Які симптоми гіперчутливості до нікелю?
Найчастіше – це контактна алергія (детальніше про контактну алергію), рідше – кон’юнктивіт, нежить або астма [1]. Місцева гіперчутливість може викликати кропив’янку, екзему або почервоніння [2]. Відстрочені симптоми, які не з’являються відразу після контакту з алергеном, можуть ввести в оману діагностику контактної алергії на нікель. Симптоми алергії виникають лише через кілька годин і посилюються через 2-4 дні [3].
Скільки людей мають алергію на нікель?
Нікель є найбільш алергенним металом [4], алергією на цей елемент страждають аж 11,1% жінок і 2,2% чоловіків [5]. Жінок-алергіків у чотири рази більше, це може бути наслідком впливу металу, який міститься у ювелірних виробах [6]. Також нікель є найчастішою причиною контактної алергії у дітей 7-8 років. У цій віковій групі він відповідальний за 36% контактних алергій. Таку частоту алергії на нікель підтверджують вітчизняні дослідження 2015 року [7].
Механізм алергії на метал
Причини алергії на нікель недостатньо вивчені, але відомо, що це найпоширеніша контактна алергія. Одночасно може виникнути гіперчутливість на нікель, хром і кобальт [8]. Вживання їжі, багатої на нікель, є фактором ризику, який може сприяти розвитку реакції у людей, чутливих до нікелю. Серед них варто відзначити шоколад, горіхи, каші, стручкову квасолю та горошок, споживання яких підвищує ризик розвитку системної реакції (СНС) [9]. Хронічне запалення, таке як виразковий коліт, також може збільшити ймовірність алергії на нікель [10].
Де знаходиться нікель?
Говорячи про нікель, ми маємо справу з металом, який дуже поширений у природному середовищі: міститься в повітрі, воді, ґрунті та навіть їжі. Це мікроелемент, тому в організмі людини він також міститься в незначних кількостях. У більш високих концентраціях є шкідливим, може бути токсичним і навіть канцерогенним [1]. Його використовують у металургії, ювелірній справі та багатьох інших галузях господарства. Він міститься в зубних пломбах поряд з акрилатами, які також можуть викликати гіперчутливість [11]. Потенційно алергенні метали також можна знайти, наприклад, у кухонному посуді та ювелірних виробах [12].
Вміст нікелю в багатьох предметах регулюється «Директивою про нікель», виданою Європейським Союзом. Монети уникають цього документа, але деякі країни все ще виготовляють їх із безнікелевих сплавів [13]. Польща не належить до цих країн. Наші монети сріблястого кольору виготовлені з мельхіору [14].
Як виглядає діагноз?
Як тільки ви помітили симптоми, зверніться до лікаря, щоб отримати історію хвороби та визначити, чи викликані симптоми нікелем. Це може ґрунтуватися на дослідженні уражень шкіри та аналізах, які вкажуть на будь-які інші причини стану пацієнта [12]. Демонстрація зв’язку між впливом нікелю та симптомами має вирішальне значення. На жаль, це важко через такі чинники, як поширення металу в навколишньому середовищі [1] і сповільнена реакція організму на нікель [3].
Як я можу допомогти собі?
Перший і найважливіший крок – видалити з вашого середовища предмети, які можуть містити більшу кількість нікелю. Також важливо утримуватися від розчісування хворих місць, оскільки це може посилити симптоми. Якщо ви не можете уникнути речей, багатих нікелем, тоді захистіть шкіру за допомогою пом’якшувальних кремів або рукавичок. Якщо вищезазначені заходи не приносять поліпшення, то лікар може прийняти рішення про введення препаратів, наприклад глюкокортикостероїдів [12].
Чи є ризик ускладнень?
Як правило, корисно видаляти предмети з високим вмістом нікелю, але при тривалому впливі можуть виникнути ускладнення. Постійне подразнення та пошкодження епідермісу може спричинити його розтріскування та збільшити ризик інфікування. Також варто пам’ятати, що незалежно від алергії нікель у високих концентраціях може бути токсичним і канцерогенним [12].
Sylwia Gałązka
_________________
Переклад: Соломія Пукаляк
