Що в траві: не всі комахи – комахи
ПІЗНАВАЛЬНА СТАТТЯ
Комахи є найрізноманітнішою та найчисленнішою групою тварин у світі і складають більше половини всіх живих організмів [1,2]. Вони мають здатність пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища. Їх поділяють на дві підгрупи: безкрилі (Apterygota) та крилаті (Pterygota). Кількість ідентифікованих видів комах у всьому світі перевищує мільйон, а в одній лише Польщі вона вже сягнула понад 30 000 [1].
Хоча вони відіграють надзвичайно важливу роль в екосистемі, і без них не було б життя на Землі, ми не завжди сприймаємо комах як наших союзників [3]. Їх постійна присутність особливо помітна, коли вони починають жалити, кусати, лизати, смоктати кров або жалити (залежно від типу ротового апарату) [3]. Цих комах неможливо забути, особливо навесні та влітку, коли триває сезон пилкування.
Двокрилі комахи: мухи, мошки та комарі
Двокрилі комахи дуже різноманітні в межах своєї групи – з точки зору середовища проживання, життєвих звичок та взаємодії з людиною. Вони колонізували всі континенти, включаючи Антарктиду.
Мухи
Найпоширенішою з комах, які невід’ємно супроводжують людину, безсумнівно, є кімнатна муха – нав’язливо чіпляється до спітнілої шкіри [1]. Навіть муха, хоч і не пошкоджує шкірний бар’єр, може переносити паразитів і небезпечні захворювання, включаючи сальмонельоз, туберкульоз, черевний тиф, поліомієліт і холеру [1]. Але є також багато видів мух, які кусають людей і викликають обширні місцеві реакції [2]. Наприклад, кінська муха може кусати дуже боляче [4].
Комарі
Влітку комарі стають справжнім лихом. У Польщі налічується близько 50 видів, з яких 36 є гематофагами (самки харчуються кров’ю людей, тварин і навіть деяких видів птахів). Серед них переважає комар дзижчання. Ці комахи не кусають, але жалять (мають жалко-сисний ротовий апарат) [5]. Їх приваблюють пахучі сполуки, що містяться в людському поті [6]. Комарі найбільш активні ввечері (18-21 година) та вранці [5]. Укуси цих комах можуть викликати у людини різноманітні реакції, починаючи від місцевих (у вигляді еритеми, набряку, свербежу) і закінчуючи дуже рідкісними генералізованими реакціями. До них відносяться як неалергічні реакції (місцеві, грипоподібні симптоми), так і алергічні реакції (місцеві та генералізовані). Крім того, комарі, переважно тропічні, є переносниками таких захворювань, як малярія, лихоманка денге, туляремія та жовта лихоманка.
Мошки
Самки близьких родичів комарів – мошки – також є гематофагами по відношенню до людей і тварин. Мошки жалять сильніше, ніж комарі, і залишають кровоточиві сліди через наявність у слині антикоагулянтів [5]. Вони нападають не поодинці, а скупченнями. У людей, які піддаються впливу великої кількості мошок, укус цих комах може призвести до серйозних симптомів хвороби, навіть генералізованого характеру (таких як лихоманка, слабкість, нездужання) [7]. Мошки проколюють шкіру своїми мандибулами, а потім закріплюються на ній і розривають краї ранки [7]. Заселені ними ділянки шкіри є вразливими до проникнення патогенних мікроорганізмів. У тропічних умовах мошки можуть переносити такі важкі захворювання, як філяріоз та оніхоцеркоз (річкова сліпота). Вважається, що симптоми, пов’язані з укусом мошки, викликані токсичною реакцією, а не гіперчутливістю, але алергія також не виключена.
Плодові мухи
Навіть плодові мухи є алергенами. Ці комахи мають у своєму організмі тропоміозин, який може вступати в реакцію з тропоміозином з інших джерел, у тому числі з павуків, кліщів і тарганів [6]. У разі сенсибілізації до плодових мух алергічні симптоми можуть виникати після інгаляційного контакту з комахами [8]. Також виникають реакції подразнення кон’юнктиви та дихальних шляхів неалергічним шляхом.
