Strefa Alergii | основи алергії

Укус комахи. З якими видами ми зустрінемося?

/ 5.

Data publikacji: 2024-08-13
Читається за 6 хвилин
З алергологічної точки зору, перетинчастокрилі є особливо небезпечними серед комах. До них належать бджоли, джмелі, оси та шершні. Але й інші комахи також турбують людину. Серед них є й нові види, які донедавна не зустрічалися на нашому континенті.

Що в траві: не всі комахи – комахи

ПІЗНАВАЛЬНА СТАТТЯ

Użądlenie owada

Комахи є найрізноманітнішою та найчисленнішою групою тварин у світі і складають більше половини всіх живих організмів [1,2]. Вони мають здатність пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища. Їх поділяють на дві підгрупи: безкрилі (Apterygota) та крилаті (Pterygota). Кількість ідентифікованих видів комах у всьому світі перевищує мільйон, а в одній лише Польщі вона вже сягнула понад 30 000 [1].

Хоча вони відіграють надзвичайно важливу роль в екосистемі, і без них не було б життя на Землі, ми не завжди сприймаємо комах як наших союзників [3]. Їх постійна присутність особливо помітна, коли вони починають жалити, кусати, лизати, смоктати кров або жалити (залежно від типу ротового апарату) [3]. Цих комах неможливо забути, особливо навесні та влітку, коли триває сезон пилкування.

Двокрилі комахи: мухи, мошки та комарі

Muchy

Двокрилі комахи дуже різноманітні в межах своєї групи – з точки зору середовища проживання, життєвих звичок та взаємодії з людиною. Вони колонізували всі континенти, включаючи Антарктиду.

  • Мухи

Найпоширенішою з комах, які невід’ємно супроводжують людину, безсумнівно, є кімнатна муха – нав’язливо чіпляється до спітнілої шкіри [1]. Навіть муха, хоч і не пошкоджує шкірний бар’єр, може переносити паразитів і небезпечні захворювання, включаючи сальмонельоз, туберкульоз, черевний тиф, поліомієліт і холеру [1]. Але є також багато видів мух, які кусають людей і викликають обширні місцеві реакції [2]. Наприклад, кінська муха може кусати дуже боляче [4].

  • Комарі

Влітку комарі стають справжнім лихом. У Польщі налічується близько 50 видів, з яких 36 є гематофагами (самки харчуються кров’ю людей, тварин і навіть деяких видів птахів).  Серед них переважає комар дзижчання. Ці комахи не кусають, але жалять (мають жалко-сисний ротовий апарат) [5]. Їх приваблюють пахучі сполуки, що містяться в людському поті [6]. Комарі найбільш активні ввечері (18-21 година) та вранці [5]. Укуси цих комах можуть викликати у людини різноманітні реакції, починаючи від місцевих (у вигляді еритеми, набряку, свербежу) і закінчуючи дуже рідкісними генералізованими реакціями. До них відносяться як неалергічні реакції (місцеві, грипоподібні симптоми), так і алергічні реакції (місцеві та генералізовані). Крім того, комарі, переважно тропічні, є переносниками таких захворювань, як малярія, лихоманка денге, туляремія та жовта лихоманка.

  • Мошки

Самки близьких родичів комарів – мошки – також є гематофагами по відношенню до людей і тварин. Мошки жалять сильніше, ніж комарі, і залишають кровоточиві сліди через наявність у слині антикоагулянтів [5]. Вони нападають не поодинці, а скупченнями. У людей, які піддаються впливу великої кількості мошок, укус цих комах може призвести до серйозних симптомів хвороби, навіть генералізованого характеру (таких як лихоманка, слабкість, нездужання) [7]. Мошки проколюють шкіру своїми мандибулами, а потім закріплюються на ній і розривають краї ранки [7]. Заселені ними ділянки шкіри є вразливими до проникнення патогенних мікроорганізмів. У тропічних умовах мошки можуть переносити такі важкі захворювання, як філяріоз та оніхоцеркоз (річкова сліпота). Вважається, що симптоми, пов’язані з укусом мошки, викликані токсичною реакцією, а не гіперчутливістю, але алергія також не виключена.

Muszki owocowe

  • Плодові мухи

Навіть плодові мухи є алергенами. Ці комахи мають у своєму організмі тропоміозин, який може вступати в реакцію з тропоміозином з інших джерел, у тому числі з павуків, кліщів і тарганів [6]. У разі сенсибілізації до плодових мух алергічні симптоми можуть виникати після інгаляційного контакту з комахами [8]. Також виникають реакції подразнення кон’юнктиви та дихальних шляхів неалергічним шляхом.

Перетинчастокрилі: бджоли, джмелі, оси, шершні

З алергологічної точки зору перетинчастокрилі (Hymenoptera) є особливо небезпечними серед комах (6 000 видів у Польщі [9]), до яких належать бджоли, джмелі, оси та шершні. Вони є причиною більшості алергічних реакцій у людей і мають жало на черевці, з’єднане з отруйними залозами, і використовують його для самозахисту, паралізуючи жертву отрутою [10]. Медоносні бджоли та джмелі менш агресивні (вони жалять лише тоді, коли їх провокують). Оси та шершні мають більш войовничий настрій, особливо коли стають на захист своїх гнізд [10,11].

