Однак існує більше способів модифікації та обробки продуктів харчування. Чи впливають вони також на алергенність продуктів, які ми споживаємо?

Переробка продуктів харчування – інші способи

Першу частину можна прочитати тут:

 

Вчені давно задаються питанням про те, як модифікувати їжу, щоб зменшити її алергенні властивості. Основний інтерес — арахіс.

  • Особливий інтерес представляє вплив кислого середовища на структуру алергенів. Під час обробки їжа часто підкислюється. Крім того, вона також піддається впливу кислоти під час травлення в шлунку. Наприклад, дослідження показують, що арахіс, оброблений оцтом, менш сильно зв’язує специфічний IgE, особливо в діапазоні Ara h 2. У пацієнтів з алергією на ківі підкислення фруктів також знижує зв’язування алергенів зі специфічними IgE.
  • Підкислення часто використовують при обробці пшеничних і житніх продуктів, наприклад, при виробництві «закваски» для випікання хліба. Під впливом кислого середовища глютен дезамідується, створюючи нові алергени. У результаті алергія на дезамідований глютен спостерігається у людей, які взагалі добре переносять пшеничне і житнє борошно.
  • Рослинні олії є однією з основних добавок до багатьох страв, а також важливим інгредієнтом косметичних засобів. Теоретично добре очищена арахісова або соєва олія не містить алергенів. Але в олії холодного віджиму в 100 разів більше алергенів, ніж у рафінованій. На упаковці готового продукту, будь то харчовий або косметичний, не завжди є інформація про спосіб віджиму масла. Якщо є сумніви, людині з алергією слід уникати продуктів, що містять потенційно алергенні білки.

Переробка харчових продуктів – передові технологічні процеси

Їжа іноді піддається прогресивним технологічним процесам. Зараз ведуться дослідження гіпоалергенних харчових продуктів і технологічних процесів, які б дозволили споживати навіть особливо алергенні продукти.

  • Фахівці намагаються використовувати відповідні процеси бродіння у виробництві їжі, безпечної для алергіків. Бактерії, які використовуються в цьому процесі, включають Lactobacillus plantarum, Bifidobacterium lactis і Saccharomyces cereviseae. Також ведуться спроби розробити методи бродіння, які дозволили б зменшити вміст алергенів в арахісі, зокрема Ara h 1 і Ara h 2.
  • Поширеним методом зменшення кількості алергенів є гідроліз. Приклади включають комерційно доступні гідролізати казеїну та сироватки у формі терапевтичних сумішей замінників молока, призначених для дітей з алергією на молочний білок. Кінцева імуногенність молока залежить від ступеня гідролізу. На жаль, застосовувані при цьому технологічні процеси сильно впливають на смак і запах молока.
  • Також робляться спроби знизити імуногенність шляхом опромінення харчових продуктів (наприклад, арахісу та креветок) імпульсним ультрафіолетовим світлом (PUV) протягом певного періоду часу. Цей метод виявився ефективним, але він викликає певні суперечки щодо безпеки такої модифікованої їжі та, звичайно, вимагає подальших досліджень, перш ніж такі продукти будуть схвалені для споживання людиною.

Кінцева форма їжі, харчові добавки, консерванти

Вище наведено найважливіші технологічні процеси та їх вплив на кінцеву імуногенність харчових продуктів на прикладах конкретних харчових продуктів. Розглянуто конкретний метод обробки та її результат.

Однак найголовніше для пацієнта – це відповідь на питання: якою буде реакція організму після вживання правильно обробленого продукту?

На жаль, це дуже складне питання. Реакції організму залежать не тільки від кількості алергенів у тій чи іншій страві. Необхідно також враховувати їх біодоступність, підсумовування ефекту кількох алергенів і одночасну появу неспецифічних подразників, таких як вживання алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, психічний стрес і фізичні вправи.

В даний час невід’ємним етапом обробки харчових продуктів в промислових умовах є використання харчових добавок. Ці речовини, а їх відомо до 3000, самі по собі не є їжею. Вони можуть мати або не мати харчової цінності та використовуватися для досягнення конкретної мети. Зазвичай йдеться про продовження терміну зберігання їжі, покращення її консистенції, смаку, запаху чи кольору. Обговорення видів і прикладів харчових добавок потребує окремого дослідження.

Проте загалом варто сказати, що добавки, хоча згідно із законодавством ЄС вони мають бути безпечними для здоров’я, є в багатьох продуктах харчування. Це, в свою чергу, призводить до накопичення їх концентрації в організмі.

Ці речовини можуть стати джерелом токсичних і алергічних реакцій, викликати неалергічну гіперчутливість, а також можуть бути подразниками. При вживанні алергенної їжі наявність харчових добавок у страві може посилити прояви алергії у пацієнта.

Переробка харчових продуктів – висновок

Обробка їжі впливає на алергени, які містяться в їжі. Це може бути сприятливим ефектом, пов’язаним із розщепленням алергенів і зменшенням симптомів у пацієнтів. Остаточний вплив обробленої їжі на організм алергіка важко оцінити. Якщо ви сумніваєтеся, особам з алергією краще уникати харчових продуктів із високим рівнем обробки зі складним складом.

