Strefa Alergii | основи алергії

Кладоспоріум. Як дізнатися, чи є у нас алергія?

/ 5.

Data publikacji: 2024-08-20
Читається за 5 хвилин
Cladosporium herbarum - це гриб, який виробляє мікроскопічні спори, що часто спричиняють алергію на плісняву. Хоча іноді ми бачимо плісняву на перший погляд, і здебільшого не знаємо про наявність її алергенних спор у повітрі. Як проявляється алергія на кладоспоріум? І які наслідки вона може мати?

Cladosporium herbarum та інші види мікроскопічних грибів

Кладоспоріум – це велика і різноманітна родина мікроскопічних грибів, які широко розповсюджені по всьому світу і суттєво впливають на навколишнє середовище. Вони налічують близько 800 видів і біологічно пристосовані до вільного поширення на великі відстані [1]. Як правило, ростуть на гниючій рослинності та в ґрунті.

jabłka w koszyku, na skórce jabłek pleśń cladosporium

Вони мають патогенний вплив на рослини, тобто сприяють виникненню таких уражень, як плямистість листя (вражають зернові, гарбузи, помідори), а також не байдужі до здоров’я людини. Кладоспоріум живуть у нашому безпосередньому оточенні, але також проникають в організм і тому можуть – за певних обставин – призвести, наприклад, до розвитку алергії, астми та грибка легенів [1]. Гриби родів Alternaria і Cladosporium, за якими йдуть Penicillium і Aspergillus, є найважливішими джерелами алергенів плісняви [2]. Види, які найчастіше спричиняють інгаляційну алергію:

  • Alternaria alternata,
  • Cladosporium herbarum,
  • Cladosporium cladosporioides,
  • Aspergillus niger [3].

Альтернарія дуже поширена в середземноморському кліматі. Що стосується Польщі, то вона переважає на півдні країни. Кладоспоріум, з іншого боку, розмножується переважно в регіонах Балтійського та Північного морів [4].

Наукові дослідження показують, що приблизно у 10 відсотків людей у всьому світі виробляються антитіла до пліснявих грибів і що рівень сенсибілізації постійно зростає [3]. Також постійно відкриваються нові алергени пліснявих грибів [2].

Мікроскопічні спори, невидимі алергени

pleśnie w domu, cladosporium

Іноді грибки можна побачити неозброєним оком, наприклад, у вигляді різнокольорових плям на стінах і продуктах харчування. Якщо пліснява має коричневий колір, можна запідозрити грибок Cladosporium [4]. Однак джерелом алергену є не лише міцелій, а й спори, які є кінцевим продуктом процесу розмноження гриба [2]. Такі мікроскопічні частинки легко потрапляють у дихальні шляхи, є невидимими і тому їх важко виявити [4]. Одна пилинка трави за об’ємом відповідає цілим 200 спорам виду Cladosporium herbarum! [2].

На відміну від пилку, спори плісняви присутні в атмосфері практично цілий рік (у різних концентраціях). Однак симптоми алергії на плісняву можуть проявлятися лише сезонно, особливо восени та взимку, коли ми проводимо більшу частину дня в погано провітрюваних закритих приміщеннях. Резервуарами алергенних мікроскопічних грибкових частинок є домашній пил та системи кондиціонування [2]. Гриби кладоспорії також можуть утворюватися в холодильниках і на віконних рамах [5]. Люди, які працюють у басейнах, саунах і пальмових будиночках, особливо схильні до впливу цих грибів [4].

Однак період максимальної концентрації спор плісняви в повітрі, всупереч уявленням, припадає не на осінь і зиму, а на літо (червень-серпень) [2]. У другій половині літа спори плісняви можуть бути навіть більш важливими алергенами у зовнішньому середовищі, ніж пилок. Температурний діапазон, сприятливий для росту грибів, становить 18-28 градусів С [5]. Їх концентрація на відкритому повітрі зростає зі збільшенням середньодобової температури та кількості опадів [6]. При цьому види родів Alternaria та Cladosporium здатні виживати навіть у сухому середовищі. Інші фактори, такі як швидкість вітру та атмосферний тиск, також впливають на чисельність грибів [6].

Алергія на плісняву – симптоми та діагностика

Кількість днів, коли концентрація спор Cladosporium у зразках повітря в Польщі перевищує поріг, пов’язаний з алергічними реакціями у сприйнятливих осіб (2800 на 1 м3 повітря), коливається від 61 до 93 (залежно від місцевості) [7]. Це означає, що спори цих грибів можуть викликати у нас алергічні симптоми протягом 2-3 місяців на рік. Спільним для місць з найвищими річними концентраціями кладоспорій є їх розташування на сільськогосподарських рівнинах [7]. Над сільськогосподарськими полями літає до 10 000-15 000 спор на м3 повітря [7,8].