Від інших перетинчастокрилих комах бджіл відрізняє гачкувате жало, яке залишається в шкірі після укусу (разом з мішечком з отрутою, м’язами та нервовим ганглієм) [10,12]. Саме його наявність дозволяє з високим ступенем вірогідності зробити висновок, що на нас напала саме ця комаха. Після втрати жала бджола гине [13]. Однак саме жало, непомітно для людини, може залишатися в шкірі і продовжувати виділяти отруту (хоча основна порція впорскується протягом декількох секунд після укусу).

Użądlenie przez owada, trzmiel

Підраховано, що до 94% з нас протягом життя були вжалені перетинчастокрилими комахами [14]. Понад 90% людей, яких вкусили комахи, відчувають лише обмежену місцеву реакцію – набряк, свербіж, почервоніння – яка триває протягом 24 годин. Значна місцева реакція виникає у меншості (1,5-17%), тоді як генералізовані реакції – від дуже легких до важких – виникають у кількох відсотків людей (7,5-8%) [15]. Найважчі генералізовані реакції, на щастя, трапляються набагато рідше – лише у 1-3% ужалених. Однак проблема не є маргінальною – вона зачіпає приблизно мільйон людей у Польщі.

Чи загрожують нам нові види комах?

До перетинчастокрилих комах належить кліщ (близькоспоріднена оса), який прибув до Польщі з середземноморських районів [16]. Такі міграції у світі комах не є рідкістю і сприяють зміні клімату.

Агресивні види шершнів (наприклад, Vespa velutina) вже досягли Європи і швидко поширюються з азійських країн на захід. Все почалося з того, що у 2004 році до Франції з Китаю випадково завезли зимуючу королеву азійського шершня [17]. Сьогодні колонії цих комах зустрічаються не тільки у Франції, але й в Іспанії та Німеччині.

Вогненні комахи

Інші перетинчастокрилі незабаром можуть опинитися серед нас, наприклад, дуже агресивні вогняні мурахи, які живуть і нападають зграями. Вони жалять свою здобич багаторазово – до 10 разів – викликаючи гострий, пекучий біль. У людей, які мають алергію на їхню отруту, виникають анафілактичні реакції [2]. Вогняні мурахи – інвазивний вид. Спочатку знайдені тільки в Південній Америці, пізніше вони були знайдені в США, Азії та Австралії. У Польщі їх ще немає, але вони досягли Європи. Їхні гнізда були виявлені поблизу Сіракуз на Сицилії [18]. Вчені очікують, що з потеплінням клімату вторгнення вогняних мурах може просунутися далі на північ. Вид мурашок-стрибунців, характерний для Австралії та Нової Зеландії, досі не зустрічався в Європі. Однак відомо, що її отрута має найвищий потенціал викликати анафілаксію серед усіх отрут перетинчастокрилих комах.Гість з Далекого Сходу

Гість з Далекого Сходу

Важливим у цьому контексті є той факт, що далекосхідному азіатському сонечку знадобилося лише 20 років, щоб поширитися в Америці та Європі. У його вторгненні йому допомогла людина – воно зводилося до боротьби з попелицями [6,19]. При контакті з людиною азійське сонечко може вкусити. Навіть перші алергени вже виявлені. Його вважають важливим інтраназальним збудником алергічних реакцій [19].

Інший представник світу комах, тигровий комар, який у сприятливому, вологому і спекотному кліматі може переносити тропічні хвороби, нещодавно з’явився в безпосередній близькості від Польщі [20]. Його присутність була офіційно встановлена в декількох європейських країнах, серед яких Німеччина та Словаччина. Однак поки що укуси цього комара в нашій кліматичній зоні є спорадичними [21].

Змістовна консультація:

Prof. Marita Nittner-Marszalska

Prof. Ewa Cichocka - Jarosz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публікаційний партнер:

logo firmy Viatris

 

Aleksandra Lipiec

___________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Kot I., Owad – przyjaciel czy wróg? Przewodnik o owadach (2015). Publikacja towarzysząca wystawie „Owad – przyjaciel czy wróg?” prezentowanej w Oddziale Przyrodniczym Muzeum Nadwiślańskiego w Kazimierzu Dolnym. Online: https://mnkd.pl/wp-content/uploads/2020/09/przewodnik-o-owadach.pdf

[2] Powers J., McDowell R.H., Insect Bites (2023). National Library of Medicine. National Center for Biotechnology Information. Online: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537235/

[3] Ciepielewska D., Nietupski M., Ochrona ekosystemów przed szkodnikami (2003). Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, Olsztyn.