Перетинчастокрилі: бджоли, джмелі, оси, шершні
З алергологічної точки зору перетинчастокрилі (Hymenoptera) є особливо небезпечними серед комах (6 000 видів у Польщі [9]), до яких належать бджоли, джмелі, оси та шершні. Вони є причиною більшості алергічних реакцій у людей і мають жало на черевці, з’єднане з отруйними залозами, і використовують його для самозахисту, паралізуючи жертву отрутою [10]. Медоносні бджоли та джмелі менш агресивні (вони жалять лише тоді, коли їх провокують). Оси та шершні мають більш войовничий настрій, особливо коли стають на захист своїх гнізд [10,11].
Від інших перетинчастокрилих комах бджіл відрізняє гачкувате жало, яке залишається в шкірі після укусу (разом з мішечком з отрутою, м’язами та нервовим ганглієм) [10,12]. Саме його наявність дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити висновок, що на нас напала саме ця комаха. Після втрати жала бджола гине [13]. Однак саме жало, непомітно для людини, може залишатися в шкірі і продовжувати виділяти отруту (хоча основна порція впорскується протягом декількох секунд після укусу).
Підраховано, що до 94% з нас протягом життя були вжалені перетинчастокрилими комахами [14]. Понад 90% людей, яких вкусили комахи, відчувають лише обмежену місцеву реакцію – набряк, свербіж, почервоніння – яка триває протягом 24 годин. Значна місцева реакція виникає у меншості (1,5-17%), тоді як генералізовані реакції – від дуже легких до важких – виникають у кількох відсотків людей (7,5-8%) [15]. Найважчі генералізовані реакції, на щастя, трапляються набагато рідше – лише у 1-3% ужалених. Однак проблема не є маргінальною – вона зачіпає приблизно мільйон людей у Польщі.
Чи загрожують нам нові види комах?
До перетинчастокрилих комах належить кліщ (близькоспоріднена оса), який прибув до Польщі з середземноморських районів [16]. Такі міграції у світі комах не є рідкістю і сприяють зміні клімату.
Агресивні види шершнів (наприклад, Vespa velutina) вже досягли Європи і швидко поширюються з азійських країн на захід. Все почалося з того, що у 2004 році до Франції з Китаю випадково завезли зимуючу королеву азійського шершня [17]. Сьогодні колонії цих комах зустрічаються не тільки у Франції, але й в Іспанії та Німеччині.
Вогненні комахи
Інші перетинчастокрилі незабаром можуть опинитися серед нас, наприклад, дуже агресивні вогняні мурахи, які живуть і нападають зграями. Вони жалять свою здобич багаторазово – до 10 разів – викликаючи гострий, пекучий біль. У людей, які мають алергію на їхню отруту, виникають анафілактичні реакції [2]. Вогняні мурахи – інвазивний вид. Спочатку знайдені тільки в Південній Америці, пізніше вони були знайдені в США, Азії та Австралії. У Польщі їх ще немає, але вони досягли Європи. Їхні гнізда були виявлені поблизу Сіракуз на Сицилії [18]. Вчені очікують, що з потеплінням клімату вторгнення вогняних мурах може просунутися далі на північ. Вид мурашок-стрибунців, характерний для Австралії та Нової Зеландії, досі не зустрічався в Європі. Однак відомо, що її отрута має найвищий потенціал викликати анафілаксію серед усіх отрут перетинчастокрилих комах.Гість з Далекого Сходу
Гість з Далекого Сходу
Важливим у цьому контексті є той факт, що далекосхідному азіатському сонечку знадобилося лише 20 років, щоб поширитися в Америці та Європі. У його вторгненні йому допомогла людина – воно зводилося до боротьби з попелицями [6,19]. При контакті з людиною азійське сонечко може вкусити. Навіть перші алергени вже виявлені. Його вважають важливим інтраназальним збудником алергічних реакцій [19].
Інший представник світу комах, тигровий комар, який у сприятливому, вологому і спекотному кліматі може переносити тропічні хвороби, нещодавно з’явився в безпосередній близькості від Польщі [20]. Його присутність була офіційно встановлена в декількох європейських країнах, серед яких Німеччина та Словаччина. Однак поки що укуси цього комара в нашій кліматичній зоні є спорадичними [21].
Змістовна консультація:
Публікаційний партнер:
Aleksandra Lipiec
___________
Переклад: Соломія Пукаляк