_____________
Переклад: Соломія Пукаляк

  1. Ukleja-Sokołowska N, Bartuzi Z, Przetwarzanie żywności a alergia pokarmowa. Alergia, 2017, 1; 23-27.
  2. Adkinson Jr, N. Franklin, et al. Middleton’s allergy: principles and practice., Effect of the Food Matrix and Processing on the Allergenic Activity of Foods, Elsevier Health Sciences, 2013, 508-516
  3. Lee JO, Sung D, Park SH, Lee J, Kim J, Shon DH, Ahn K, Han Y., Effect of acid treatment on allergenicity of peanut and egg., J Sci Food Agric. 2016 Oct 6. doi: 10.1002/jsfa.8017
  4. Sancho AI, Foxall R, Rigby NM, Browne T, Zuidmeer L, van Ree R, Waldron KW, Mills EN., Maturity and storage influence on the apple (Malus domestica) allergen Mal d 3, a nonspecific lipid transfer protein., J Agric Food Chem. 2006 Jul 12;54(14):5098-104.
  1. Pascal M, Muñoz-Cano R, Reina Z, Palacín A, Vilella R, Picado C, Juan M, Sánchez-López J, Rueda M, Salcedo G, Valero A, Yagüe J, Bartra J.,  Lipid transfer protein syndrome: clinical pattern, cofactor effect and profile of molecular sensitization to plant-foods and pollens., Clin Exp Allergy. 2012 Oct;42(10):1529-39
  2. Maleki SJ, Chung SY, Champagne ET, Raufman JP., The effects of roasting on the allergenic properties of peanut proteins., J Allergy Clin Immunol. 2000 Oct;106(4):763-8.
  3. Turner PJ, Mehr S, Sayers R, Wong M, Shamji MH, Campbell DE, Mills EN. Loss of allergenic proteins during boiling explains tolerance to boiled peanut in peanut allergy., J Allergy Clin Immunol. 2014 Sep;134(3):751-3. doi: 10.1016/j.jaci.2014.06.016
  4. Bloom KA, Huang FR, Bencharitiwong R i wsp. Effect of heat treatment on milk and egg proteins allergenicity. Pediatr Allergy Immunol 2014; 25: 740-6
  5. Nowak-Wegrzyn, A., Bloom, K. A., Sicherer, S. H., Shreffler, W. G., Noone, S., Wanich,N., et al.. Tolerance to extensively heated milk in children with cow’s milk allergy. Journal of Allergy Clinical Immunology, 2008, 122, 342–347.
  6. Ballmer-Weber BK, Hoffmann A, Wüthrich B, Lüttkopf D, Pompei C, Wangorsch A, Kästner M, Vieths S., Influence of food processing on the allergenicity of celery: DBPCFC with celery spice and cooked celery in patients with celery allergy., Allergy. 2002 Mar;57(3):228-35.
  7. Bublin M, Radauer C, Knulst A, Wagner S, Scheiner O, Mackie AR, Mills EN, Breiteneder H., Effects of gastrointestinal digestion and heating on the allergenicity of the kiwi allergens Act d 1, actinidin, and Act d 2, a thaumatin-like protein., Mol Nutr Food Res. 2008 Oct;52(10):1130-9. doi: 10.1002/mnfr.200700167.
  8. Bégin P, Des Roches A, Nguyen M, Masse MS, Paradis J, Paradis L., Freezing does not alter antigenic properties of fresh fruits for skin testing in patients with birch tree pollen-induced oral allergy syndrome., J Allergy Clin Immunol. 2011 Jun;127(6):1624-6.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2011.01.028. Epub 2011 Mar 16.
  9. Ota M, Kawasaki H, Horimoto M., Ice cream urticaria., Am J Med. 2010 Dec;123(12):e1-2. doi: 10.1016/j.amjmed.2010.04.034. Epub 2010 Oct 19.
  10. Kim J, Lee JY, Han Y, Ahn K., Significance of Ara h 2 in clinical reactivity and effect of cooking methods on allergenicity., Ann Allergy Asthma Immunol. 2013 Jan;110(1):34-8. doi: 10.1016/j.anai.2012.10.011.
  11. Lee JO, Sung D, Park SH, Lee J, Kim J, Shon DH, Ahn K, Han Y., Effect of acid treatment on allergenicity of peanut and egg., J Sci Food Agric. 2016 Oct 6. doi: 10.1002/jsfa.8017
  12. Denery-Papini S, Bodinier M, Larré C, Brossard C, Pineau F, Triballeau S, Pietri M, Battais F, Mothes T, Paty E, Moneret-Vautrin DA., Allergy to deamidated gluten in patients tolerant to wheat: specific epitopes linked to deamidation, Allergy. 2012 Aug;67(8):1023-32. doi: 10.1111/j.1398-9995.2012.02860.x
  13. Rigby NM, Sancho AI, Salt LJ, Foxall R, Taylor S, Raczynski A, Cochrane SA, Crevel RW, Mills EN., Quantification and partial characterization of the residual protein in fully and partially refined commercial soybean, J Agric Food Chem. 2011 Mar 9;59(5):1752-9. doi: 10.1021/jf103560h. Epub 2011 Jan 20.
  14. Song YS, Frias J, Martinez-Villaluenga C, Vidal-Valdeverde C, de Mejia EG., Immunoreactivity reduction of soybean meal by fermentation, effect on amino acid composition and antigenicity of commercial soy products., Food Chem. 2008 May 15;108(2):571-81
  15. Zhou Y, Wang JS, Yang XJ, Lin DH, Gao YF, Su YJ, Yang S, Zhang YJ, Zheng JJ., Peanut Allergy, Allergen Composition, and Methods of Reducing Allergenicity: A Review., Int J Food Sci. 2013;2013:909140. doi: 10.1155/2013/909140.
  16. Wasilewska E, Małgorzewicz S, Niepożądane reakcje pokarmowe na dodatki do żywności, Forum Zaburzeń Metabolicznych 2015, tom 6, nr 1, 8–13
  17. EAACI Mollecullar Allergology User’s Guide, Published by the European Academy of Allergy and Clinical Immunology 2016.