[4] Durska G., Reakcja alergiczna po ugryzieniu przez muchę końską (2013). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/lista/89007,reakcja-alergiczna-po-ugryzieniu-przez-muche-konska

[5] Grabowska B., O komarze w Światowy Dzień Komara (2021). Lasy Państwowe. Online: https://www.lasy.gov.pl/pl/informacje/aktualnosci/o-komarze-w-swiatowy-dzien-komara

[6] Buczyłko K., Majsiak E., Wagner A., Alergia na owady niebłonkoskrzydłe (2015). Alergia Astma Immunologia, 20(3), 170–177. Online: https://alergia-astma-immunologia.pl/2015_20_3/aai_volume-20_issue-3_article-1240.pdf

[7] Rapiejko P., Lipiec A., Meszki (2007). Alergoprofil, 3(2), 19–23. Online: https://journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/8/5

[8] Spieksma F.Th.M., Vooren P.H., Kramps J.A., Dijkman J.H., Respiratory allergy to laboratory fruit flies (Drosophila melanogaster) (1986). JACI. The Journal of Allergy and Clinical Immunology, 77(1), 108–113. Online: https://www.jacionline.org/article/0091-6749(86)90331-3/fulltext

[9] Alergia na owady pod red. M. Nittner-Marszalskiej (2016). Oficyna Wydawnicza Mediton, Łódź.

[10] Kowalczyk W., Lis K., Bartuzi Z., Diagnostyka alergii na jad pszczoły miodnej (2022). Alergia Astma Immunologia, 27(1), 12–22. Online: https://bibliotekanauki.pl/articles/2153457.pdf

[11] Wytrychowski K., Niealergiczne użądlenia owadów – kiedy potrzebna jest interwencja medyczna. Po Dyplomie. Online: https://podyplomie.pl/stanynagle/posts/91.niealergiczne-uzadlenia-owadow-kiedy-konieczna-jest-interwencja-medyczna?page=2

[12] Cichocka-Jarosz E., Przydatność markerów aktywacji mastocytów  w diagnostyce i monitorowaniu dzieci uczulonych na jad owadów błonkoskrzydłych (2011). Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.

[13] Smorawska-Sabanty E., Gulbas I., Chałubiński M., Trudności diagnostyczne w nadwrażliwości na jad owadów błonkoskrzydłych (2024). Alergia Astma Immunologia, 29(2), 26–31. Online: https://www.alergia-astma-immunologia.pl/2024_29_2/2_Sabanty_manuskrypt_1.pdf

[14] Rey A., Chełmińska M., Alergia na jady owadów błonkoskrzydłych w praktyce podstawowej opieki zdrowotnej (2020). Lekarz POZ 3, 181–184. Online: https://www.termedia.pl/Journal/-98/pdf-41838-10?filename=alergia%20na%20jady.pdf

[15] Gawlik R., Alergia na jad owadów błonkoskrzydłych (2012). Alergoprofil, 8(1), 27–30. Online: https://journalsmededu.pl/index.php/alergoprofil/article/view/722/669

[16] Niedoszytko M., Wykorzystanie badania ekspresji genów metodą mikromacierzy RNA w ocenie efektywności immunoterapii swoistej jadem owadów, rozpoznaniu mastocytozy i ocenie zagrożenia alergią na jady owadów u chorych na mastocytozę (2011). Gdańsk, GUM. Online: https://pbc.gda.pl/Content/11406/Niedoszytko_Marek_hab_2011_LINKI.pdf

[17] de la Hera O., Alonso M.L., Alonso R.M., Behaviour of Vespa velutina nigrithorax (Hymenoptera: Vespidae) under Controlled Environmental Conditions (2023). Insects, 14, 59. Online: https://www.mdpi.com/2075-4450/14/1/59#metrics

[18] Kowalska K., Immunoterapia ratuje życie (2020). Kurier Medyczny Menedżera Zdrowia, 8. Online: https://www.termedia.pl/mz/Immunoterapia-ratuje-zycie,40871.html

[19] Wiorek M., Inwazyjny arlekin – biedronka azjatycka (2018). Wszechświat, 119(10 12), 234–243. Online: https://ruj.uj.edu.pl/server/api/core/bitstreams/0caab6d2-2a81-4aad-94b4-f036a761d8a8/content

[20] Zdziebłowski Sz., Komary tygrysie zadomowiły się już bardzo blisko Polski (2024). Mogą przenosić groźne choroby. National Geographic Polska. Online: https://www.national-geographic.pl/artykul/komary-tygrysie-zadomowily-sie-juz-na-slowacji-moga-przenosic-grozne-choroby-240228091057#niebezpieczny-komar-tygrysi

[21] Bronka A., Pierwsza pomoc. Użądlenia, ukąszenia, ugryzienia (2015). Biuletyn Okręgowej Izby Pielęgniarek i Położnych w Łodzi, 7–9, 11–12. Online: http://www.oipp.lodz.pl/tmp/uploadfile/196c3fc1b113a186da9a22e7290e5ea4_wrzesie%C5%84%20internet.pdf