Основним симптомом у людей з алергією на спори плісняви є закладеність носа. При найвищих концентраціях цих алергенів у повітрі також виникають задишка та приступоподібний кашель [8]. Цікаво відзначити, що Cladosporium – на відміну від алергенів Alternaria – практично не викликає кон’юнктивальних скарг [8].

При появі симптомів алергії на Cladosporium варто звернутися до алерголога та розпочати діагностику. Для виявлення алергії проводять шкірні прик-тести (PTS), які виявляють гіперчутливість до різних видів пліснявих грибів. Ці тести можуть проводитися як з одним видом плісняви, так і з сумішшю алергенів різних видів. Другий варіант – аналіз крові для визначення алерген-специфічних антитіл класу Е в сироватці. Рідше проводяться провокаційні тести зі спірометричним контролем. Крім того, лікар може призначити цитологічні та біохімічні дослідження складу змивів з носа, бронхоальвеолярного лаважу або мокротиння [9].

Кладоспоріум – перехресна алергія

У більшості людей з алергією на плісняву співіснує гіперчутливість до кількох видів грибів, наприклад, до Cladosporium та Alternaria. Сенсибілізація лише до Cladosporium зустрічається рідко [6]. Крім того, алергени пліснявих грибів демонструють перехресну реактивність [2]. Це означає, що при інгаляційній алергії на плісняві гриби вживання деяких перехресно реагуючих білків може викликати симптоми харчової алергії. Наприклад, основні алергенні молекули Alternaria alternata (Alt a1) і Cladosporium herbarum (Cla h1) подібні до білків, що містяться в їстівних грибах, пекарських дріжджах і шпинаті. Продукти бджільництва, які іноді забруднені грибами Cladosporium, також становлять ризик. Приховані або перехресно реагуючі алергени можуть навіть викликати анафілаксію [6]. Анафілактичні реакції у людей з алергією на плісняву виникають, наприклад, після вживання макаронних соусів на основі дріжджів [10].

Aleksandra Lipiec

__________________

Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Bensch K., Braun U., Groenewald J.Z., Crous P.W., The genus Cladosporium (2012). Studies in Mycology, 72, 1–401.

[2] Grzyby mikroskopowe. OBAS – Serwis Alergologiczny. Online: http://www.alergen.info.pl/Alergeny/Grzyby_mikroskopowe

[3] Durska G., Alergia na Cladosporium (2012). Medycyna Praktyczna. Online: https://www.mp.pl/pacjent/alergie/lista/71776,alergia-na-cladosporium

[4] Bogacka E., Alergia na grzyby pleśniowe: diagnostyka i leczenie (2008). Polski Merkuriusz Lekarski Medpress, XXIV, supl. 1, 11–14. Online: https://medpress.com.pl/pml/ePUBLI/T24S1/02.pdf

[5] Grinn-Gofroń A. i in., Zarodniki Cladosporium w powietrzu wybranych miast Polski w 2014 r. (2014). Alergoprofil, 10, 32–34.

[6] Xing H., Wang J., Sun Y., Wang H., Recent Advances in the Allergic Cross-Reactivity between Fungi and Foods (2022). Journal of Immunology Research, 1, 1–10. Online: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1155/2022/7583400

[7] Weryszko-Chmielewska E. i in., Health hazards related to conidia of Cladosporium – biological air pollutants in Poland, central Europe (2018). Journal of Environmental Sciences, 65, 271–281. Online: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S100107421630345X

[8] Rapiejko P. i in., Progowe stężenie pyłku roślin niezbędne do wywołania objawów alergicznych (2007). Otolaryngologia Polska, 61(4), 591–594. Online: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0030665707704912

[9] Wiszniewska M., Alergia dróg oddechowych na grzyby pleśniowe uwarunkowana ekspozycją komunalną i zawodową: występowanie, czynniki ryzyka, obraz kliniczny. Rozprawa na stopień doktora nauk medycznych (2007). Łódź.

[10] Popescu F.-D., Cross-reactivity between aeroallergens and food allergens. World Journal of Methodology, 5(2), 31–50. Online: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4482820/

[11] Ogórek R. i in., Characteristics and taxonomy of Cladosporium fungi (2012). Mikologia Lekarska, 19 (2), 80–85. Online: https://www.researchgate.net/publication/233818972_Characteristics_and_taxonomy_of_Cladosporium_fungi

[12] Breitenbach M., Crameri R., Lehrer S.B. (eds.), Fungal Allergy and Pathogenicity (2002). Chemical Immunology and Allergy, 81, 48–72.